Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №334/1069/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 30.03.2026

Справа № 334/1069/26

Провадження № 3/334/529/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

28.01.2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578044, відповідно до якого 28.01.2026 року о 22:51 год. в районі будинку № 2 по вулиці Гребельній у місті Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Kia Cerato», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя). Від огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Патяк А.С. заперечив проти обставин, викладених у протоколі, зазначивши, що о 22:51 автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинений працівниками поліції на блокпості. О 22:56 працівники поліції вперше пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. З 22:56 до 23:09 ОСОБА_1 веде бесіду з працівниками поліції, заявляючи про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння та про відсутність достатніх підстав для направлення його на медичний огляд. О 23:09 працівник поліції, після чергового пропонування пройти огляд у медичному закладі, заявляє ОСОБА_1 що відносно нього буде складатися протокол про адміністративне правопорушення та йде до службового автомобіля. О 23:12 Дениско телефонує своєму адвокату, та розповідає про ситуацію яка виникла та отримує консультацію адвоката з питань пов`язаних з проходженням огляду на стан сп`яніння. О 23:15 ОСОБА_1 закінчує розмову з адвокатом, отримавши від нього роз`яснення вимог діючого законодавства. О 23:17 Дениско звертається до працівників поліції та просить направити його до медичного закладу, так як після отриманої консультації адвоката, він бажає пройти огляд в медичному закладі на стан сп`яніння. Працівники поліції відмовляють йому у його проханні.

В подальшому ОСОБА_1 неодноразово звертається до працівників поліції з проханням направити його на огляд до медичного закладу та отримує відмови.

Отже, між відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі до висловлення ним такого бажання пройшло 8 хвилин. Відмова працівників поліції у направленні ОСОБА_1 до медичного закладу, обґрунтована тим, що протокол та матеріали справи вже складаються,- є безпідставною, так як оформлення вказаних матеріалів справи фактично ще не розпочалось.

Діючим законодавством прямо не передбачено момент прийняття відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Також, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом складання та оголошення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, виявлені ознаки його сп`яніння, точний час видачі направлення тощо.

І лише у разі, якщо водію було оголошено письмове направлення та він відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, беручи до уваги результати огляду проведеного на місці зупинки водія із застосуванням спеціального технічного засобу.

Наявне в матеріалах справи письмове направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу містить інформацію про день та час його складання, а саме - 28.01.2026 року час 23:09.

Проте у зазначений час, як вбачається з відеозапису, вищевказане направлення ще не складалось. І взагалі, вказане клопотання ОСОБА_1 не оголошувалось. На підставі вказаного просив закрити провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності та у відповідності до 245, 252 КУпАП суддя встановив.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом долученого до протоколу відеозапису з бодікамер поліцейських, які були досліджені судом у судовому засіданні, між ОСОБА_1 та поліцейськими відбулась словесна перепалка стосовно вимоги поліцейського викласти усі наявні в кишенях ОСОБА_1 речей на капот автомобіля, після чого поліцейський встановив, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а сам ОСОБА_1 відмовився, проте зазначив, що має намір зателефонувати своєму адвокатові.

Дійсно, після розмови із адвокатом Дениско Є.В. звернувся до поліцейських із згодою на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, однак йому було відмовлено із формулюванням «протокол вже складений».

Суд наголошує на тому, що за змістом статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Тобто, першочерговим завданням поліцейських у даній ситуації було виявлення водія, який саме перебуває у стані наркотичного сп`яніння, а не швидка констатація факту його відмови. Посилання поліцейського на те, що «протокол вже складено», як підставу для відмови у супроводі ОСОБА_1 до медичного закладу, про що він заявив о 23:17 год., спростовується самим протоколом, який датований 23:36 год.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.01.2025 у справі № 335/6977/22 виснував, що оцінку доказів патрульний поліцейський повинен здійснити такою мірою, як це потрібно для визначення ймовірної особи, дії якої містять ознаки складу адміністративного правопорушення. Висновки поліцейського є вірогідними та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Дії особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ймовірно місять ознаки адміністративного правопорушення, але остаточні висновки, зокрема й про дійсно винну у правопорушенні особу, має зробити виключно суд.

Надані суду докази фактично не містять інкримінованого ОСОБА_1 порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, адже на відеозаписі зафіксована саме його згода на проходження огляду. При цьому суд враховує той факт, що відповідну згоди ОСОБА_1 надав після отримання правової допомоги, водночас поліцейськими під час складання протоколу не було забезпечено можливості ОСОБА_1 поспілкуватись із адвокатом до прийняття рішення щодо складення протоколу, а також не було роз`яснено в достатній та зрозумілій мірі наслідки такої відмови. Фактично таке роз`яснення ОСОБА_1 отримав вже від свого адвоката.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, є співмірним із кримінальним покаранням.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. ст.251 КУпАП). Винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд не має права самостійно відшукувати докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись 247, 283, 294 КУпАП,

постановив:

провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін