Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №301/321/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/321/26

2/301/429/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участі представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що з відповідачем по справі ОСОБА_3 , вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, який вони уклали 23 лютого 2013 року у виконкомі Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис №4.

Від сумісного життя з відповідачем у них народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на її утриманні. Вищенаведене стверджується довідкою , яка видана Іршавською міською радою 05.02.2026 року за № 044- 19/86.

Позивач стверджує, що на даний час самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати їхніх з відповідачем спільних дітей, а також виконувати всі інші обов`язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дітей.

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов`язком батьків, що випливає звичайно зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України, яке зобов`язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Всупереч таким вимогам закону, відповідач ОСОБА_3 відмовляється та не надає у добровільному порядку належну матеріальну допомогу на утримання дітей, які фактично перебувають на повному матеріальному утриманні позивача, що є підставою звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

На момент звернення до суду з цим позовом, між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов`язку утримувати неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_3 є працездатним , має задовільний стан здоров`я, не має тяжких захворювань. Інших стягнень з відповідача не здійснюється також він не має інших дітей. На даний час позивачу достеменно відомо, що відповідач працює .

Неодноразові звернення до ОСОБА_3 з приводу належного утримання дітей не дали ніякого результату, так як відповідач інколи надсилає дітям невелику суму коштів , яка є недостатьною для їх належного утримання.

Позивач стверджує, що внеї склалось скрутне матеріальне становище, так як на даний час підвищились ціна на продукти, комунальні платежі, одяг , взуття. Таким чином, така стверджує, що не має можливості самостійно забезпечити дітей усім необхідним, оскільки вони ростуть і потребують належного харчування та матеріального забезпечення, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду з даним позовом.

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобовязання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.

На даний час відповідач офіційно не працевлаштований, на обліку в службі зайнятості населення не перебуває. Однак, згідно тверджень позивача, відповідач ОСОБА_3 , працює за кордоном у Чеській Республіці, де отримує значний дохід - орієнтовно в сумі трьох тисяч доларів (110-120 тисяч гривень) на місяць, який повністю витрачає на свої потреби. Відповідач всіляко приховує від неї свої доходи та не надає коштів, необхідних для належного та достатнього забезпечення і утримання своїх дітей .

Так як відповідач не має постійного заробітку, а доходи його є мінливими та нерегулярними, а також за наявності такої істотної обставини як отримання ним доходу від неофіційних джерел заробітку, просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі. Вважає, що ОСОБА_3 матеріально забезпечений, а тому він в змозі сплачувати аліменти в розмірі 5 000 грн. на кожну дитину.

Крім того, їхній спільній дитині- ОСОБА_4 постійно потрібно огляд окуліста, зміна окулярів , апаратне лікування , вживання медикаментів та вітамінів, кожні чотири місяці контроль зору. Таке лікування потребує значних витрат, які відповідач нам не надає всі витрати на лікування зору дитини позивач несе самостійно.

Відповідач ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, натомість її представник ОСОБА_1 в судовому засіданні, просила суд провести розгляд справи у відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом надсилання судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет. (а.с. 19, 20)

Суд, заслухавши адвоката Азарову І.В. та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 з відповідачем ОСОБА_3 , перебуває у зареєстрованому шлюбі, який вони уклали 23 лютого 2013 року у виконкомі Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис №4.(а.с. 6)

Від сумісного життя з відповідачем у сторін народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.4-5)

Діти проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на її утриманні. Вищенаведене стверджується довідкою , яка видана Іршавською міською радою 05.02.2026 року за № 044- 19/86.(а.с.8)

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач ОСОБА_3 відмовляється та не надає у добровільному порядку належну матеріальну допомогу на утримання дітей, які фактично перебувають на повному матеріальному утриманні позивача.

Окрім того, судом було встановлено, що спільній дитині сторін по справі - ОСОБА_4 постійно потрібно огляд окуліста, зміна окулярів , апаратне лікування , вживання медикаментів та вітамінів, кожні чотири місяці контроль зору. Таке лікування потребує значних витрат, які відповідач нам не надає всі витрати на лікування зору дитини позивач несе самостійно.(а.с. 9-10)

В свою чергу, суд встановив, що відповідач ОСОБА_3 офіційно не працює є молодою особою і має можливість працевлаштуватись, щоб мати змогу належним чином виконувати свої обов`язки по належному догляду за дітьми.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 12 даного Закону передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Враховуючи наведене, з урахуванням всіх обставин справи, беручи до уваги те, що на даний час діти поживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні, відповідач офіційно не працює є молодою особою і має можливість працевлаштуватись, враховуючи розумний розмір витрат на харчування, одяг та загальний розвиток дитини, суд вважає, що з відповідача слід стягувати 3000 гривень аліментів на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Пунктом 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що у справі позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331, 20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84,141, 150, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 141,258,259,263,265,268,273, 352,354,430, ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , , у твердій грошовій сумі, у розмірі по 3000, 00 грн. (три тисячі гривень) на кожну дитину окремо, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду 06 лютого 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць, що становить 3000, 00 грн. (три тисячі гривень) на кожну дитину окремо.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1331, 20 грн. (одна тисяча триста тридцять одну гривню двадцять копійок) на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте Іршавським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 31.03.2026 року.

Суддя: І.А. Даруда