Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №299/771/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/771/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Стойка Світлана Миколаївна, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Дидинська Б.М., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Стойка С.М., про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_4 , останнє та постійне місце проживання якої було: АДРЕСА_1 . 29 жовтня 2014 року вона склала заповіт згідно якого все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що їй буде належати на день смерті заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті спадкодавиці залишилось спадкове майно: земельні ділянки площею 0.1317 газ кадастровим номером : 2121283600:04:001:0048 та площею 0.9502 га з кадастровим номером :2121283600:03:001:0105 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами населених пунктів Оноцької сільської ради. Спадкування відбувається за заповітом згідно статті 1233 ЦК України. Відповідно до статті 1241 року право на обов`язкову частку має син спадкодавиці ОСОБА_2 . Відповідач не претендує на обов`язкову долю в спадковому майні. 23.03.2022 року позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойки С.М. Нотаріусом заведено спадкову справу у Спадковому реєстрі за № 69215276, номер у нотаріуса 15/2022. Спір за спадкове майно відсутній. 04.06.2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Нотаріус відмовила у видачі цього документа із-за відсутності оригіналу правовстановлюючих документа на земельні ділянки. Позивачка за таких обставин змушена звернутись до суду.

В судове засідання сторони та третя особа не з`явилися.

Представник позивачки ОСОБА_5 подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутність позивачки та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутність.

Третя особа приватний нотаріус Стойка С.М. подала до суду заяву про розгляд спрвви у її відсутність.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть.

Останнє місце проживання бабусі позивачки було: АДРЕСА_1 .

29 жовтня 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Оноцької сільської ради Виноградівського району за № 138, згідно якого все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що їй буде належати на день смерті заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заповіт не змінено та не скасовано.

Відповідач не претендує на обов`язкову долю в спадковому майні.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 0,1317 га з кадастровим номером : 2121283600:04:001:0048 та площею 0,9502 га з кадастровим номером :2121283600:03:001:0105 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами населених пунктів Оноцької сільської ради, що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку пл. 0,9502 га та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку пл. 0,1317 га.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У зв`язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті бабусі позивачка звернулася 23.03.2022 року із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойки С.М.

Нотаріусом заведено спадкову справу у Спадковому реєстрі за № 69215276, номер у нотаріуса 15/2022, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.03.2022.

Спір за спадкове майно відсутній.

04.06.2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Нотаріус відмовила у видачі цього документа із-за відсутності оригіналу правовстановлюючих документа на земельні ділянки, про що надала лист-роз`яснення за № 291/02-14 від 04.06.2025 року.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

ВССУ в своєму узагальненні судової практики розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року відзначив, що відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1223, 1233, 1268 ЦК України, Постанови ПВС № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки площею 0,1317 га, кадастровий номер: 2121283600:04:001:0048 та площею 0,9502 га, кадастровий номер: 2121283600:03:001:0105, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами населеного пункту Оноцької сільської ради, які належали на праві власності ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.