Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №127/34454/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34454/25

Провадження № 1-кп/127/1142/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Вінниці, кримінальне провадження, відомості про яке внесені 02 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000137 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бондурівка, Чечельницького району, Вінницької області, громадянки України, заміжню, маючу на утриманні неповнолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Савчине, Крижопільського району, Вінницької області, громадянки України, вдову, маючу на утриманні неповнолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Корделівка, Калинівського району, Вінницької області, громадянки України, заміжню, маючу на утриманні неповнолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 01.08.2025, у невстановлений органом досудового розслідування точний час, але не раніше 19:20 год., переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом ведення прямої онлайн відео трансляції у соціальних мережах демонстрації, яка розпочалась біля місця розташування вищезазначеної роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних для відправки у військові організаційні структури прибули за адресою АДРЕСА_4 .

Зокрема, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи біля місця розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних для відправки у військові організаційні структури за адресою АДРЕСА_4 , у період часу з 22:30 год. 01.08.2025 до 05:00 02.08.2025, умисно, в особливий період, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за допомогою власного мобільного телефону у соціальній мережі «Facebook», з акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_5 » вела пряму онлайн відео трансляцію демонстрації осіб, які висловлювали невдоволення проведенням ІНФОРМАЦІЯ_6 мобілізаційних заходів, в ході якої вона закликала присутніх до дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Внаслідок вчинених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою групою осіб, описаних вище умисних протиправних дій щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, у період дії воєнного стану, військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_4 не змогли вчасно виконати свої службові обов`язки в умовах особливого періоду, пов`язаних із проведенням мобілізаційних заходів.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №1766/25-21 від 13.08.2025 у висловлюваннях ОСОБА_4 містяться ознаки публічного поширення інформації, що: закликає до активних дій, зокрема - непокори, перекриття доріг, зборів уночі з метою організації або участі в масових заворушеннях, спрямовані на перешкоджання законним діям військових формувань та підриву мобілізаційних заходів. Тобто, висловлювання ОСОБА_4 з послідовно вираженими ознаками поширення інформації, спрямованої на перешкоджання діяльності Збройних Сил України.

Крім того, ОСОБА_4 01.08.2025, перебуваючи біля будівлі за адресою АДРЕСА_4 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, прийняла добровільне рішення про поширення інформації про розташування за вказаною адресою військовослужбовців Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості.

Так, у період часу з 22:30 год 01.08.2025 до 05:00 02.08.2025, ОСОБА_4 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за допомогою власного мобільного телефону у соціальній мережі «Facebook», з акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в ході прямої онлайн відео трансляції демонстрації осіб, які висловлювали невдоволення проведенням ІНФОРМАЦІЯ_6 мобілізаційних заходів, шляхом особистих висловлювань, поширила інформацію про місце розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних для відправки у військові організаційні структури, які розміщувались за вищевказаною адресою. При цьому інформація про адресу розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалася.

Крім того, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 01.08.2025, у невстановлений органом досудового розслідування точний час, але не раніше 19:20 год., переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом ведення прямої онлайн відео трансляції у соціальних мережах демонстрації, яка розпочалась біля місця розташування вищезазначеної роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних для відправки у військові організаційні структури прибули за адресою: АДРЕСА_4 .

Зокрема, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , перебуваючи біля місця розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних для відправки у військові організаційні структури за адресою: АДРЕСА_4 , у період часу з 22:30 год. 01.08.2025 до 05:00 02.08.2025, умисно, в особливий період, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за допомогою власного мобільного телефону у соціальній мережі «TikTok» з акаунту « ОСОБА_9 », вела пряму онлайн відео трансляцію демонстрації осіб, які висловлювали невдоволення проведенням ІНФОРМАЦІЯ_6 мобілізаційних заходів, в ході якої закликала присутніх до дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Внаслідок вчинених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 описаних вище умисних протиправних дій щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, у період дії воєнного стану, військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_4 не змогли вчасно виконати свої службові обов`язки в умовах особливого періоду, пов`язаних із проведенням мобілізаційних заходів.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №176/25-21 від 12.08.2025 у висловлюваннях ОСОБА_5 містяться заклики до перешкоджання, фізичних дій проти представників Збройних Сил України, ОМТЦК та СП, а також погрози життю, здоров`ю, а також спонукання до знищення майна, що, з огляду на контекст воєнного стану, може бути інтерпретоване як перешкоджання законній діяльності військових формувань в особливий період.

Крім того, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 01.08.2025, у невстановлений органом досудового розслідування точний час, але не раніше 19:20 год., переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, прибули до місця розташування вищезазначеної роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних для відправки у військові організаційні структури прибули за адресою АДРЕСА_4 .

Так, ОСОБА_6 перебуваючи біля місця розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 - пункту попереднього збору та формування команд військовозобов`язаних для відправки у військові організаційні структури за адресою: АДРЕСА_4 , , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у період часу з 22:30 год. 01.08.2025 до 05:00 02.08.2025 (точний час органом досудового розслідування не встановлений), умисно, в особливий період, усвідомлюючи, що перед нею знаходяться військовослужбовці військових формувань України, шляхом перегородження власним тілом, а саме лягла на проїзну часину дороги виїзду автомобілю «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з. НОМЕР_1 , який перевозив її чоловіка ОСОБА_10 та інших осіб призваних на військову службу, чим перешкодила виконання військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 своїх обов`язків.

Внаслідок вчинених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою групою осіб, описаних вище умисних протиправних дій щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, у період дії воєнного стану, військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_4 не змогли вчасно виконати свої службові обов`язки в умовах особливого періоду, пов`язаних із проведенням мобілізаційних заходів.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №179/25-21 від 14.08.2025 у висловлюваннях ОСОБА_6 містяться зміст, який вказує на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, що підтверджують особливості реплік, пов`язаних з перешкоджанням: пряма демонстрація та опис фізичних дій з метою блокування транспорту, що в умовах особливого періоду може тлумачитись як перешкоджання діяльності військових формувань.

До проведення судового засідання між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 25 березня 2026 року укладено угоду про визнання винуватості.

Крім того, між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_5 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 25 березня 2026 року укладено угоду про визнання винуватості.

Крім того, між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_6 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 25 березня 2026 року укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту кожної укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених, а саме:

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, як підбурювання до перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; - ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саму у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Сторонами погоджено призначення ОСОБА_4 покарання, а саме: за частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України, із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, у виді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, за частино 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України, із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, у виді штрафу у розмірі 1500 (тисяча п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначених покарань визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Сторонами погоджено призначення ОСОБА_5 покарання за частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України, із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, у виді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Сторонами погоджено призначення ОСОБА_6 покарання за частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України, із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, у виді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вона розуміє надані її законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала, щиро розкаялася та суду пояснила, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті вона скоїла інкриміновані діяння та зазначила, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, пообіцявши, що в майбутньому такого більше ніколи не повториться.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , зазначила, що вона розуміє надані її законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.

Обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, щиро розкаялася та суду пояснила, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті вона скоїла інкриміноване діяння та зазначила, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, пообіцявши, що в майбутньому такого більше не повториться.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , зазначила, що вона розуміє надані її законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.

Обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, щиро розкаялася та суду пояснила, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті вона скоїла інкриміноване діяння та зазначила, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, пообіцявши, що в майбутньому такого більше не повториться.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив суд затвердити угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з іншого боку, і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просила суд затвердити угоди про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченими: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з іншого боку, і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні просила суд затвердити угоди про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_5 з іншого боку, і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши думку прокурора, захисників та покази обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, що полягає у підбурюванні до перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; - ч. 2 ст. 114-2 КК України, що полягає у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. А також, обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, є доведеною та підтверджується показаннями самих обвинувачених, які вину визнали та повідомили обставини вчинення ними кримінальних правопорушень. Показання обвинувачених суд вважає переконливим доказом їх винуватості з підстав їх належності та допустимості.

Так, кожен з обвинувачених, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнали в чому щиро розкаялися. По суті пред`явленого обвинувачення надали суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Обвинувачені додатково зазначили, що до вчиненого ставляться самокритично та шкодують, що так сталось.

Аналіз вказаних доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень є доведеною та підтверджується показаннями самих обвинувачених, які вину визнали та повідомили обставини вчинення ними злочинів, які ставляться їм в провину.

За таких обставин, суд вважає вказані докази достатні для надання юридичної оцінки дій обвинувачених та кваліфікує, а саме:

Дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, як підбурювання до перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; - ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саму у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Заслухавши думку прокурора, захисників, показання обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угод про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Кримінальні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке вчинено ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Потерпілих у кримінальному провадженні не має.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 114-2КК України, яке вчинено ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів. Потерпілих у кримінальному провадженні не має.

Таким чином, з матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчинені кримінальних правопорушеннях визнала в повному обсязі в чому щиро розкаялася; активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення; добровільно передала благодійну допомогу на потреби ЗСУ у розмірі 50 тисяч гривень, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; за місцем проживання характеризуються позитивно; заміжня; має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття; активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні вину у вчинені кримінального правопорушення визнала в повному обсязі в чому щиро розкаялася; активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася; добровільно передала благодійну допомогу на потреби ЗСУ у розмірі 50 тисяч гривень; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; за місцем проживання характеризуються позитивно; заміжня; має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття; активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчинені кримінального правопорушення визнала в повному обсязі в чому щиро розкаялася; активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася; добровільно передала благодійну допомогу на потреби ЗСУ у розмірі 50 тисяч гривень; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; за місцем проживання характеризуються позитивно; вдова; має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття; активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кожним обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених, особу обвинуваченого.

Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення, а саме те, що прокурор у судовому засіданні повідомив суд про те, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ще на досудовому слідстві вину в інкримінованих діяннях визнали в чому щиро розкаялися, активно сприяли у розкритті кримінального правопорушення.

Також, суд враховує поведінку обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під час вчинення злочинів та після їх вчинення, а саме те, що останні не мали наміру ухилятися від відповідальності, сприяли слідству, у теперішній час продовжують надавати, як суду так і органам досудового розслідування викривальні покази.

У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода про визнання винуватості між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_6 з іншого відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода про визнання винуватості між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_5 з іншого відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 цілком розуміють положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого кожен з обвинувачених визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у разі затвердження угоди судом.

Судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вчинених - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , є вірною. Умови кожної угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачені можуть виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, наявність обставини, що пом`якшує покарання у виді щирого каяття та активного сприяння у розкритті кримінального правопорушення. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання про можливість затвердження угод та призначає узгоджене сторонами вид і міру покарання, відповідно до угод про визнання винуватості від 25.03.2026, укладених між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 одного боку та обвинуваченими: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з іншого

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в рівних частинах, слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні до висновків експертів, становить 18993 грн. 60 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду. Спеціальна конфіскація, відповідно до положень п. 2,4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначались (використовувались) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, були використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів, а саме: мобільний телефон IPhone 13, EID: НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ICC1D: НОМЕР_4 , MEID: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , який містить сім-картку з абонентським номером НОМЕР_7 ; - мобільний телефон IPhone 14 Pro Max 128 Gb, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , який містить сім-картку з абонентським номером НОМЕР_10 , на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави, оскільки являлись предметом злочину, тобто це ті речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв`язку з якими вчинявся злочин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України та ст.ст. 60, 65-67, 70, 114-1, 114-2 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 від 25 березня 2026 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000137.

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Розстрочити ОСОБА_4 сплату штрафу в розмірі, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень рівними частинами на строк 10 (десять) місяців, встановивши суму виплати штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень щомісячно, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.

Заставу внесену відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2025 (Справа №127/27854/25), на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №198003294 від 04.09.2025 в сумі 96896 грн. 00 коп., повернути заставодавцю - ОСОБА_11 , після набрання вироком суду законної сили.

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 від 25 березня 2026 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000137.

Визнати винною ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Призначити ОСОБА_6 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Розстрочити ОСОБА_6 сплату штрафу в розмірі, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень рівними частинами на строк 10 (десять) місяців, встановивши суму виплати штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень щомісячно, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 від 25 березня 2026 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000137.

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Розстрочити ОСОБА_5 сплату штрафу в розмірі, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень рівними частинами на строк 10 (десять) місяців, встановивши суму виплати штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень щомісячно, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 18993 грн. 60 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2025 (№127/28061/25) на майно, а саме: спортивні штани молочного кольору, які поміщені до сейф-пакету 2085072, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2025 (№127/28057/25) на майно в частині, а саме: сім-карту мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_11 , скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон IPhone 13, EID: НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ICC1D: НОМЕР_4 , MEID: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , який містить сім-картку з абонентським номером НОМЕР_7 , який передано до кімнати зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області, конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави;

- мобільний телефон IPhone 14 Pro Max 128 Gb, ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , який містить сім-картку з абонентським номером НОМЕР_10 , який передано до кімнати зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області, конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави;

- жіночий спортивний костюм, рожевого кольору та сім-карту мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_11 , які передано до кімнати зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області, повернути за належністю ОСОБА_5 ;

- спортивні штани молочного кольору, які передано до кімнати зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області, повернути за належністю ОСОБА_6 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України. Клопотання про його скасування місцевим судом може подаватися прокурором у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості згідно зі ст. 476 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: