Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №145/1997/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2026 р. с-ще Тиврів 145/1997/25

2-др/145/2/26

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

присяжних Степанишиної О.Я., Прудника В.С.,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області знаходилась на розгляді цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усиновлення, заінтересована особа - орган опіки та піклування Гніванської міської ради Вінницької області.

28.01.2026 рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усиновлення, заінтересована особа - орган опіки та піклування Гніванської міської ради Вінницької області задоволено.

05.03.2026 заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали заяву, у якій зазначили, що під час судового розгляду ними було повідомлено про бажання дітей змінити свої імена. Однак у резолютивній частині рішення суду питання зміни імен дітей не було відображено. Це сталось через помилку адвоката при формуванні позовної заяви. Діти, які досягли 12-річного та 11-річного віку, висловили добровільну згоду на зміну імен, що відповідає їхнім інтересам, що було озвучено в судовому засіданні. З моменту фактичного входження дітей до їхньої сім`ї минуло майже 9 місяців. Протягом цього часу діти постійно використовують нові імена у повсякденному житті. Вони самостійно представляються як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , саме так їх знають однокласники, педагогічні працівники, друзі, близьке оточення родини. Таким чином, у дітей уже сформувалася нова соціальна ідентичність та самоідентифікація як членів їхньої сім`ї з відповідними іменами. Наразі ситуація правової невизначеності щодо офіційного закріплення імен викликає у дітей психологічне напруження та тривожність, оскільки виникає розбіжність між їх фактичним самосприйняттям, соціальним середовищем та юридичним статусом.

Просить ухвалити додаткове рішення у справі № 145/1997/25 та доповнити резолютивну частину рішення положенням про зміну імен усиновлених дітей, а саме: змінити власне ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_3 , залишивши без змін прізвище та по батькові та змінити власне ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ОСОБА_4 , залишивши без змін прізвище та по батькові.

У судове засідання заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явились, згідно з поданою заявою просять справу розглянути за їх відсутності, заяву підтримують, просять її задовільнити.

Представник Служби у справах дітей, соціального захисту та охорони здоров`я Гніванської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час судового засідання повідомлений у порядку, встановленому законом. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду у його відсутності не надходило.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явилися, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, враховуючи викладене, зважаючи на те, що 28.01.2026 суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, при цьому в позовній заяві заявники не просили змінити імена дітей, не подавали докази і не давали пояснення щодо цього, в зв`язку з цим це питання в судовому засіданні не вирішувалося, а тому суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення суду у даній цивільній справі не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 211, 247, 260-261, 270 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду, відмовити.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Іванець В. Д.

Присяжні Степанишина О.Я.

Прудник В.С.