Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №397/1187/25 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/152/26 Головуючий у суді І-ї інстанції МИРОШНИЧЕНКО Д. В.

Категорія - 126 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду - Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Кулик П.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним за ч.5 ст.126 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2025 року ОСОБА_1 , визнаний винуватим в тому, що він 04.09.2025 о 09 год. 05 хв. в селищі Олександрівка, на 242 км автодороги Н-01 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом в термін на 1 рік повторно протягом року від 06.02.2025, та був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 12.04.2025, постанова ЕНА – 448067, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Кулик П.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні допустимі докази повторності, оскільки не подано постанови за ч.4 ст.126 КУпАП або підтвердженням про належним чином вручення копії засвідченої постанови виключає що можливість кваліфікації за ч.5 ст.126 КУпАП.

Працівники поліції на блокпосту діяли поза межами передбачених повноважень, оскільки режим блокпоста відповідно до постанов КМУ №1455 та №1456 не передбачає виявлення та оформлення порушень ПДР за відсутності підстав зупинки за ст.35 Закону України "Про Національну поліцію".

Суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення підзахисного та без його участі, чим порушив вимоги ст.268 КУпАП і гарантії справедливого судового розгляду за ст.6 Конвенції, що є окремою процесуальною підставою для скасування рішення суду першої інстанції

Строк апеляційного оскарження підлягає поновленню, оскільки підзахисний дізнався про постанову лише 19.02.2026 та не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд першої інстанції не врахував особу підзахисного, його службу у Збройних Силах України, статус учасника бойових дій та інші пом`якшувальні обставини, що суперечить вимогам ст.33 КУпАП та принципу індивідуалізації відповідальності.

ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності за виключних обставин, які мали форс-мажорний, вимушений характер та об`єктивно не залишали йому реальної альтернативи. 29 серпня 2025 року сталася смерть матері його дружини, а батько дружини помер ще у 2013 році, у зв`язку з чим дружина фактично залишилася без будь-якої батьківської підтримки. У даних умовах підзахисний був змушений терміново прибути до сім`ї, забезпечити організацію поховання, допомогти з оформленням документів та підтримати дружину у стані тяжкої життєвої кризи. 04 вересня 2025 року підзахисний повертався до місця проходження служби з метою термінового невідкладного продовження виконання обов`язків у Збройних Силах України в умовах воєнного стану та бойової готовності підрозділу.

Долучений до матеріалів справи відеозапис без аудіодоріжки не відповідає вимогам ст. 251 КУпАП щодо допустимості та особи, належності доказів, є технічно неповним, неперевірюваним та таким, що не Дозволяє встановити зміст процесуальних дій і висловлювань учасників прирівнюватися до події. Такий матеріал не може розцінюватися як належна фіксація пояснень процесуального допиту чи до повноцінного доказу обставин правопорушення та не може бути покладений в основу висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення. У зв`язку з цим зазначений відеозапис підлягає визнанню недопустимим доказом та виключенню з доказової бази у справі, а всі України повинні тлумачитися на користь підзахисного. сумніви щодо його змісту та достовірності відповідно до ст.62 Конституції повинні тлумачитись на користь підзахисного.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та адвокат Кулик П.Л. підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Кулик П.Л.., переглянувши відеозапис події, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.

Відповідно до ч. 1,2 ст.285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443052, 04.09.2025 о 09 год. 05 хв. в селищі Олександрівка, на 242 км автодороги Н-01 ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом в термін на 1 рік повторно протягом року від 06.02.2025, та був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 12.04.2025, постанова ЕНА – 448067, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Також апеляційний суд бере до уваги ту обставину, що згідно копії довідки 19.02.2026 року за №1575/61/26 та посвідчення ОСОБА_1 бере безпосередню участь у заходах, необхідних доля забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військової агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на військовій службі частини НОМЕР_1 (а.с. 47-48).

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що дії ОСОБА_1 були зумовлені винятковими обставинами, а саме необхідністю термінового прибуття на поховання матері дружини. Подана обставина підтверджується копією довідки свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 за № НОМЕР_3 , 27.08.2025 року ОСОБА_2 (а.с. 45)

З матеріалів справи вбачається, що поховання відбувалося у визначений час, а особа є єдиним чоловіком у сім`ї, на якого покладено обов`язки щодо організації поховання та забезпечення присутності членів сім`ї.

Суд враховує, що особа є військовослужбовцем, що в умовах особливого періоду об`єктивно обмежує можливість залучення інших осіб та використання альтернативних способів пересування.

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_1 повертався до місця проходження військової служби, що об`єктивно вимагало від останнього своєчасного прибуття до військової частини та виключало можливість зволікання або використання альтернативних способів пересування. Неприбуття до місця служби у визначений час могло спричинити негативні наслідки, пов`язані з невиконанням ОСОБА_1 військових обов`язків.

При цьому, досліджений судом відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не містить аудіофіксації події, що унеможливлює встановлення змісту спілкування між працівником поліції та особою, а також перевірку дотримання процедури фіксації правопорушення.

Судом був направлений запит щодо отримання диску з належною відео фіксацією події, проте, згідно відповіді начальника ВП №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області О.Громка за №38071-2026, надати диск з відеофайлами правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443052 від 04.09.2025 року стосовно ОСОБА_1 , не представилось можливим у зв`язку з тим, що відповідно до п. п. 1 п.3 розділу VII Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року No 1026, строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Оскільки матеріали справи не містять прямих доказів навмисного вчинення адміністративного правопорушення, його дії, які полягали у необхідності прибути на поховання та повернення до військової служби, що призвели до вчинення адміністративного правопорушення, на думку суду, були зумовлені крайньою необхідністю.

Дослідивши обставини вчинення правопорушення, беручи до уваги особу правопорушника дослідивши докази та пояснення ОСОБА_1 , які наявні в матеріалах справи, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, а саме в той момент коли ОСОБА_1 прибув на поховання та повертався виконувати військовий обов`язок для повернення до військової частини, а тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.247 КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчиненні дії особою у стані крайньої необхідності.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Кулик П.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5ст.126 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у зв`язку з дією особи у стані крайньої необхідності.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Кулик П.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2025 року – задовольнити.

Постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.

Постанова Кропивницького Апеляційного Суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд