Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №722/2835/25 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 722/2835/25

Провадження № 2/724/336/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.,

за участі секретаря судового засідання: Шуть Х.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29.05.2025 укладено Кредитний договір (оферти) № 29.05.2025-100001553.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі – 10000,00 грн., строком на 184 дні. Дата повернення кредиту – 28.11.2025. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору у бік погіршення для споживача. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути змінений в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту становить 20% від суми Кредиту та дорівнює 2000,00 грн. Неустойка – 100,00 грн., що нараховується я за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 29824,31 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн., процентам в розмірі 15300,00 грн., комісія – 724,31 грн. та неустойка – 3800,00 грн.

Враховуючи вище викладене представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 29.05.2025-100001553 від 29.05.2025р. у розмірі 29824,31 грн. та судовий збір.

13.02.2026 року на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 просив суд застосувати до спірних правовідносин норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам та неустойки, оскільки він перебуває на військовій службі з 27.05.2025р. По теперішній час, про що свідчить довідка командира військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2025р.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 30.01.2026 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов. Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу на адресу місця реєстрації, яку він не отримав, про що свідчить конверт із вкладенням, який повернувся на адресу суду з відміткою органу зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що 29.05.2025 р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29.05.2025-100001553 в електронній формі, шляхом підписання сторонами заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), за яким кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (а.с.29-34).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Дата надання кредиту, сума, тип, дата повернення, проценти, графік платежу встановлюється у заявці (п.3.3.1-3.3.7).

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача НОМЕР_2 .

Згідно з п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу – день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. у випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата процентів, - не пізніше термінів, вказаних у Заявці; неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язання за цим договором – негайно з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги про нарахування таких санкцій.

Пропозиція підписана шляхом накладання електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора Е989.

29.05.2025 року відповідачем підписано електронним підписом заявку одноразовим ідентифікатором Е989, яка є невід`ємною частиною пропозиції та в якій сторони погодили суму кредиту 10000,00 грн., строк кредитування 184 дні, дата повернення кредиту 28.11.2025 року, фіксована незмінна процентна ставка (економ) – 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (п.п.2,3,4, 5, 6 Заявки).

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту становить 20% від суми Кредиту та дорівнює 2000,00 грн. (п.7 Заявки).

В Заявці погоджено графік платежів та реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-4441-11ХХ-ХХХХ-1779 (а.с. зворот 32).

Окрім того, ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту в якому передбачена сума кредиту, термін та спосіб повернення кредиту. (а.с. 27-29).

На виконання умов кредитного договору № 29.05.2025-100001553 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.39).

Згідно довідки-розрахунку заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 становить 29824,31 грн., з яких: основна сума боргу становить 10000,00 грн., проценти – 15300,00 грн., комісія – 724,31 грн. та 3800,00 неустойка.(а.с.18).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №29.05.2025-100001553 від 29.05.2025 року, наданого ТОВ «Споживчий центр» станом на 23.12.2025 рік заборгованість ОСОБА_1 становить 29824,31 грн., з яких: 10000,00грн. основний борг, 15300,00грн. залишок відсотків, 724,31 грн. – залишок комісій та 3800,00 грн. – залишок штрафів (а.с.36-38). Відсотки було нараховано в період з 29.05.2025 року по 28.11.2025 р. за ставкою 1% в день (100 грн.). Також з розрахунку вбачається, що 10.07.2025р. відповідачем було здійснено часткову оплату в розмірі 5575,69 грн., яка зарахована частково на погашення комісії в сумі 1275,69 грн., та на погашення процентів та штрафів на загальну суму 4300,00 грн.

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.

Як встановлено судом, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 07.04.2025р. укладено Кредитний договір (оферти) №29.05.2025-100001553 в електронній формі, шляхом ідентифікації з використанням системи BankID Національного банку та підписано одноразовим ідентифікатором Е989 (а.с.29-34).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Стаття 14 вищезазначеного закону передбачає, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 Загальних положень Постанови Правління Національного банку України № 32 від 17.03.2020р. встановлено наступні визначення, зокрема:

- абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку;

- абонент Системи BankID Національного банку (далі - абонент) - юридична особа резидент приватного або публічного права, яка має укладений Національним банком України (далі - Національний банк) договір приєднання до Системи BankID Національного банку, та Національний банк;

- користувач Системи BankID Національного банку (далі - користувач) - фізична особа, яка ініціювала ЕЗІ з використанням Системи BankID Національного банку з метою отримання послуги від абонента - надавача послуг або контрагента абонента - надавача послуг зі спеціальним статусом.

Згідно частини 3 «Порядок використання Системи BankID Національного банку, права та обов`язки суб`єктів взаємовідносин у Системі BankID Національного банку» - учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є: користувачі та абоненти.

Позичальником під час укладення кредитного договору №29.05.2025-100001553 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку та підписано договір за допомогою одноразового ідентифікатора Е989.

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Отже судом встановлено, що вказаний кредитний договір №29.05.2025-100001553 було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Е989. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, часткову оплату кредитної заборгованості, а також неналежне виконання умов договору.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн. підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування комісії у розмірі 724,31 гривень, суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору №29.05.2025-100001553 від 29.05.2025 року, а саме п.7 Заявки передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту в розмірі 2000,00 грн.(пов`язана з наданням кредиту).

В пункті 12 Заявки (графік платежів) також погоджено сплату комісії в сумі 2000,00 грн. Двома платежами: 28.06.2025р. в сумі 1275,69 грн., 28.07.2025р. в сумі 724,31 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови кредитного договору №29.05.2025-100001553 від 29.05.2025 року суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Враховуючи те, що відповідачем частково погашено комісію в сумі 1275,69 грн., то заборгованість по комісії становить 724,31 грн.

Щодо нарахування неустойки за договором в сумі 3800,00 грн. та процентів в сумі 15300,00 грн. суд зазначає наступне:

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000,00 грн відповідно до умов договору.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію службового посвідчення серії НОМЕР_3 про те, що він призначений начальником розвідки — начальником групи розвідки штабу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 , а також довідку Форми 5 від 13.08.2025 року №1617 про те, що відповідач дійсно проходить військову службу з 27 травня 2025 року по теперішній час у в/ч НОМЕР_1 .

Разом із тим, у листі Міністерства оборони України від 09 жовтня 2020 року № 321/6192 наведено перелік документів, що підтверджують статус військовослужбовця, серед яких є довідка Форми № 5. Будь-який інший документ, який підтверджував би проходження служби в особливий період у Збройних Силах України, не передбачений нормативними документами. Крім того, зазначено, що військовослужбовцями є курсанти та слухачі вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, які мають право видавати довідки, що підтверджують факт перебування на військовій службі у Збройних Силах України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року № 1357-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Відповідач відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки з наданих ним доказів вбачається, що він є військовослужбовцем.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Судом встановлено, що на момент укладення кредитного договору (29.05.2025р.) відповідач вже перебував на військовій службі, а саме з 27.05.2025р.

Тому відповідачу як військовослужбовцю Збройних сил України, проценти та штрафні санкції за кредитним договором не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

За таких обставин нараховані позивачем проценти та штрафні санкції підлягають списанню, а внесені відповідачем кошти на погашення процентів та штрафів на загальну суму 4300,00 грн., слід зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 6424,31 грн., з яких: 5700,00 грн. - основний борг, 724,31 грн. – комісія.

В решті частині щодо стягнення основного боргу в сумі 4300,00 грн., процентів в сумі 15300,00 грн. та неустойки в сумі 3800,00 грн. відмовити.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (21,54%), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 521,78 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського 133 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) суму заборгованості за кредитним договором №29.05.2025-100001553 від 29.05.2025 у розмірі 6424,31 грн. (шість тисяч чотириста двадцять чотири гривні 31 коп.), з яких: 5700,00 грн. (п`ять тисяч сімсот гривень) – основний борг та 724,31 грн. (сімсот двадцять чотири гривні 31 коп.)) – комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського 133 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 521,78 грн. (п`ятсот двадцять одну гривні 78 коп.).

В решті частині позову щодо стягнення основного боргу в сумі 4300,00 грн., процентів в сумі 15300,00 грн. та неустойки в сумі 3800,00 грн.– відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського 133 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Повне рішення складено 31.03.2026 року.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ