Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №717/457/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/457/26

Номер провадження 3/717/218/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року селище Кельменці

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиба З. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

ВСТАНОВИЛА:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 656356 з доданими матеріалами, складений стосовно громадянки ОСОБА_1 .

У протоколі зазначено, що станом на 22 грудня 2025 року за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вона, будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та здоров`я, а саме допустила у житловому будинку безлад і бруд.

Зокрема, встановлено, що дитина проживала в умовах, які не відповідали необхідним санітарним та гігієнічним нормам, що створювало загрозу її життю та здоров`ю: у житловому приміщенні спостерігався безлад, розкидані речі, значна кількість бруду, неприємний запах та антисанітарні умови.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги частини другої статті 150 Сімейного кодексу України щодо обов`язку батьків створювати необхідні умови для життя та виховання дітей.

У судове засідання з`явилася ОСОБА_1 , яка свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю та щиро розкаялася.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо створення належних умов для життя та виховання малолітніх дітей, що створює реальну загрозу їх життю та здоров`ю.

Частиною другою ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на уповноважених осіб, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, у разі малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Малозначність діяння визначається з урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушника, обставин справи, наявності або відсутності шкоди, а також ступеня суспільної небезпеки діяння (постанови Верховного Суду, зокрема від 22.10.2019 р. у справі № 522/10652/17).

У даній справі особа визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому; наслідки для дитини обмежилися антисанітарними умовами та не мали тривалих негативних наслідків; системної загрози життю та здоров`ю дитини не встановлено, інших скарг чи повідомлень не надходило.

Таким чином, формально склад правопорушення наявний, проте з огляду на сукупність обставин суд доходить висновку, що застосування адміністративного стягнення є надмірним, а усне зауваження — достатнім засобом превентивного впливу.

Суд також враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ та положень ст. 3 КУпАП адміністративне стягнення має застосовуватися пропорційно, а мета провадження полягає не лише у покаранні, а й у вихованні особи та запобіганні вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст. 22, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 184 КУпАП – закрити у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Суддя Кудиба З. І.