Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №133/536/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/536/26

3/133/694/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

30.03.26 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участю секретаря Блащук Н.І., під час розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов від батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області департаменту патрульної поліції НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

20.02.2026 р. до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КпАП України.

30.03.2026 р. на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 у якому він зазначив, що для розгляду вказаного провадження йому необхідна правова допомога.

Вирішуючи дане клопотання суд зазначає наступне.

В силу положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, правозастосовної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен забезпечити реалізацію конституційного права особи на захист.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Діюче законодавство, у тому числі й положення ст. 271 КпАП України, не містить норм про визначення, який саме фахівець у галузі права має право на надання правової допомоги, якими документами підтверджуються його повноваження, які вимоги можуть висуватися для таких осіб.

Зважаючи на наведене, судом при вирішенні даного питання враховуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположний свобод (надалі Конвенція).

Так, як передбачено ст. 6 Конвенції, «1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною,- коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

…

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення...»

Статтею 13 Конвенції визначено, що «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

У справі «Лучанінова проти України» (Заява № 16347/02), Європейським судом з прав людини визначено, що стаття 6 Конвенції у цілому гарантує обвинуваченому право на ефективну участь у кримінальному провадженні (див. рішення у справі «Роу і Девіс проти Сполученого Королівства» (Rowe and Davis v. the United Kingdom) [ВП], заява № 28901/95, п. 60, ECHR 2000-II) (п. 61) . Зокрема, обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і таким чином вплинути на результат провадження. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення з матеріалами справи, на яких ґрунтуються обвинувачення (див., наприклад, вищезазначене рішення у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine), п. 66) (п. 62). Для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника з самого початку провадження (див. рішення у справах «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey) [ВП], заява № 36391/02, п. 52, від 27 листопада 2008 року, та «Яременко, проти України» (Yaremenko v. Ukraine), заява № 32092/02, пп. 90-91, від 12 червня 2008 року). За необхідності захисник повинен призначатися офіційно. Просте призначення національними органами захисника не гарантує ефективну правову допомогу (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камазінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), п. 65, Series A № 168) (п. 63).

Тобто, Європейським судом з прав людини провадження у справах про адміністративні порушення ототожнено з кримінальним провадженням. Під час здійснення кримінального провадження передбачена участь у якості захисника лише адвоката (ст. 45 КПК).

Крім того, ч. 3 ст. 271 КУпАП, якщо особа є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», Центр з надання безоплатної правничої допомоги забезпечує участь захисника в розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Проте, враховуючи вищевикладені правові норми як національного, так і міжнародного законодавства, суд зауважує, що відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення правової допомоги, суд жодним чином не обмежує право Долуашвілі Зураба на захист, гарантоване йому ст. 6, 13 Конвенції, ст.ст. 55, 59 Конституції України, ст. 268 КпАП України. Суд роз`яснює ОСОБА_2 , що на підставі ч. 3 ст. 271 КУпАП, п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», за наявності відповідних підстав, він має право скористатися безоплатною правовою допомогою або укласти угоду з адвокатом для захисту своїх прав та інтересів.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 268, 271 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 у клопотанні про забезпечення правової допомоги.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що на підставі ч. 3 ст. 271 КпАП України, п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», за наявності відповідних підстав, він має право скористатися безоплатною правовою допомогою або укласти угоду з адвокатом для захисту своїх прав та інтересів.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Дурач