Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №129/4659/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/4659/25

Провадження по справі № 3/129/194/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2026 року Гайсинський районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 7 ст. 121 КУпАП, -

В с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.12.2025 року серії ЕПР1 №531391, ОСОБА_1 поставлено за вину те, що він 04.12.2025р. о 12:30год. на автодорозі М-30 керуючи колісним трактором CLAAS д.н.з. НОМЕР_1 здійснював рух та буксирував машину для внесення рідких добрив яка не зареєстрована протягом 10 днів, чим порушив п.2.9 «в» Правил дорожнього руху та п.7 Постанови КМУ України №1388 від 07.09.1998р., правопорушення вчинене повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП 02.12.2025р., постанова серії ЕНА №6262856.

Скоєне ОСОБА_1 правопорушення кваліфіковано ч. 7 ст. 121 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, від його захисника адвоката Хитрука І.С. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на протокол, в якому він зазначив, що ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення не визнає та просив суд закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки питання реєстрації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів регулюється наступними нормативно-правовими актами:

- Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694 (далі – Порядок №694);

- Порядком роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 №644 (далі – Порядок №644).

Пунктом 3 Порядку №694 та п.8.1 Порядку №644 передбачено, що:

1)причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників;

2)на причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.

Причіпне обладнання – це перелік спеціальних пристроїв, що дозволяють розширити функціональні можливості тракторів (причепи, кормороздавачі, прес-підбірники, посівні комплекси, борони, цистерни, розкидачі добрив тощо).

Згідно п.5 Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1367 від 28.12.2011, причіп - транспортний засіб, призначений переважно для перевезення вантажів і сконструйований для буксирування сільськогосподарським та лісогосподарським трактором. До категорії причепів також належать напівпричепи, частина вертикального навантаження яких передається на трактор. Причіпна машина із встановленим на ній обладнанням є сільськогосподарським або лісогосподарським причепом, якщо вона не призначена для переробки технологічного матеріалу, а співвідношення її технічно допустимої маси з вантажем до спорядженої маси дорівнює або перевищує 3.

У листі Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області №Вих-12/2477-25 від 24.03.2025, в якому надано роз`яснення про те, яке причепне обладнання підлягає реєстрації. У вказаному листі вказано: «Причіпна машина із встановленим на ній обладнанням, якщо вона не призначена для переробки технологічного матеріалу, а співвідношення її технічно допустимої маси з вантажем до спорядженої маси дорівнює або перевищує 3 є сільськогосподарським або лісогосподарським причепом, який відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N694 «Про затвердження порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», необхідно зареєструвати протягом 10 діб від дня придбання. Споряджена маса та технічна допустима маса машин визначається виробником і має бути зазначена в технічній документації машини».

Технічно допустима маса (або дозволена максимальна маса) – маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою транспортного засобу як максимально допустима (п.1.10. ПДР).

Споряджена маса (або фактична маса) - маса спорядженого транспортного засобу, яка визначена його технічною характеристикою, з водієм та вантажем (п.1.10. ПДР).

Отже, обов`язковій державній реєстрації в органах Держпродспоживслужби підлягає причіпне обладнання (причіпна машина), в якому технічно допустима маса дорівнює або перевищує споряджену масу, у відповідності до технічної документації, в 3 рази.

У зв`язку з цим, в органах Держпродспоживслужби в обов`язковому порядку має бути зареєстрована наступна сільськогосподарська техніка:

1)трактори, комбайни, самохідні шасі;

2)причепи;

3)причіпне обладнання, в якому технічно допустима маса дорівнює або перевищує споряджену масу, у відповідності до технічної документації, 3 рази.

Натомість зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №531391 від 04.12.2025 не зазначена технічно допустима маса причіпної машини, яку буксирував ОСОБА_1 колісним трактором CLAAS д.н.з НОМЕР_1 , та споряджена маса у відповідності до технічної документації, а тому не можливо встановити, чи підлягає така причіпна машина обов`язковій відомчій реєстрації.

Вказав, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази вини ОСОБА_1 , тому наявні юридичні підстави для закриття провадження в даній справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушення в його діях.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

П.п. «в» п.2.9. Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до абз.1 п.7 постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07.09.1998 №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) (крім суб`єктів господарювання, що придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його подальшого продажу) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Вказані правові норми передбачають декілька складів адміністративних правопорушень, в тому числі і такий склад як - заборона керування транспортним засобом, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення. Тому для наявності складу цього адміністративного правопорушення недостатньо самого лише «буксирування машини для внесення рідких добрив, яка не зареєстрована протягом 10 днів», а необхідно встановити, що така машина підлягала обов`язковій відомчій реєстрації.

Питання реєстрації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів регулюється наступними нормативно-правовими актами:

- Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694 (далі – Порядок №694);

- Порядком роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 №644 (далі – Порядок №644).

Пунктом 3 Порядку №694 та п.8.1 Порядку №644 передбачено, що:

3)причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників;

4)на причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.

Причіпне обладнання – це перелік спеціальних пристроїв, що дозволяють розширити функціональні можливості тракторів (причепи, кормороздавачі, прес-підбірники, посівні комплекси, борони, цистерни, розкидачі добрив тощо).

Диспозицією ч. 7 ст. 121 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Отже підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

За змістом положеньст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).

Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.121 КУпАП, якщо воно вчинене повторно.

Згідно з п.30.1 Правил дорожнього руху, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Протокол про адміністративне правопорушення як акт обвинувачення, в якому працівником органу поліції викладені обставини події, сам по собі не може бути достатнім та беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки містить лише суб`єктивну оцінку уповноваженою на складання протоколу особою встановлених ним певних обставин, які мають бути підтверджені передбаченими ч.1ст.251 КУпАПдоказами, проте такі в матеріалах адміністративної справи відсутні.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Згідно з п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №531391 від 04.12.2025 не зазначена технічно допустима маса причіпної машини, яку буксирував ОСОБА_1 колісним трактором CLAAS д.н.з НОМЕР_1 , та споряджена маса у відповідності до технічної документації, у зв`язку з чим не можливо встановити, чи підлягає така причіпна машина обов`язковій відомчій реєстрації, то виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.121 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 34, 38, 121, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: