Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №635/2606/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2606/26

Провадження № 2-а/635/73/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Старишко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6839101 від 15.03.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Крім того, просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.03.2026 року інспектором відділення поліції №1 (Липці) ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Куликовим О.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6839101, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності як особу, яка керувала транспортним засобом, будучи позбавленим права керування на один рік згідно постанови Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 року, номер 644/11412/25. Проте, перед винесенням постанови ОСОБА_1 надав інспектору письмові пояснення, в яких зазначив, що постанова Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 року в справі №644/11412/25 на момент його зупинки не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги 24 лютого 2026 року. Інспектору була пред`явлена в електронному вигляді апеляційна скарга, супроводжуючий лист Індустріального районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року про направлення справи №644/11412/25 до Харківського апеляційного суду, а також скріншот сторінки сайту «Судова влада України», на якому було відображено інформацію про стан розгляду справ, де в графі «Стадія розгляду» справи №644/11412/25 зазначено, що 12.03.2026 року справу Направлено до апеляційного суду. Але вказані пояснення та докази були проігноровані інспектором Куликовим О.В., який не переконався в наявності постанови суду про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, яка набрала законної сили. Отже, ОСОБА_1 не може вважатися особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами. Інспектор поліції не долучив до матеріалів справи постанову суду, яка набрала законної сили, а тому відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Відповідно, постанова серії ЕНА № 6839101 від 15 лютого 2026 року є нротиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі. Витребувано матеріали, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

30.03.2026 р. відповідачем подано визнав на позову, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статтею 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15.03.2026 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. На момент винесення постанови в інформаційній підсистемі Національної поліції відображалася постанова Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 по справі № 644/11412/26, якою визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. За результатами розгляду обставин правопорушення, на підставі частини четвертої статті 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у зв`язку з керуванням транспортним засобом особою, позбавленою такого права. В ході винесення даної постанови про адміністративне правопорушення велася безперервно відеофіксація на цифровий нагрудний відеореєстратор № 1113069850/2. Відповідно до даних ІТС ІПНП , встановлено факт того, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами. Таким чином вбачається, що поліцейським встановлено факт адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а тому доводи позивача про те, що поліцейським протиправно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, є безпідставними, відповідно до даних ІТС ІПНП він на той момент за рішенням суду був позбавлений права керування транспортним засобом. Отже, відповідно до вищевказаних положень, поліцейський діяв правомірно в межах діючого законодавства, а тому підстав для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП не вбачається.

30.03.2026 р. представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відповідач, посилаючись на те, що на момент винесення постанови в інформаційній підсистемі Національної поліції відображалася постанова Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 року, номер 644/11412/25, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами, відповідно до даних ІТС ІПНП встановлено факт того, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, представник відповідача доказів викладеного не надає.

В судове засідання позивач, його представник не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача також не з`явився в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позов просили про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що сторони не надали суду доказів поважності причини неявки в судове засідання, суд вважає причини неявки неповажними та вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Постановою інспектора відділення поліції №1 (Липці) ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції Куликова Олександра Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6839101, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 гривень.

У вказаній постанові зазначено, що 15.03.2025 року о 13:11:20 за адресою: Харківська область, Харківський район, село Докучаєвське, Учбове містечко ХНАУ, 37 водій ОСОБА_1 , керував ТЗ AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування на один рік згідно постанови Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 року, номер 644/11412/25, чим порушив п. 2.1.а. ПДР – керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 р. у справі № 644/11412/25 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

24.02.2026 р. через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 в особі його захисника адвоката Воробйова В.В. подано апеляційну скаргу на постанову Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 р. у справі № 644/11412/25.

З листа Індустріального районного суду м. Харкова від 12.03.2026 р. вбачається, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП направлено до Харківського апеляційного суду.

Станом на час подання позовної заяви справа №644/11412/25, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 року, зареєстрована в Харківському апеляційному суді 17 березня 2026 року, номер провадження 33/818/1075/26.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Разом з тим, судом встановлено, що станом на момент керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом та винесення оскаржуваної постанови (15.03.2026 р.) постанова Індустріального районного суду м. Харкова від 17.02.2026 р. не набрала законної сили. Отже, ОСОБА_1 не вважається особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Інспектор поліції при складанні постанови відносно ОСОБА_1 не пересвідчився в тому, що останній у встановленому законом порядку позбавлений права керування транспортними засобами, що відповідна постанова набрала законної сили і підлягає виконанню. Більш того, з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пояснив, що ним постанова буду була оскаржена у передбачений законом строк, проте інспектором поліції зазначені обставини було проігноровано.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 15.03.2026 р. щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 532 48грн.

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора відділення поліції №1 (Липці) ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції Куликова О.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6839101, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області, ЄДРПОУ 40108599, адреса: м. Харків, вул. Жон Мироносиць,5.

Суддя О.М. Якішина