Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №635/785/26 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №635/785/26

Суддя: Березовська І. В.

Справа № 635/785/26

Провадження № 1-кп/635/805/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226150000260 від 04 серпня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Пісочин Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 у грудні 2022 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуск громадян до керування транспортними засобами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції від 29 грудня 2021 року № 1007), форма та реквізити - затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 року № 47 (в редакції від 30 червня 2021 № 665), вирішив незаконно набути право на керування транспортними засобами категорії «В», шляхом виготовлення підробленого документу за попередньою змовою групою осіб.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 за допомогою мобільного телефону, використовуючи мережу Інтернет, відшукав невстановлену особу, яка за грошову винагороду пообіцяла йому виготовити завідомо підроблене посвідчення водія.

В подальшому ОСОБА_3 , з метою досягнення обумовленої домовленості, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, використовуючи мобільний додаток «Viber», надав невстановленій особі свої анкетні дані, фотознімок та зразок підпису, які було використано під час виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2022 року.

Після чого, у грудні 2022 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 отримав посилку у відділенні «Нова пошта», розташованому за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Пісочин, вул. Надії 21, з виготовленим посвідченням водія серії НОМЕР_1 , категорії «В» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке, начебто, було видане 24 грудня 2022 року Територіальним сервісним центром № 8042, за що ОСОБА_3 сплатив 7000 грн.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, після придбання вищезазначеного посвідчення до 04 серпня 2025 року ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», почав свідомо використовувати завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2022 року, категорії «B» на власне ім`я, у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

Так, 04 серпня 2025 року о 07:20 годині ОСОБА_3 , рухаючись транспортним засобом BMW, р.н. НОМЕР_2 , по вул. Надії в сел. Пісочин Харківського району Харківської області, згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху.

При перевірці документів ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що не має права на керування транспортними засобами, так як у встановленому законом порядку не отримував посвідчення водія, на законну вимогу працівників поліції надав, тим самим використав, завідомо підроблений офіційний документ, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2022 року, категорії «B» на власне ім`я, яке містило ознаки підробки.

Згідно висновку експерта судової технічної експертизи документів бланк наданого для дослідження посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 24 грудня 2022 року ТСЦ 8042 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке використовував ОСОБА_3 , не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника – України.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та пояснив про обставини вчинення кримінального правопорушення, як викладено вище у вироку. Так, ОСОБА_3 пояснив, що в грудні 2022 року через мережу Інтернет відшукав невстановлену особу, яка за грошову винагороду пообіцяла йому виготовити посвідчення водія. В подальшому він надав невстановленій особі через мобільний додаток «Viber» свої анкетні дані та фотознімок, а також перерахував грошові кошти в сумі 7000 гривень. Після чого отримав посилку у відділенні «Нова пошта» з виготовленим посвідченням водія, яке використав 04 серпня 2025 року по вул. Надії в сел. Пісочин Харківського району Харківської області, пред`явивши працівникам поліції при перевірці документів.

На підставі ч.3ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, є пенсіонером, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінальних проступків та нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у мінімальних межах санкції статей закону, що передбачають кримінальну відповідальність, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, з огляду на його похилий вік, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, у зв`язку з чим до нього може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України. При цьому, суд враховує, що таке покарання сприятиме меті покарання - виправленню обвинуваченого і попередженню вчиненню нових злочинів, та є заходом примусу, який можна вважати справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та їх наслідкам.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта по проведенню судової технічної експертизи документів № СЕ-19/121-25/20383-ДД від 12 серпня 2025 року в розмірі 2674,20 гривень, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує в дохід держави з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 05 серпня 2025 року, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.358 КК України -у виді одного року позбавлення волі,

-за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до ст. 76КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути ОСОБА_3 в дохід держави витрати на залучення експерта по проведенню судової технічної експертизи документів № СЕ-19/121-25/20383-ДД від 12 серпня 2025 року в розмірі 2674,20 гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 05 серпня 2025 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ознаками підробки, - скасувати.

Речовий доказ – посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ознаками підробки, після набрання вироком законної сили, - знищити.

Речовий доказ – оптичний накопичувач у формі диску DVD-R ТМ «ALERUS» з відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників СРПП відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua