Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №343/706/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/706/26

Провадження №: 3/343/172/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі судді Монташевич С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, неповнолітнього ОСОБА_1 та його законного представника мами ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції України в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

неповнолітнього ОСОБА_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , учня 10 класу Долинського ліцею № 1, який є дитиною з інвалідністю, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Опис обставин, які установив суд під час розгляду справи:

неповнолітній ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, тобто дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян.

Правопорушення вчинив за таких обставин.

21 лютого 2026 року близько 17.20 годин неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме у м. Долина по вул. Грушевського, поблизу автошколи, на вулиці загального користування розпилив аерозольний балончик "Терен" сльозогінної та дратівливої дії в обличчя ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:

неповнолітній ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпП, визнав, указав, що, коли він прогулювався з друзями, зустрів ОСОБА_4 , який знімав його старшу сестру на телефон. Він підійшов до нього, щоб з`ясувати для чого він це робить та де має намір використовувати світлини, одак між ними виникла суперечка, в ході якої він розпилив аерозольний балончик "Терен". Оскільки був вітер, газ потрапив в обличчя останнього. Це було саме в той період, коли і перший випадок з балончиком. У вчиненому кається. Він зрозумів проправність своїх дій та більше таких дій не вчиняє, балончик при собі не носить та не користується ним. Навчається в школі, працює. Примирився з ОСОБА_5 . Просить його не карати

Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

крім визнання винуватості неповнолітнім ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується також такими дослідженими в судовому засіданні доказами та відеозаписами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738928 від 26.03.2026 (а.с. 1), в якому викладена суть поставленого у провину неповнолітньому ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Із протоколом останній ознайомився, надав пояснення на окремому аркуші, копію протоколу отримав, що підтвердив своїм підписом;

- даними рапорту, адресованому начальнику поліції, згідно з яким на службу "102" поступило повідомлення від неповнолітньої ОСОБА_6 , про те, що у м. Долина по вул. Грушевського "другові відомі особи запшикали очі газовим балончиком", що послужило причиною виїду на місце події (а.с. 2);

- даними заяви ОСОБА_7 , яка просила притягнути до відповідальності винуватих осіб, які запшикали очі газовим балончиком її синові ОСОБА_3 (а.с. 3);

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 від 03.03.2026, в яких останній вказав, що коли він гуляв з компанією в м. Долина по вул. Грушевського, до них підійшла ще одна компанія, де були як знайомі йому, так і не знайомі хлопці. Деякі з них почали насміхатись з його зовнішнього вигляду і між ними виник конфлікт, в ході якого один з них запшикав йому очі балончиком, після чого йому нанесли ще декілька ударів, поваливши на землю. Коли приїхали працівники поліції, біля магазину "СІМІ" він впізнав одного з тих хлопців. Це був ОСОБА_8 , з яким вони помирились (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 26.03.2026, який розповів про обставини інциденту, що мав місце 21.02.2026 близько 17.00 годин, та повідомив, що саме ОСОБА_10 розпилив перцевий балончик в сторону ОСОБА_4 (а.с. 5).

Вказані вище докази є такими, що доповнюють один одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.

Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Законодавство України не містить чіткого визначення поняття громадського порядку, однак безперечним є те, що він полягає у таких обумовлених потребами суспільства врегульованих правовими та іншими соціальними нормами умовах, які мають на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, створення нормальних, максимально сприятливих умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є місце вчинення, а саме - громадське місце. Під громадським місцем необхідно розуміти загальнодоступні місця, зокрема вулиці, сквери, парки, ринки, дворові території, частини будь-якої будівлі, споруди, які доступні або відкриті для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.

Суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого так і непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

З аналізу змісту статті 173 КУпАП слідує, що однією з обов`язкових ознак суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є наявність в діянні правопорушника хуліганського мотиву явної неповаги до суспільства. Тобто вчинені правопорушником дії можуть кваліфікуватись як хуліганство лише, якщо викликані прагненням правопорушника показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною як для самого хулігана, так і для очевидців його дій.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії неповнолітнього ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ст. 173 КУпАП, оскільки він вчинив дрібне хуліганство, тобто дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян, а саме, перебуваючи у громадському місці у м. Долина по вул. Грушевського, поблизу автошколи, на вулиці загального користування розпилив аерозольний балончик "Терен" сльозогінної та дратівливої дії в обличчя ОСОБА_3 .

Накладаючи стягнення на неповнолітнього ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, його особу, те, що він є дитиною з інвалідністю (а.с. 11).

Обставинами, які пом`якшують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 , є визнання вини, вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 , не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 є неповнолітнім, повідомив про примирення з потерпілим та вибачення за свої дії, а тому щодо нього слід застосувати один із заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, який передбачений ст. 24-1 КУпАП, обравши його у вигляді попередження.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, не є адміністративним стягненням в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення в загальному порядку, тому стягнення судового збору з неповнолітнього ОСОБА_1 не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати щодо нього захід впливу у вигляді попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляцiйного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Монташевич С.М.