Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №191/2285/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2285/26

Провадження № 1-кп/191/120/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046390000054 від 12.03.2026, стосовно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

17.02.2021 Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровськ за ст. 335 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

01.12.2022 Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт 200 годин;

24.07.2023 направлено до Солом`янського районного суд міста Києва з обвинувальним актом за ч. 1 ст. 309 КК України;

19.06.2023 Чечелівським районним судом міста Дніпра за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано 15 днів за вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 01.12.2022 до відбуття покарання у виді арешту строком на 3 місяці 15 днів. Звільнений 05.04.2024 з Дніпровської УВП №4 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 06.03.2026 приблизно о 13 годині 00 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) знаходився на зупинці, яка розташована поблизу магазину по вул. Центральній в с. Старолозуватка Синельниківського району Дніпропетровської області, де у останнього, на ґрунті особистих неприязних стосунків, виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , з якою він спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі.

Далі, того ж дня, 06.03.2026, у раніше зазначений час, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого прямого злочинного умислу, направленого на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , стоячи обличчям до обличчя потерпілої ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, наніс один удар правою рукою стиснутою в кулак, в ділянку правого ока ОСОБА_4 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці нижнього повіка правого ока, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_3 , 10.03.2026 близько о 11 години 00 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) знаходився неподалік від будинку АДРЕСА_2 , де у останнього, на ґрунті особистих неприязних стосунків, виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , з якою він спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі.

Далі, того ж дня, 10.03.2026, у раніше зазначений час, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого прямого злочинного умислу, направленого на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , стоячи обличчям до обличчя потерпілої ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, наніс один удар долонею правої руки, в ділянку лівої брови ОСОБА_4 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці зовнішнього кінця лівої брови, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся.

Прокурор клопотав про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, без виклику учасників судового провадження, обвинувачений проти цього не заперечував, про що подав відповідну заяву.

Зокрема, до обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якої він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України.

Крім того, до обвинувального акту додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої вона згодна з встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист обвинуваченого було роз`яснено та дотримано, сумнівів у добровільності поданих заяв у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

За таких обставин, встановлена винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження.

Суд встановив, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину щодо іншої особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах.

Обвинувачений ОСОБА_3 не працевлаштований, не одружений, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий.

З урахуванням викладених вище обставин, враховуючи положення статті 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень, та досягнення інших цілей покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, судом не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінальног о проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1