Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №191/7131/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/7131/25

Провадження № 2-о/191/186/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді – Форощук С.А., присяжних – Крупенко Н.М., Черних О.О., за участю секретаря - Вехник С.Л., представника заявника адвоката Краска І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Красюк Іван Васильович; заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Красюк І.В., звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, посилаючись на те, що батька заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прозвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 та призначено на посаду стрільця – помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до акту службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування №2062 від 11.06.2025 року, - «Під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних війська, при виконанні бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 № 2268 від 11.06.2025, відповідно до отриманого бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 6/3/8899дск від 11.06.2025 на виконання бойового розпорядження командира ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 370тТГр від 10.06.2025, а саме 11.06.2025, виконуючи бойове завдання з відбиття агресії окупаційних військ російської федерації на ВП «ІТАКА», що знаходиться біля урочища ЗАГОРУЙКІВКА пн.-зах. Населеного пункту ОРЛЯНКА Куп`янського району, Харківської області, внаслідок ворожого скиду з БпЛА близько 07:55 стрілець – помічник гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 отримав поранення не сумісне з життям та загинув на місті. У зв`язку з інтенсивним веденням бойових дій противником провести евакуацію тіла військовослужбовця солдата ОСОБА_4 не уявляється можливим, тому вважається, як зниклий безвісті.

Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , уродженця – Україна, Харківська область, Близнюківський район, село Андріївка, померлим біля урочища Загоруйківка пн.-зах. населеного пункту Орлянка, Куп`янського району, Харківської області під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ, при виконанні бойового завдання безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 . Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця – Україна, Харківська область, Близнюківський район, село Андріївка, громадянина України, вважати день його вірогідної смерті – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У судовому засіданні представник заявника надав пояснення аналогічні викладеним обставинам зазначеним у заяві, підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.

У судове засідання представник заінтересованої особи повторно не з`явився, про день, місце та час були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Витягом з Актового запису про народження.

24.02.2022 року Російською Федерацією здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у державі введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, не переривався, і діє до теперішнього часу.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прозвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 та призначено на посаду стрільця – помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується Витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 від 25.07.2025 року №4698/5526, солдат ОСОБА_2 , брав участь в період з 20.05.2024 року по 11.06.2025 року у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Куп`янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада.

З копії Акту службового розслідування від 11.06.2025 р. №№2062 вбачається, що під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних війська, при виконанні бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 № 2268 від 11.06.2025, відповідно до отриманого бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 6/3/8899дск від 11.06.2025 на виконання бойового розпорядження командира ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 370тТГр від 10.06.2025, а саме 11.06.2025, виконуючи бойове завдання з відбиття агресії окупаційних військ російської федерації на ВП «ІТАКА», що знаходиться біля урочища ЗАГОРУЙКІВКА пн.-зах. Населеного пункту ОРЛЯНКА Куп`янського району, Харківської області, внаслідок ворожого скиду з БпЛА близько 07:55 стрілець – помічник гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 отримав поранення не сумісне з життям та загинув на місті. У зв`язку з інтенсивним веденням бойових дій противником провести евакуацію тіла військовослужбовця солдата ОСОБА_4 не уявляється можливим, тому вважається, як зниклий безвісті. Вина військовослужбовця відсутня, порушень військової дисципліни та вимог статей Статутів Збройних Сил України не відбувалось. Порушень чинного законодавства України з боку військовослужбовця здійснено не було.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин , номер витягу: ВГ-20250912-12 від 12.09.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважається зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій). Відомості про кримінальне провадження або судову справу, в рамках яких проводиться розшук: 12025041390000730 від 13.06.2025 року Синельниківське РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Статтею 43 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до статей 305, 306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

У той же час частиною другою першою статті 46 ЦК України, у редакції станом на час винесення судових рішень, визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу під час проведення бойових дій, такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.

Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №490/342/17).

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.

Враховуючи те, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався суд вважає за необхідне зазначити наступе.

Постанова КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Отже, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, що підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події.

В ході судового розгляду достемено доведений факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання.

Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід обраховувати з моменту настання події, тобто з 11.06.2025 року, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22, дійшла таких висновків, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від № 376 від 28.02.2025 року.

Крім того, загально відомим фактом є те, що село Орлянка Куп`янського району Харківської області знаходиться в зоні активних бойових дій та частих спроб наступу російських військ на Куп`янському напрямку, на території якого ведуться постійні обстріли та бойові зіткнення, село входить до переліку територій, де ведуться активні бойові дії.

Офіційно визнаний загиблим ОСОБА_2 з 11.06.2025 року, тобто шестимісячний строк для звернення до суду дотримано заявником.

У суду також не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених заявником у заяві.

Таким чином, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що вимоги заяви є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Керуючись ст. 46 ЦК України, ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-308, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Красюк Іван Васильович; заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , уродженця – Україна, Харківська область, Близнюківський район, село Андріївка, померлим біля урочища Загоруйківка пн.-зах. населеного пункту Орлянка, Куп`янського району, Харківської області під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ, при виконанні бойового завдання безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця – Україна, Харківська область, Близнюківський район, село Андріївка, громадянина України, вважати день його вірогідної смерті – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С. А. Форощук

Присяжні О.О. Черних

Н. М. Крупенко