Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №177/795/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/795/26

Провадження № 1-кп/177/178/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026046230000044 внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Христофорівка, громадянина України, має вищу освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;

В С Т А Н О В И В:

09.02.2026 приблизно о 13:00 годині ОСОБА_3 , 16.02.1961 перебуваючи разом зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилися в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник умисел спрямований на спричинення їй тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 перебуваючи позаду потерпілої ОСОБА_4 умисно завдав 1 (один) удар кулаком правої руки в область правої частини тулуба, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин тулуба, які згідно із висновком судово-медичної експертизи за №290 від 03.03.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6).

Органами досудового розслідування, дії ОСОБА_3 , кваліфіковано зач. 1 ст. 125 КК України за ознакою: умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 отримавши копії матеріалів, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 , подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_3 складена в присутності захисника.

Крім того, потерпіла ОСОБА_4 зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодилась, будучи обізнаною про обмеження права апеляційного оскарження, надала письмову згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

На підставі наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознакою: умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і бере до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що останній скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, не одружений, пенсіонер, раніше не судимий, у лікаря-психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання у виді громадських робіт, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, не можливе, оскільки згідно ч. 3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються особам, які досягли пенсійного віку.

Крім того ОСОБА_3 , беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 57 КК України, не може бути призначене покарання у виді виправних робіт, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки виправні роботи не призначаються особам, які досягли пенсійного віку.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1