Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №636/9745/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №636/9745/24

Суддя: Золотоверха О. О.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/9745/24 Провадження 1-кп/636/643/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024220000000997, яке внесене 26 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баранове, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на вільнонайманій посаді «налагоджувальника приладів апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування 6 розряду сектору обслуговування технічних засобів охорони Центру технічної охорони Управління поліції охорони в Харківській області», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

26.08.2024, близько о 10:00 ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Харківській зі сторони с. Нова Покровка в напрямку с. Кам`яна Яруга Чугуївського району Харківської області зі швидкістю 50 км/год., діючи необережно, проявив необачність, не поступився дорогою автомобілю «УАЗ 2206» р.н. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі зі сторони м. Харкова в напрямку м. Чугуєва, що призвело до зіткнення з ним, в результаті чого пасажир автомобіля «УАЗ 2206» ОСОБА_6 загинув на місці пригоди, та згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-17-749-Чт/24 від 18.10.2024, причиною смерті потерпілого ОСОБА_6 стала тупа травма тіла, яка ускладнилась розвитком порушення мозкового кровообігу, а водій автомобіля «УАЗ 2206» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, та згідно з висновком судово-медичної експертизи №09-1660/2024 від 17.10.2024, отримав закриту тупу травму правого колінного суглобу у вигляді перелому надколінника в ділянці нижнього полюсу зі зміщенням фрагментів, що відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та скальповану рану правої лобно-тім`яно-скроневої ділянки, що належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів.

Порушення п.п. 2.1 та 16.11 Правил безпеки дорожнього руху України ОСОБА_5 , знаходяться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною подією.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, вказавши, що дійсно у вказаний час та за вказаних в обвинувальному акті обставин порушив правила дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої ОСОБА_6 загинув, а ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження. Повідомив, що щиро шкодує про свої вчинки, зробив для себе належні висновки, вибачився перед потерпілими та відшкодував їм завдані збитки.

Позиція ОСОБА_5 щодо вчиненого правопорушення не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За згодою сторін кримінального провадження згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Потерпілі надали заяви, в яких просили проводити розгляд без їх участі, зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають, щодо покарання покладалися на розсуд суду, потерпіла ОСОБА_8 просила призначити обвнуваченому не суворе покарання.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, які, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ч.2 ст. 286 КК України), проте суд також враховує конкретні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання, реєстрації та роботи, має на утриманні дружину, що має ряд хронічних захворювань, потребує постійної сторонньої допомоги.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, та, що він і вважає, що виправлення ОСОБА_5 і попередження скоєння ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, та ступінь тяжкості вчиненого злочину, суспільну небезпечність скоєного, його ставлення до вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе у даному випадку, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції статті обвинувачення з подальшим його звільненням від відбування такого покарання із випробуванням, у відповідності із положеннями ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з винної особи.

Стосовно ОСОБА_5 обирався запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, проте строк застосування запобіжного заходу закінчився, підстав для застосування запобіжного заходу судом не встановлено, клопотання прокурором щодо застосування запобіжного заходу до обвинуваченого не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз №СЕ-19/121-24/25355-ІТ від 09.09.2024, №СЕ-19/121-24/25474-ІТ від 13.09.2024, №СЕ-19/1121-24/25353-ІТ від 10.09.2024, №СЕ-19/121-24/30992-ІТ від 21.10.2024, №СЕ-19/121-24/30990-ІТ від 18.10.2024 у загальному розмірі 18483.68 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 68 копійок).

Скасувати арешти накладені на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 30.08.2024 у справі №953/7938/24 на транспортні засоби УАЗ 2206 р.н. НОМЕР_2 та Hyuindai Accent р.н. НОМЕР_1 .

Транспортні засоби УАЗ 2206 р.н. НОМЕР_2 та Hyuindai Accent р.н. НОМЕР_1 – повернути власникам, - відповідно, ПАТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" та ОСОБА_5 .

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua