Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №643/21668/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/532/26

Справа № 643/21668/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

потерпілої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Коротич, Харківського району, Харківської області, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з жовтня 2024 року по 10 жовтня 2025 року по відношенню до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності; ст. 29 Конституції України, згідно з якою кожна людина має право на особисту недоторканність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство, шляхом словесних образ у вигляді нецензурної лайки, криків, залякування, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, а також, завдання шкоди її психологічному здоров`ю, у формі емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, заниження самооцінки, втрати позитивних емоцій, а також завдання тілесних ушкоджень потерпілій, а саме, штовхання, нанесення побоїв.

ОСОБА_4 , 25 жовтня 2024 року о 18 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, зчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , під час якої схопив її за шию, здійснивши фізичне насилля, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Московського районного суду міста Харкова від 29 жовтня 2024 року, по справі №643/12627/24, за вказаним фактом, ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_4 , 27 жовтня 2024 року близько о 23 годині 25 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , стосовно якого 27.10.2024 винесений терміновий заборонний припис серії АА №120580 про зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав його, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Московського районного суду міста Харкова від 08 січня 2025 року, по справі №643/13331/24, за вказаним фактом, ОСОБА_6 визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_4 , 05 квітня 2025 року о 21 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку з співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлював на адресу останньої словесні образи, що завдало шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, вчинивши правопорушення, передбачене ч. З ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Московського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2025 року, по справі №643/5518/25, за вказаним фактом, ОСОБА_6 визнано винним за ч. З ст. 173-2 КУпАП.

У подальшому, продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.10.2025 року, близько 10 години 00 хвилин, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не вдалося за можливе, знаходячись за місцем спільного мешкання з потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у алкогольному сп`янінні, в ході виниклого конфлікту вчинив словесну сварку із ОСОБА_5 , з якою вони знаходяться у близьких відносинах, проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі, та відносно якої ОСОБА_4 систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство, в ході словесного конфлікту, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно, вчинив щодо ОСОБА_5 дії психічного насильства, які виразилися в словесних образах нецензурною лайкою, приниженні її гідності та демонстрації своєї фізичної переваги погрожуючи фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, тим самим завдав шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_5 . Далі, ОСОБА_4 , на фоні заздалегідь виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, стоячи навпроти ОСОБА_5 , яка стояла у кімнаті, обличчям до останнього, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс удар кулаком лівої руки, знизу по направленню до гори, по обличчю ОСОБА_5 , внаслідок чого остання впала горілиць, вдарившись об підлогу потилицею, тим самим спричинивши тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді синця у піднижньощелепні ділянці, а також, садна на потилиці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, з висновку експерта№09/905-С/2025 від 15.10.2025.

Згідно висновку практичного психолога, доцента кафедри соціолога психології ХНУВС, кандидата психологічних наук ОСОБА_7 від 20.11.2025, у потерпілої ОСОБА_5 виявлено ознаки переживання психологічного насильства у складі домашнього насильства. В результаті чого, у потерпшої діагностовано нерелевантний емоційний стан, який може перешкоджати об`єктивному усвідомленню небезпеки та оцінці ризику для особистої безпеки потерпілої ОСОБА_5 .

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, вказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи - домашнє насильство.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив у судовому засіданні, про те, що визнає себе винним у скоєному ним кримінальному правопорушенні та бажає надати суду показання.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла проти задоволення клопотання прокурора про скорочений розгляд справи.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до яких у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що 10.10.2025 року, близько 10 години 00 хвилин, більш точний час не пам`ятає, знаходячись за місцем спільного мешкання з потерпілою ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у алкогольному сп`янінні, в ході виниклого конфлікту вчинив словесну сварку із ОСОБА_5 , з якою вони знаходяться у близьких відносинах, проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі, та відносно якої ОСОБА_4 систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство, в ході словесного конфлікту, ображав ОСОБА_5 нецензурною лайкою, далі стоячи навпроти ОСОБА_5 , яка стояла у кімнаті, обличчям до останнього наніс удар кулаком лівої руки, знизу по направленню до гори, по обличчю ОСОБА_5 , внаслідок чого остання впалана спину вдарившись об підлогу потилицею, тим самим спричинивши тілесні ушкодження ОСОБА_5 . У вчиненому розкаюється та запевнив, що більше не буде вчиняти домашнє насильство над своєю співмешканкою.

Таким чином, обвинувачений у судовому засіданні визнав провину у вчиненому ним злочині та просив суд призначити мінімальне покарання. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Судом також було досліджено документи, які стосуються особи обвинуваченого та речових доказів, а саме: копія паспорта ОСОБА_4 , вимога УІАП ГУНП у Харківській області, витяг ЄРДР, , довідка КНП «Міського психоневрологічного диспансеру №3» ХМР, відповідно до якої обвинувачений впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою не звертався, довідка КНП «Обласний наркологічний диспансер» про те що, обвинувачений на обліку не перебуває, вимога про судимості обвинуваченого, відповідно до яких судимості відсутні, постанови про речові докази.

Мотиви призначення покарання.

Прокурор у судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді трьох років обмеження волі, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України та поклавши на нього обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Потерпіла просила суд призначити мінімальне покарання.

Обвинувачений просив суд суворо не карати його.

Обставини, які б пом`якшували покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, в ході судового розгляду є щире каяття винного.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, в ході судового розгляду є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким; особу винного, який раніше не судимий; наявність пом`якшуючої обставини покарання щирого каяття та обтяжуючої покарання обставини, а саме: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, запропонований прокурором вид та розмір покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд призначає йому покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.

Вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. 75 та 76 КК України, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, позаяк обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся, потерпіла до нього претензій немає, вчинив нетяжкий злочин.

За таких обставин, суд вирішив звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на два роки, поклавши на нього обов`язки передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 91-1 КК України, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_4 обмежувального заходу з покладенням на нього обов`язку у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на два місяці.

Призначене покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід з покладенням на нього обов`язку у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на два місяці.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати відсутні

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.

Речові докази у вигляді 4 компакт дисків DVD-R залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1