Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №938/2049/25 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/2049/25

Провадження № 1-кп/938/49/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025096130000093 від 01.11.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Замагора Верховинського району Івано-Франківської області, жителя присілка АДРЕСА_1 , українця, громадянинаУкраїни, з базовою загальною освітою, одруженого, пенсіонера, не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 , які спричинили короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.

ОСОБА_4 , перебуваючи 30.10.2025 року близько 19.00 годин у житловому будинку за місцем свого проживання в присілку Біла Річка села Голови Верховинського району Івано-Франківської області, вступив у словесний конфлікт із дружиною ОСОБА_5 .

Під час данного конфлікту ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_5 не менше чотирьох ударів в різні ділянки тіла.

У результаті умисного нанесення ударів ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці голови, шиї, лівого стегна, саден в ділянці шиї, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 12.11.2025 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, та у вигляді закритої черепно-мозгової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких дій.

З огляду на вищенаведене, обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про наявність у діянні ОСОБА_4 ознак, вказаних у ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме вчинення фізичного насильства щодо дружини.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що вину визнає. Пояснив, що він проживає в присілку Біла Річка с. Голови з дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8 ,2014 року народження. 30.10.202025 року близько 19 години за місцем свого проживання дружина ОСОБА_9 була в стані алкогольного сп`яніння. З цього приводу виникла сварка між ними, під час якої він декілька разів вдарив дружину. Вона кинула в нього табуреткою, а він її за це побив. Наступного дня дружина пішла з дому.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 30.10.2025 року пішла до сусідки помагати копати картоплю, там трохи випила вина, прийшла додому, чоловік її побив. Вона лежала в лікарні після побиття. ЇЇ чоловік бив і раніше, тому були кримінальні провадження, але вона його пробачала, тому кримінальні провадження закривалися.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, також доведена дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.10.2025 року (а.с.43), з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила про нанесення їй 30.10.2025 року за місцем проживання її чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- висновком експерта №92 від 05.11-12.11.2025 року (а.с.44-45), згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці голови, шиї, лівого стегна, саден в ділянці шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та у вигляді закритої черепно-мозгової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання суд враховує, що в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішеннявід 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішеннявід 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з обвинувальними актом щодо ОСОБА_4 обставинами, що пом`якшують його покарання, є щире каяття. З чим суд погоджується.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53), його місце проживання: присілок Біла Річка с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області (а.с.30), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня Верховинської селищної ради» не знаходиться (а.с. 34), як вбачається з характеристики за місцем проживання, він неодноразово пртягувався до адміністративної відповідальності ,з дружиною ОСОБА_9 виховують сина ОСОБА_10 , який є інвалідом з дитинства, обоє працьовиті, однак між подружжям виникають сімейні конфлікти (а.с.35,36), не судимий (а.с.32-33), ухвалами суду від 08.02.2017 року, 17.06.2021 року, 31.05.2023 року кримінальні провадження щодо нього закриті в зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення (а.с.32-33, 49-50) або в зв`язку з примиренням з потерпілою – дружиною ОСОБА_5 (а.с.46-48).

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому вказаного кримінального правопорушення та по час ухвалення судом даного вироку не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за його вчинення або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст.125 КК України (в редакції закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто 30.10.2025 року) умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, - карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання щодо можливості призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України, обравши одне з альтернативних покарань, передбачених у санкції цієї статті КК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненного ним кримінального правопорушення (кримінальний проступок), наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, особу винного (пенсіонер, не судимий, на утриманні дитина-інвалід), то суд дійшов висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в максимальному розмірі.

У даній справі цивільний позов не заявлявся.

Витрат на залучення експерта не має.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.

Постановою від 12.11.2025 року визнано речовим доказом, отриману в КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня Верховинської селищної ради», медичну картку стаціонарного хворого №11375 (25) на ім`я ОСОБА_5 .

Вказаний речовий доказ на підставі п.1 ч.9 ст.100 КПК України слід повернути власнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-медичну картку стаціонарного хворого №11375 (25) на ім`я ОСОБА_5 повернути власнику - КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня Верховинської селищної ради».

На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.

Суддя ОСОБА_11