Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №742/1171/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/25/26

Єдиний унікальний № 742/1171/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області ускладі головуючого-судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Прилуки адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду позов до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14.02.2026 була водієм легкового автомобіля «PEUGEOT 408» д.н.з. НОМЕР_1 . Даний автомобіль зареєстрований на її чоловіка ОСОБА_2 в ТСЦ 8046, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 01.05.2024. Будучи водієм вказаного автомобіля, 14.02.2026 близько 11 год. 25 хв. рухаючись автодорогою М-19 Доманове -Тереблече (у напрямку м.Тернопіль) проїхавши кільцеву розв?язку за м. Чортків її зупинили працівники поліції на автодорозі М-19 поза межами міста Чорткі. На вимогу працівників патрульної поліції, нею було здійснено зупинку справа на узбіччі проїжджої частини автодороги М-19 (знімок google Карти місцем зупинки додається). Поліцейськими повідомлено, що начебто вона допустила перевищення швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті та що вказаний факт підтверджується відеозаписом, зробленим лазерним вимірювачем швидкості TruCam, зроблений із рук поліцейського. Позивач не погодилась із твердженням патрульного, оскільки вважала, що рух здійснювався поза межами населеного пункту. На ділянці автодороги М-19, де здійснювалася фіксація зупинка, за її спостереженнями відсутні дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» та/або 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» якими запроваджується додаткове обмеження швидкості. Також, за її спостереженнями, був відсутній інформаційно-вказівний знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», який інформує про можливість здійснення відеоконтролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних засобів. Вказані дорожні знаки у кадр відеозапису TruCam патрульних не потрапляють, що свідчить про бездоказовість наявності обмеження швидкості на автодорозі державного значення М-19. Крім того, позивач повідомила поліцейського, що лазерний вимірювач швидкості TruCam, яким здійснювалось вимірювання швидкості автомобіля, знаходився в руках поліцейського, тобто він не був стаціонарно встановлений, що не відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та дорожній знак, який попереджає про автоматичну відео фіксацію порушень дорожнього руху (дорожній знак 5.76) був відсутній на автодорозі М-19) перед постом поліції для поінформованості учасника дорожнього руху про таку відеофіксацією, та правом водія, вживати заходів реагування за наслідком поінформованості. Крім того, позивач заявила клопотання про бажання скористатись правовою допомогою адвоката, у зв?язку з чим розгляд справи патрульною поліції було перенесено на 09 год. 00 хв. 17.02.2026 року в адміністративне приміщення Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, що знаходиться в м.Тернопіль. 17.02.2026 позивач не змогла прибути з міста Києва на розгляд адміністративної справи в місто Тернопіль, у зв?язку з оголошенням та тривалою повітряною тривогою, спричиненою ракетними ударами російської федерації по території України. Таким чином, її неявка на розгляд адміністративної справи була зумовлена поважними та об?єктивними причинами, які не залежали від її волі. В подальшому 26.02.2026 в мобільному застосунку «ДІЯ», виявила повідомлення про наявність штрафу в сумі 340 грн. згідно постанови від 17.02.2026 за №ENА06678641, водій керуючи тз в населеному пункті м.Чортків а/д, 392км рухався зі швидкістю 94 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год. швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM LTI 20/20 TCO01012. До постанови додається фото порушення, відео з нк 473539, 472558». Ст.122 Ч.1: «Перевищення водіями т\з встановлених обмежень шв.руху та порушення інших ПДР». Дата вчинення 14.02.2026. Оскільки в постанові вказано «М?19, 392 км» (траса з кілометровою прив`язкою) та Чортківський район, це об`єктивно свідчить про подію (рух автомобіля) поза межами населеного пункту, а отже застосовним є ліміт 90 км/год. При швидкості 94 км/год перевищення над 90 км/год становити лише 4 км год, що не утворює складу правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки ця норма передбачає відповідальність за перевищення більш як на 20 км/год. З огляду на викладеге, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а постанова про адміністративне правопорушення, скасуванню.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 03.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали.

05.03.2026 позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку та копію квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 05.03.2026 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання по даній справі на 27 березня 2026 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно письмового відзиву заявлений позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні. Крім того, просили розгляд справи проводити без їх участі.

Відповідно до письмового відзиву свої заперечення мотивують тим, що під час несення служби в м. Чортків 14.02.2026 працівниками управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТСО01012) було виявлено порушення ПДР. А саме, водій транспортного засобу марки PEUGEOT 408 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 94 км/год, при дозволеній 50 км/год, чим порушив п. 12.9 6 ПДР України. Після чого, на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейським було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Інспектор підійшов до водія, яким виявилась ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред?явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.9 б ПДР України, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Так, у відповідності до п. 12.9 б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Загальне обмеження швидкості 50 дорожні знаки 3.29, 3.31, а бо на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних км/год стосується населених пунктів, позначених дорожніх знаком 5.49 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.50 «Кінець населеного пункту». Загальні обмеження швидкості в населеному пункті не перериваються після перехресть і діють на всіх вулицях населеного пункту. До матеріалів справи в якості доказу долучаємо фотознімок, на якому зафіксований транспортний засіб та номерний знак транспортного засобу, водій якого перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. В матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam TC001012, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 94 км/год. Вказані фотознімок та відеозапис дають можливість достовірно встановити місце фіксації швидкості транспортного засобу позивача, адже на них відображена фіксація швидкості руху автомобіля в населеному пункті, іншими об?єктами, які вказують на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався з перевищенням швидкості. Відтак, позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення вимог п.12.9. 6 ПДР України. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку. На в?їзді у населений пункт м.Чортків встановлений дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту». Цей дорожній знак позначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги Правил дорожнього руху України, що визначають порядок руху в населених пунктах. Позивач перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49, відтак ключовим для встановлення місця вчинення правопорушення є відповідні графічні координати. Саме на фотознімку з приладу TruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті Чортків. З тієї ж карти місцевості вбачається, що подія мала місце саме в населеному пункті -забудованій території, на якій проживають або працюють люди. До відзиву на позовну заяву відповідачем додається фотознімок з онлайн сервісу Google Maps із зазначенням географічних координат, які автоматично були вказані у фотознімку приладу TruCam, з яких вбачається, що фіксування швидкісного режиму позивача відбувалось саме в населеному пункті Чортків. При перенесення вказаних координат за допомогою загальнодоступних карт Google Maps цілком можна встановити, що прилад знаходився в межах населеного пункту Чортків. При цьому, як вбачається із фотознімку з приладу TruCam, відстань від приладу до автомобіля, яким керував позивач становила 510,1 м, а відтак і сам автомобіль позивача знаходився в межах населеного пункту. Окрім того, як вбачається з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року N? 22-38/49 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Відтак, в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості ТrиСam в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.Дорожній знак 5.76 ПІДР України «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожного руху" лише інформує про можливість здійснення контролю порушеннями ПДР за допомогою спепіальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків. В той же час, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов?язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.

Після ознайомлення з правами, ОСОБА_1 заявила клопотання про перенесення розгляду справи, у зв?язку із бажанням скористатись правовою допомогою, а саме послугами адвоката під час розгляду справи. Вказане клопотання інспектором було задоволено та на місці зупинки надано ОСОБА_1 повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції ( копію долучено до матеріалів справи ), у якому зазначено про необхідність з?явитись 17.02.2026 на 09 год. 00 хв. до управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за адресою: м. Тернопіль вул. Котляревського, 24 на розгляд адміністративної справи у кімнату 1. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлено, що у разі неприбуття її у зазначений час та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи, справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься без її участі, відповідно до вимог статті 268 КУпАП та п. 8 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 N?1395. ОСОБА_1 заявила клопотання про надання письмових пояснень по суті справи. Вказане клопотання було задоволено та надано бланк для написання позивачкою пояснення ( копію пояснення долучено до матеріалів справи).

Оскільки позивач була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, на розгляд адміністративної справ згідно КУпАП не з?явилась, справу було розглянуто за її відсутності. Жодних клопотань про відкладення розгляду справи, чи повідомлення про причини неявки позивача на адресу відповідача не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2026 інспектором 2 взводу 4 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Тернопільській області Робак Л.П. винесено постанову серія ЕНА №6678641 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 керуючи 14.02.2026 об 11 год. 17 хв./Тернопіль, дорога М19 392 км транспортним засобом PEUGEOT 408, д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті м. Чортків а/д 392 км рухався зі швидкістю 94 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС 001012. До постанови додається фото порушення, відео з нк 473539, 472558, чим порушила п.12.9. б ПДР, порушення водіями тз встановлених обмежень швид. Руху передбачені знаками 3.29, 3.31, 30.3., чим вчинила порушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.122 КУпАП.

Вважаючи протиправною оскаржувану постанову позивач звернулася до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до п.п. б п. 12.9., водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Пунктом 5.49 ПДР України визначені вимоги до знаку "Початок населеного пункту", який має містити найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Водночас, судом враховується, що положення ст. 251 КпАП України закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзаців 1-2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Крім іншого, судова колегія звертає увагу, що лазерний вимірювач швидкості TruCam є, насамперед, засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, а також листа ДП "Укрметтестстандарт" від 01 жовтня 2019 року №22-38/49.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що факт руху автомобіля, яким керував позивач, зі швидкістю 94 км/год, підтверджується відео та фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 ТС 001012 (серійний номер ТС001012), який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 та пройшов повірку, чинну до 21.112026, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/35386.

Відповідно до листа Міністерствап економічного розвитку і торгівлі України, TruCam, які введено в експлуатацію з 2012 по 2015 роки, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Крім того, можливість використання виробу TruCam LTI 20/20 ТС 001012, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 15.12.2023.

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав стверджувати, що факт руху автомобіля з реєстраційним номером PEUGEOT 408, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала позивач, зі швидкістю 94 км/год у межах населеного пункту - м.Чортків, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом.

Наявні у матеріалах справи відомості щодо розташування пристрою TruCam Serial No: TC001012, Measured Speed: 94 km/h (APP), Measured Distance: 510.1 m, Speed Limit: 50 km/h, Street Name: A Д M-19 392KM (Code: n/a), Latitude: 49°01'13.4"N, Longitude: 25°50'14.1"E, дає підстави стверджувати, що фіксація швидкості здійснювалася працівником патрульної поліцію у межах населеного пункту, а саме - м.Чортків. На можливості використання в якості доказів відомостей Google Maps звернув увагу Верховний Суд у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 420/4540/22.

Крім того, на порталі Міністерства внутрішніх справ України (https://mvs.gov.ua/press-center/news/Oleksiy_Biloshickiy_Zavtra_dodatsya_shche_57_dilyanok_de_pracyuvatimut_priladi_TruCAM_26102) опубліковано карту розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCam, зокрема автодорога М-19.

Посилання позивача про те, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації, оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці, суд оцінює критично, оскільки наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов`язку виконувати вимоги Правил дорожнього руху щодо дотримання дозволеної швидкості руху в населеному пункті.

Суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що автомобіль марки PEUGEOT 408, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала позивач, рухався в населеному пункті м. Чортків а/д 392 км рухався зі швидкістю 94 км/год, перевищив встановлене обмеження швидкості на 44 км/год та порушив п. 12.4 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, що належним чином відображено в оскаржуваній постанові, яка прийнята відповідно до норм чинного законодавства, є законною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА