Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №750/11917/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11917/25

Провадження № 2/750/227/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

за участю представника позивача Цимбала В.І. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

27 серпня 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути заборгованість у сумі 37741 грн. 70 коп.

Обґрунтовано позов тим, що 06 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Акціонерного товариства «Альфа Банк», найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Сенс Банк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим між сторонами було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок та надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, випустив кредитну картку та надав відповідачу в розпорядження кредитні кошти, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, у відзиві відповідач зазначив, що анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 06.10.2021 містить дві частини. Тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія для особистих потреб. Максимальний ліміт 200000 грн. Сума доступного ліміту 14000 грн. Процентна ставка за користування кредитом для торгових операцій 0,01%. Процентна ставка за користування кредитом для операції зняття 37%. Умови сплати платежів: обов?язковий мінімальний платіж 10% від суми заборгованості, але не менше 50 грн., дата сплати обов?язкового мінімального платежу відповідно до умов Додатку № 4 до договору. Платежі з повернення кредиту в оферті запропоновано здійснювати відповідно до договору. Примірний графік та розрахунок сукупності вартості запропоновано навести в Тарифах. У Додатку № 4 встановлюються «Інші умови». А всі інші відносини запропоновано регулювати договором, діюча редакція якого розміщена на офіційному сайті банку. Для з?ясування обставин, що мають значення у справі, необхідним є дослідження Додатку № 4 до договору та договір, діюча редакція якого станом на дату підписання оферти 06.10.2021 розміщена на офіційному сайті банку. Паспорт споживчого кредиту - документ попередньої стадії домовленостей перед укладанням кредитного договору.Наданий паспорт споживчого кредиту є чинним та актуальним до 06.11.2021. Матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач був ознайомлений із Додатком № 4 та договором на сайті банку, які згадані в Оферті, і погодився з визначеними у них умовами, не доведено істотних умов - дата сплати обов?язкового мінімального платежу, порядок та строки повернення кредиту, графік погашення, встановлення комісії, її розміру та порядку і строків сплати. У зв`язку з відсутністю в наявних документах домовленості сторін про порядок, строки, графіки сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії за розрахунково-касове обслуговування, надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.З розрахунку заборгованості за кредитом, наданого позивачем, можна встановити, що за період з 06.10.2021 до 02.07.2025 відповідачем сплачувалась заборгованість за кредитним договором, однак значна частина грошових коштів, які, на думку відповідача йшли на погашення заборгованості за тілом та відсотками, йшли на погашення комісії за обслуговування кредиту та овердрафту. За період з 02.11.2021 до 06.06.2024 відповідачем було сплачено 2468 грн. на погашення заборгованості за комісією РКО та 7064 грн. 63 коп. за овердрафтом. Відповідно до наданої банком оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки між сторонами не було погоджено сплату супутньої послуги - «комісія РКО» та овердрафт. А тому, вказані суми повинні були бути зараховані на погашення заборгованості за тілом та процентами. З наданої позивачем виписки слідує, що позивачем списувались кошти на проценти за овердрафт, проценти за користування кредитом (як за покупки, так і касові операції), сплату комісії за обслуговування основної картки, списання плати за користування послугою смс-інформування, проте кредитним договором не узгоджені умови списання коштів за смс-інформування, списання процентів за овердрафт та інші. Крім того, у вказаному рахунку відсутні операції по зняттю готівки в банкоматі та інші операції, які б свідчили про використання кредитних коштів. Згідно з розрахунку заборгованості розмір боргу за тілом кредиту постійно збільшувався та станом на 28 травня 2025 року становив 37741 грн. 70 коп.Натомість, з виписки по платіжній картці Visa Platinum OLEKSII VARVYNETS слідує, що з 22.02.2022 жодних операцій по картці не було. Відповідач не користувався коштами, не здійснював будь-які покупки після 22.02.2022, а позивач в односторонньому порядку здійснював нарахування відсотків, списання плати, в тому числі за послуги, які не передбачені офертою та акцептом. З виписки також слідує, що загальна сума витрачених коштів становить 11700 грн., натомість відповідачем за весь період користування кредитним лімітом було внесено 37248 грн. 44 коп., що значно перевищує заборгованість по кредиту. Надані позивачем докази не підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі. Позовні вимоги не мають чіткого, зрозумілого та обґрунтованого розрахунку, оскільки з виписки та розрахунку слідує штучне збільшення заборгованості за рахунок нарахування комісії та заборгованості за овердрафтом, до загальної суми включено комісію та нарахування за овердрафтом, проте розмір і підстави такого нарахування не передбачено належними документами, методика обрахунку заборгованості відсутня, що унеможливлює перевірку правильності суми стягнення та нарахування відсотків.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, витребувано з Акціонерного товариства «Сенс Банк» інформацію про те, яким чином у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту у сумі 20762 грн. 41 коп., враховуючи, що згідно з випискою по рахунку відповідача фактично ним використано (переказано) коштів у сумі 11700 грн.; детальний розрахунок заборгованості із зазначенням, в якому розмірі (0,01%, 37% чи іншому) відповідачу нараховувались проценти у спірний період за кожною операцією; чим передбачено нарахування процентів за овердрафт та в якому розмірі такі проценти нараховувалися.

20 січня 2026 року Акціонерним товариством «Сенс Банк» на виконання вказаної ухвали суду надано додаткові пояснення, згідно з якими позичальник за період з 07.10.2021 до 12.10.2021 використав кредитні кошти на загальну суму 13400 грн. з початкового кредитного ліміту 14000 грн. Згідно з умовами Публічної пропозиції (Розділ IV) за операцію зняття готівки за рахунок кредитних коштів передбачена комісія у розмірі 4% від суми операції (мінімум 20 грн.), що становить 536 грн. Таким чином, вже при першій операції загальна сума використаних кредитних коштів становила 13936 грн. (13400 грн. + 536 грн. комісії). Позичальник був зобов?язаний щомісячно сплачувати обов?язковий мінімальний платіж у розмірі 10% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. (умови Угоди та пункту 3.4.8 Додатку № 4). Однак, позичальник не вніс жодного платежу навіть у мінімальному розмірі в перший платіжний період (до 05.11.2021). Внаслідок цього заборгованість одразу набула статусу простроченої згідно з пунктом 3.4.11 Додатку № 1 Публічної пропозиції. Протягом подальшого користування кредитною карткою банк неодноразово здійснював збільшення кредитного ліміту у зв?язку з виникненням несанкціонованої заборгованості (овердрафту). Зокрема, 05.03.2022 кредитний ліміт було збільшено до 14054 грн. 99 коп. з одночасним погашенням овердрафту у розмірі 54 грн. 99 коп., 07.04.2022 - до 14397 грн. 85 коп. з погашенням овердрафту 342 грн. 86 коп., та у подальшому відбувалися систематичні збільшення ліміту для покриття несанкціонованої заборгованості, що виникала внаслідок нарахування процентів та комісій. Позичальник продовжував не виконувати свої зобов?язання щодо внесення платежів, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість по тілу кредиту у зазначеній сумі. Відповідно до умов кредитного договору від 06.10.2021 відсотки нараховуються за диференційованими фіксованими ставками: 0,01% річних для торгових операцій (операції з оплати товарів і послуг у торгово-сервісній мережі); 37% річних для операцій зняття готівки. Нарахування відсотків здійснюється на суму фактично використаних кредитних коштів виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (пункт 3.4.7 Додатку № 4 Публічної пропозиції). Оскільки позичальник не вніс жодного платежу у перший платіжний період, заборгованість одразу стала простроченою. Згідно з Розділом 6 Паспорту споживчого кредиту: «Додаткова інформація» процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов?язання щодо повернення кредиту становить 37%. Відповідно до умов Публічної пропозиції (пункт 3.4.3 Додатку № 4) у разіневиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором та виникнення простроченої заборгованості, розмір процентної ставки за простроченою сумою заборгованості за відновлювальною кредитною лінією встановлюється на рівні, що дорівнює розміру процентної ставки за користування строковою заборгованістю за кредитом. Таким чином, на прострочену заборгованість по тілу кредиту, що виникла внаслідок операцій зняття готівки (13400 грн. + 536 грн. комісії) з моменту виникнення прострочення почали нараховуватися відсотки за ставкою 37% річних. Виникнення несанкціонованої заборгованості (овердрафту) відбувалося внаслідок нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 37% річних, комісій за операції та перевищення встановленого кредитного ліміту. Відповідно до визначення наведеного в Розділі І Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, несанкціонована кредитна заборгованість - це заборгованість Клієнта перед банком, що не була обумовлена відповідним договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення, яка виникає внаслідок перевищення клієнтом суми ліміту відновлювальної кредитної лінії без узгодження з банком. Згідно з пунктом 3.4.10 Додатку № 4 Публічної пропозиції у разі перевищення клієнтом встановленого договором ліміту відновлювальної кредитної лінії на суму перевищення (несанкціоновану кредитну заборгованість) нараховуються відсотки та сплачується неустойка у відповідності з Тарифами, які є невід?ємною частиною договору. На суму несанкціонованої заборгованості нараховуються відсотки згідно з Тарифами за кредитною карткою «Cameleon» (Розділ IV Публічної пропозиції). Банк систематично здійснював збільшення кредитного ліміту на підставі пунктів 3.4.14 та 3.4.14.2 Публічної пропозиції для покриття виниклого овердрафту з одночасним його погашенням, що підтверджується записами у банківській виписці. Усі суми несанкціонованої заборгованості та нараховані на неї відсотки включені до загальної суми заборгованості по тілу кредиту та відсотків. Відповідно до пункту 3.4.13 Додатку № 4 Публічної пропозиції всі кошти, що надходять на рахунок позичальника, спрямовуються на погашення заборгованості у встановленій черговості: сплата суми простроченої несанкціонованої кредитної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією (за наявності); сплата суми простроченої санкціонованої заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, що повертається клієнтом шляхом здійснення обов?язкового мінімального платежу, враховуючи проценти (за наявності); сплата суми обов?язкового мінімального платежу за схемою погашення мінімальними платежами; сплата пені за користування простроченою сумою заборгованості; інші платежі згідно з пунктом 3.4.13 Додатку № 4. Позичальник не вносив платежі з самого початку користування кредитом, внаслідок чого вся заборгованість набула статусу простроченої. Згідно з даними Розділу IV Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб - « Параметри продуктів кредитні картки фізичних осіб » за типом картки «Cameleon» (VISА Platinum) встановлено наступні тарифи: за видачу готівки з рахунку через банкомат/касу будь-якого банку (в т.ч. Альфа-Банку)/POS-Термінали в торгово-сервісній мережі в Україні та за межами України, від суми операції: за рахунок кредитних коштів - 4% min 20 грн.; за рахунок власних коштів - 1,5%. Переказ коштів з кредитної картки на іншу картку банку через банкомат банку, від суми операції: за рахунок кредитних коштів - 4% min 20 грн. за рахунок власних коштів - 0 грн. Дані умови є складовою частиною договірних відносин між сторонами та були доступні для ознайомлення позичальником на момент укладення договору. Комісії за операції видачі готівки та переказу коштів стягувалися кожного разу при здійсненні відповідних операцій позичальником, що відображено у виписці по рахунку, та включені до складу заборгованості по тілу кредиту. Усі складові заборгованості розраховані відповідно до умов кредитного договору Акцепту від 06.10.2021 та Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (архівна версія від 01.10.2021), з якими позичальник погодився шляхом підписання Акцепту 06.10.2021 та детальним розрахунком заборгованості.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, витребувано з Акціонерного товариства «Сенс Банк»інформацію про те, яка саме сума грошових коштів фактично була використана відповідачем (знято готівки, перераховано перекази на інші картки, оплата послуг, покупки тощо) та яка сума грошових коштів була фактично внесена відповідачем за договором від 06.10.2021, чи дійсно відповідачем вносилися грошові кошти, які були зараховані позивачем на погашення комісії РКО, відсотків, тіла кредиту та овердрафту, як про це зазначено в розрахунку заборгованості; чому виписка по рахунку, надана позивачем до позовної заяви, не містить інформації про внесення відповідачем грошових коштів, які зараховані позивачем згідно з розрахунком заборгованості на погашення комісії РКО, відсотків, тіла кредиту та овердрафту; чому в розрахунку заборгованості в графі знято коштів з рахунку вказано загалом 14700 грн., внесено коштів - 3000 грн., проте далі в розрахунку міститься інформація про те, що відповідачем було сплачено, зокрема, загалом 2468 грн. комісії РКО, відсотки за користування кредитом 6625 грн. 39 коп., тіло кредиту - 21597 грн. 25 коп. та овердрафт 7064 грн. 63 коп., що не співпадає з інформацією, яка наявна у виписці по рахунку; інформацію про те, на яку суму та в якому розмірі нараховувалися проценти.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що за розрахунковий період 06.10.2021 - 05.11.2021 знято 13400 грн, а саме (згідно виписки по рахунку, сторінка 5, розділ «Фінансові трансакції за рахунком»): - 07.10.2021: переказ з картки на картку (Perekaz p2p Chameleon) - 4000 грн. (комісія 160 грн); - 07.10.2021: покупка (OPLATA POSLUH) - 300 грн.; - 08.10.2021: переказ з картки на картку - 4000 грн. (комісія 160 грн.);- 11.10.2021: переказ з картки на картку - 3500 грн. (комісія 140 грн.); - 12.10.2021: переказ з картки на картку - 1600 грн (комісія 64 грн.). Сума операцій (без комісії): 4000 + 300 + 4000 + 3500 + 1600 = 13400 грн. За розрахунковий період 06.02.2022 - 05.03.2022 знято 1 300 грн, а саме: - 20.02.2022: покупка (OPLATA POSLUH) - 200 грн; - 22.02.2022: переказ з картки на картку - 1100 грн. (комісія 44 грн.). Сума операцій (без комісії): 200 + 1100 = 1300 грн. Загалом знято коштів з рахунку: 13 400,00 + 1 300,00 = 14 700,00 грн. Деталізація операцій із внесення коштів: За розрахунковий період 06.12.2021 - 05.01.2022 внесено 3000,00 грн, а саме: - 03.12.2021: зарахування переказу з картки на картку (CARD2CARD ALFACC) - 1750 грн.; - 31.12.2021: зарахування переказу з картки на картку (CARD2CARD ALFACC_2) - 1250 грн. Загалом фактично повернуто відповідачем: 1750 + 1250 = 3000 грн. Відповідачем було фактично внесено лише 3000 грн., які були зараховані виключно на погашення тіла кредиту та овердрафту. Із внесених відповідачем 3000 грн. на погашення комісії РКО або відсотків кошти не були направлені. Розподіл внесених відповідачем 3000 грн. здійснено наступним чином (згідно виписки по рахунку, розділ «Внутрішньобанківські операції за рахунком»): Із зарахованих 1750 грн. (03.12.2021): - погашення кредиту (покупки) з рахунку: 90 грн.; - погашення кредиту з рахунку: 1307,78 грн; - погашення овердрафту з рахунку: 302,22 грн; - погашення кредиту (покупки) з рахунку: 50 грн. Разом: 90 + 1307,78 + 302,22 + 50 = 1750 грн. Із зарахованих 1250 грн (31.12.2021):погашення кредиту (покупки) з рахунку: 117,15 грн; - погашення кредиту з рахунку: 1132,85 грн. Разом: 117,15 + 1132,85 = 1250 грн. Підсумок розподілу 3000 грн. за категоріями: - тіло кредиту (основний борг): 1307,78 + 1132,85 = 2440,63 грн.; - кредит (покупки): 90 + 50 + 117,15 - 257,15 грн; - овердрафт (несанкціонована заборгованість): 302,22 грн. Разом: 2 440,63 + 257,15 + 302,22 = 3000 грн. Що стосується сум «Сплачено», які зазначені в розрахунку заборгованості у різних категоріях (комісія РКО, відсотки, тіло кредиту, овердрафт) ці суми відображають не лише фактично внесені відповідачем кошти, а й внутрішньобанківські операції перерозподілу заборгованості між категоріями обліку.Суми, зазначені в графі «Сплачено в поточний період» у розрахунку, не означають фактичного внесення грошових коштів відповідачем. Ці суми відображають усі операції зменшення заборгованості в межах конкретної категорії обліку, включаючи внутрішньобанківські проводки. Розрахунок заборгованості ведеться за методом подвійного запису, де кожна операція відображається одночасно в декількох категоріях: зменшення в одній категорії («сплачено») та збільшення в іншій категорії («нараховано»). Коли на рахунок нараховуються відсотки або комісії, а кредитний ліміт вже вичерпано, утворюється несанкціонована заборгованість (овердрафт) - перевищення встановленого ліміту. Відповідно до умов Публічної пропозиції (п. 3.4.14, 3.4.14.2) Банк збільшує кредитний ліміт на суму овердрафту та автоматично «погашає» цей овердрафт за рахунок нового ліміту. В результаті: в категорії «Овердрафт» з?являється запис «Сплачено», а в категорії «Тіло кредиту» відбувається відповідне збільшення. Фактично ці операції не означали надходження коштів від відповідача - банк лише перерозподіляв заборгованість з категорії «овердрафт» у категорію «тіло кредиту» шляхом збільшення кредитного ліміту. Саме тому в розрахунку в графі «Сплачено» по овердрафту зазначена загальна сума 7064,63 грн - це сума всіх таких внутрішніх «погашень» овердрафту, хоча жодних реальних платежів відповідач не здійснював. Коли відповідач не сплачував обов?язковий мінімальний платіж у встановлений термін (пункт 3.4.11 Додатку № 4 Публічної пропозиції), банк переносив відповідну частину заборгованості зі статусу «строкова» на статус «прострочена». У розрахунку це відображається як «Сплачено» в графі «Тіло кредиту» та одночасно «Нараховано» в графі «Просрочене тіло кредиту». Фактично це не платіж, а зміна статусу заборгованості.Нараховані відсотки списуються з кредитного рахунку позичальника, що в розрахунку це відображається як «Сплачено» в графі «Відсотки» та одночасно збільшення тіла кредиту. В графі «Рахунок» виписки ці операції відображені як списання з рахунку: - 05.11.2021: «Списання процентів за користування кредитом (готівкові операції)» - UAH -378,22; - 06.12.2021: «Списання процентів за користування кредитом (готівкові операції)» - UAH -402,46; - та щомісячно протягом усього періоду.

Ці списання здійснювались не за рахунок коштів відповідача, а за рахунок кредитного ліміту - тобо банк фактично кредитував відповідача на суму відсотків, збільшуючи тіло кредиту. Комісія за обслуговування основної картки (щомісячно, від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду) у розмірі 100 грн. нараховувалася щомісяця, починаючи з вересня 2022 року (період 12 розрахунку). У виписці по рахунку це відображено як операція «Обслуговування основної картки (щомісячно, від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду)» - UAH -100. Ця комісія списувалася з кредитного рахунку (за рахунок кредитного ліміту/овердрафту), а не з власних коштів відповідача. Тому в розрахунку зазначено «Сплачено по комісії РО 2468 грн. (що відповідає сумі сіх щомісячних комісій), хоча фактично відповідач ці кошти не вносив - вони були списані за рахунок кредиту.Отже, розрахунок заборгованості є коректним та відповідає виписці по рахунку. Різниця між фактично внесеними відповідачем коштами (3000,00 грн.) та сумами «Сплачено» в розрахунку пояснюється тим, що графа «Сплачено» відображає всі операції зменшення заборгованості в конкретній категорії обліку, включаючи внутрішньобанківські перерозподіли між категоріями, а не лише фактичні платежі відповідача. Право Банку на списання нарахованих відсотків та комісій за рахунок кредитного ліміту з одночасним збільшенням тіла кредиту передбачено сукупністю договірних умов: п. 3.4.8 Додатку № 4 Публічної пропозиції (доручення клієнтом банку на договірне списання відповідно до статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»), п. 2.20 Додатку № 5 (право Банку списувати грошові кошти з рахунків Позичальника та направляти їх на виконання зобов?язань за Угодою), а також п. 3.4.14 Додатку № 4 (право Банку змінювати розмір ліміту відновлювальної кредитної лінії). Саме на підставі цих положень Банк здійснював списання нарахованих відсотків та комісій з кредитного рахунку, що відображалося у виписці як «Списання процентів за користування кредитом» з одночасним зменшенням доступного ліміту, а у разі перевищення ліміту - збільшував його для покриття несанкціонованої заборгованості (овердрафту). Відповідно до умов кредитного договору (Акцепту від 06.10.2021) та Публічної пропозиції, відсотки нараховувалися за наступними ставками: 0,01% річних - для торгових операцій (оплата товарів і послуг у торгово-сервісній мережі); 37% річних - для операцій зняття готівки та переказів з кредитної картки;- відсотки за несанкціоновану заборгованість (овердрафт) - згідно Тарифів Банку. Нарахування відсотків здійснювалося на суму фактично використаних кредитних коштів виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (п. 3.4.7 Додатку № 4 Публічної пропозиції). Оскільки переважна більшість операцій відповідача (13100 грн. з 14700 грн) - це перекази з картки на картку, що не являються торговими операціями, на цю суму нараховувалися відсотки за ставкою 37% річних. На суму операцій з оплати послуг (500 грн) нараховувалися відсотки за ставкою 0,01% річних. Деталізація нарахування відсотків за кожний розрахунковий період міститься в розрахунку заборгованості (графи «Нараховано за поточний період» у розділі «Відсотки за користування кредитом»), а конкретні дати та суми нарахувань відображені у виписці по рахунку в операціях «Нарахування процентів за кредит», «Нарахування процентів за прострочену заборгованість», «Нарахування процентів за несанкціонований овердрафт» та «Нарахування процентів за прострочений несанкціонований овердрафт». Загальна сума нарахованих відсотків за весь період дії кредитного договору (06.10.2021 - 28.05.2025) становить 16979 грн. 29 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, запропоновано відповідачу надати суду контрозрахунок заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Після перерви у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, його представник подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

06 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Акціонерного товариства «Альфа Банк», найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Сенс Банк», з метою отримання банківських послуг та підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 10 на звороті-11), в якому зазначені умови кредитування.

Також, 06 жовтня 2021 року відповідач підписав анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», в якій просив випустити міжнародну платіжну картку VISA Platinum строком дії 5 років з моменту випуску та відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня на його ім`я в порядку, передбаченому законодавством України та відповідно до умов договору (а.с. 12-14).

У вказаній заяві визначені такі умови кредиту: максимальний ліміт кредитної лінії - 200000 грн.; сума доступного кредиту - 14000 грн.; строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, але не більше строку дії картки; процентна ставка за користування кредитом для торгових операцій - 0,01%; процентна ставка за користування кредитом для операції зняття - 37%; обов`язковий мінімальний платіж становить 10% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Підписанням цього акцепту відповідач підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між сторонами на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку (пункт 2.1.1. анкети-заяви).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак за розрахунком позивача, заборгованість відповідача становить 37741 грн. 70 коп., до якої входить: 20762 грн. 41 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 16979 грн. 29 коп. - проценти за користування кредитом (а.с. 9).

Як встановлено у судовому засіданні та слідує з пояснень, наданих представником позивача, відповідачем було фактично знято/використано грошові кошти на загальну суму 14700 грн., а внесено на рахунок - 3000 грн.

Вказане підтверджується випискою по рахунку відповідача, з якої слідує, що всього по картці залишок - 11700 грн.

З виписки по рахунку відповідача за період з 06.10.2021 до 28.05.2025, що містить інформацію про рух коштів, також слідує, що банк встановив кредитний ліміт, розмір якого змінював. Відповідач користувався коштами та протягом усього періоду банк нараховував та списував з рахунку проценти за кредит, проценти на прострочену заборгованість, проценти за несанкціонованим овердрафтом/простроченим несанкціонованим овердрафтом та комісію РКО.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідачу було нараховано та списано з його рахунку овердрафт (несанкціоновану заборгованість) на загальну суму 7064 грн. 63 коп. З рахунку відповідача також було списано грошові кошти (тіло кредиту) на загальну суму 21597 грн. 25 коп. та комісія за РКО в сумі 2468 грн.

Таким чином, з урахуванням внесених відповідачем на погашення заборгованості за кредитом грошових коштів у сумі 3000 грн. всього по картці відповідачем було використано 14700 грн., залишок складає 11700 грн., а заборгованість за простроченим тілом кредиту та процентами, заявлена позивачем до стягнення утворилася шляхом збільшення тіла кредиту за рахунок списання з рахунку відповідача овердрафту, комісії за РКО, процентів за користування кредитом, процентів на прострочену заборгованість та процентів за несанкціонованим овердрафтом/простроченим несанкціонованим овердрафтом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Статтею 10561 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Позивачем на підтвердження своїх доводів було надано суду копію довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка містить роз`яснення про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників (а.с. 10), копію паспорта споживчого кредиту, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту тощо (а.с. 10 на звороті-21) та Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії (а.с. 20 звороті-21).

Також, позивач, обґрунтовуючи вимоги в частині нарахування та списання процентів за кредит, процентів за прострочену заборгованість, процентів за несанкціонований овердрафт, процентів за прострочений несанкціонований овердрафт та комісії за РКО посилається на Публічну пропозицію АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 81-105), додатки до договору про банківське обслуговування фізичних осіб і АТ «Альфа-Банк» (№ 1, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7) (а.с. 106-156) у яких, зокрема, передбачено збільшення кредитного ліміту у зв?язку з виникненням несанкціонованої заборгованості (овердрафту), збільшення ліміту для покриття несанкціонованої заборгованості, що виникала внаслідок нарахування процентів та комісій, нарахуваня процентів на прострочену заборгованість по тілу кредиту, збільшення кредитного ліміту для покриття виниклого овердрафту з одночасним його погашенням, включення несанкціонованої заборгованості та нарахованих на неї процентів до загальної суми заборгованості по тілу кредиту та процентам.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме цю Публічну пропозицію АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додатки до договору про банківське обслуговування фізичних осіб і АТ «Альфа-Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфі-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфі-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо нарахування та сплати овердрафту, комісії за РКО, процентів на прострочену заборгованість, процентів за користування несанкціонованим овердрафтом/простроченим несанкціонованим овердрафтом та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, інформація на самому сайті та роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретну запропоновану відповідачу Публічну пропозицію АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додатки до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про нарахування/сплату овердрафту, комісії за РКО, процентів за прострочену заборгованість, процентів за несанкціонований овердрафт та процентів за прострочений несанкціонований овердрафт, надані банком Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додатки до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додатки до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» не можна вважати складовою договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 та підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, така ж позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 березня 2021 року в справі № 669/573/18, від 23 грудня 2020 року в справі № 191/2648/17 та інших.

З виписки по рахунку відповідача та з розрахунку слідує, що позивач здійснював списання овердрафту, комісії за РКО, процентів за прострочену заборгованість, процентів за несанкціонований овердрафт та процентів за прострочений несанкціонований овердрафт, які в установленому порядку не були узгоджені з відповідачем, адже положення Анкети-заяви не містять домовленості сторін про сплату вказаних сум, порядку та розміру їх нарахування.

Щодо підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту, в якому, зокрема, визначено проценту ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту в розмірі 37%, слід вказати таке.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Підписана відповідачем анкета-заява не містить умов про те, що паспорт споживчого кредиту є складовою договору про надання банківських послуг.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зі змісту паспорту споживчого кредиту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в ньому, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що наведені у ньому обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, підписання паспорта споживчого кредиту, який містить узагальнену інформацію про умови кредитування є передумовою укладення кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача і цей документ не є складовою укладеного договору.

Таким чином, суд вважає, що банк на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача, як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, вказавши при цьому, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.

Суд зауважує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту.

Подібні за змістом висновки містяться в постановах від 18 січня 2021 року в справі № 748/2011/20, від 28 січня 2021 року в справі № 390/1088/20, від 26 січня 2021 року в справі № 485/1317/20, від 01 лютого 2021 року в справі № 128/715/20, від 13 січня 2021 року в справі № 607/7831/20, від 15 січня 2021 року в справі № 348/1837/20 та інших.

Також, Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 вказала, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.

Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року в справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22) зазначив, що встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов`язань, суди попередніх інстанцій не врахували, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору, як нарахування овердрафту, процентів за прострочену заборгованість, процентів за несанкціонований овердрафт та процентів за прострочений несанкціонований овердрафт, комісії за РКО, які були списані з рахунку відповідача за рахунок збільшення тіла кредиту та включені до заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також те, що погоджений між сторонами розмір процентів за користування кредитом на суму грошових коштів (тіло кредиту), які фактично використано відповідачем, з наданих суду доказів без спеціальних знань визначити неможливо, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості, яка є доведеною та не викликає сумніву, а саме - залишку неповернутих грошових коштів у розмірі 11700 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об`єднання «СмартЛекс» на підставі договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року (а.с. 27-30).

Згідно з пунктом 3.1. цього договору за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених пунктом 1.1.1 та пунктом 1.1.2 цього договору, замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у наведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375 грн.; за отримання рішення суду - 225 грн.; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.

У позовній заяві позивач зазначає, що витрати на правничу допомогу становлять 3562 грн. 72 коп. (375 грн.+225+37741 грн. 70 коп. x 7,85%).

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача задоволено частково (31%), а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 750 грн. 94 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1104 грн. 44 коп.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 23494714) заборгованість у сумі 11700 грн. (одинадцять тисяч сімсот грн.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 750 грн. 94 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1104 грн. 44 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя