Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №750/16933/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/16933/25

Провадження № 1-кп/750/205/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальне провадження внесене 03.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270340003446 по обвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

03.12.2025 близько 14 год. 45 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні торгової зали магазину «Квартал», розташованого за адресою м. Чернігів, вул. Коваленка, буд. 140, діючи зі злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, будучи достеменно обізнаним про те, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, взяв з торгівельної вітрини магазину пляшку горілки торгової марки «Finlandia Grapefruit» 37,5%, об`ємом 0,5л, вартістю 253 грн 20 коп, пляшку горілки торгової марки «Finlandia Сranberry» 37,5%, об`ємом 0,5л, вартістю 248 грн 50 коп, що належить ТОВ «Альянс –Маркет» та пішов в напрямку касової зони магазину. Рухаючись у вказаному напрямку, пройшов повз касовий контроль не розраховуючись, розуміючи, що його дії помітні для інших відвідувачів та працівників магазину «Квартал» та оцінюються як відкрите викрадення чужого майна, ігноруючи законну вимогу працівників магазину зупинитись, тримаючи в руці пляшку горілки торгової марки «Finlandia Grapefruit» 37,5%, об`ємом 0,5л та пляшку горілки торгової марки «Finlandia Сranberry» 37,5%, об`ємом 0,5л, доводячи свій злочинний умисел до кінця, залишив приміщення магазину, чим спричинив ТОВ «Альянс-Маркет» матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину за пред`явленим обвинуваченням визнав повністю, правову кваліфікацію своїх дій і фактичні обставини справи не оспорював та показав, що зайшов в магазин, пройшов у зону, де продають алкогольні напої, взяв дві пляшки горілки і став виходити із магазину. Охоронець почав казати «стій», але він все одно вийшов з магазину. На вулиці трохи прискорився, а потім і побіг. Ввечері його затримали. Одну пляшку випив по дорозі, а іншу –вживав вдома. Шкоду магазину відшкодував. У вчиненому щиро кається, свої дії засуджує.

Представник потерпілий ТОВ «Альянс-Маркет» подав до суду заяву про проведення судового розгляду без його участі.

Учасники судового провадження не заперечували проти проведення судового засідання без участі потерпілого.

За вказаних обставин, враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст.325 КПК України, суд визнав можливим за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду та провести судовий розгляд без нього.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, а також процесуальних рішень прийнятих в ході досудового розслідування.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що показання ОСОБА_3 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, а інкриміноване обвинуваченому діяння доведене у повному обсязі.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшує призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відшкодування заданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує призначення покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшують покарання та що його обтяжують, а також те, що обвинувачений з урахуванням положень ст.12 КК України вчинив тяжкий злочини, його правдиві показання про обставини вчинення злочину, критичне засудження ним власної поведінки в судовому засіданні, відшкодування завданої шкоди.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, до яких суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди, жалкував про скоєне, що і підтверджує істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає за можливе, застосувавши ст.69 КК України, призначити ОСОБА_3 основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України.

Окрім того, суд бере до уваги те, що на вид і розмір покарання впливає також зміст кримінального правопорушення, яке при інших обставинах мало б кваліфікацію за ч.1 ст.186 КК України, однак лише у зв`язку із правовим режимом воєнного стану особа притягується до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.186 КК України.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, відповідно до якої якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням (редакція, що діяла на момент вчинення злочину).

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В своїх рішеннях Європейський суд зазначав, що «досягнення справедливого балансу» між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Враховуючи викладене, суд вважає, що покарання, без надання особі змоги довести своє виправлення без реального відбування покарання не відповідатиме принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, та не буде адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про особи винного.

Суд враховує вік особи, ставлення обвинуваченого до скоєного, щире засудження своєї поведінки, відшкодування шкоди, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання та приходить до переконання про можливість звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання про долю речових доказів, підлягають вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України слід зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення.

Керуючись ст.373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

–скляну пляшку з-під горілки із залишками рідини- знищити.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 03.12.2025 по 05.12.2025, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Деснянський районний суд міста Чернігова.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати потерпілому.

Суддя ОСОБА_6