Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №303/5688/21 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №303/5688/21

Суддя: Собослой Г. Г.

Справа № 303/5688/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 березня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пітух Василь Іванович, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 травня 2025 року у справі № 303/5688/21 (Головуючий: Кость В.В.), -

В С Т А Н О В И Л А:

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду із позовом до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»; ТОВ «МІРОМІР ГРУП»; ПАТ «Дельта Банк»; треті особи без самостійних вимог на боці відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л.; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. про визнання відсутності прав іпотекодержателя, визнання правочину недійсним, витребування майна та скасування записів відмовлено.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено і постановою Верховного Суду від 20 березня 2024 року рішення суду залишено в силі.

У квітня 2025 року ОСОБА_1 від імені якого діє Пітух В.І. звернувся в суд із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 грудня 2021 року по справі № 303/5688/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ТзОВ «Діджи Фінанс» та ТзОВ «Міромір Груп» 7 липня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. за реєстровим №966, витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння ТзОВ «Міромір Груп», вбудовані нежитлові приміщення площею 268,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2403615721000.

У заяві, представник ОСОБА_1 - Пітух В.І. зазначає, що під час касаційного розгляду справи № 303/5688/21 позивачу стало відомо про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. посвідчено спірний договір купівлі-продажу предмету іпотеки на підставі поданої іпотекодержателем ТОВ «Діджи Фінанс» копії іпотечного договору, у зв`язку з чим, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом повторно, зазначивши інші підстави позову, а також із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Пітух В.І. також посилається на те, що 2 квітня 2025 року він ознайомився з матеріалами кримінального провадження №12024071040001066 та отримав висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.03.2025 №1417-Е, об`єктом дослідження якої було рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № відправлення 0500341268853.

Експертним дослідженням встановлено, що підпис у Рекомендованому повідомленні виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, що в свою чергу, спростовує докази отримання позивачем як іпотекодавцем повідомлення-вимоги від 7 вересня 2020 року вих. №4/з/лід, яка була відправлена 30 листопада 2020 року рекомендованим поштовим відправленням №0500341268853 з повідомленням про вручення. У свою чергу, факт отримання ОСОБА_1 вищезазначеного Повідомлення-вимоги, як встановлено судами, підтверджується Рекомендованим повідомленням.

Представник ОСОБА_1 - Пітух В.І. вважає, що судами під час розгляду даної справи хибно констатовано дотримання іпотекодержателем приписів ст. 35 Закону України «По іпотеку» та відсутності правових підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу предмету іпотеки недійсним, та, як наслідок, витребування майна.

Поданий до суду висновок експерта в рамках Кримінального провадження спростовує зазначені обставини, та доводить недотримання іпотекодержателем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. приписів ст.ст. 18, 20, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127.

Таким чином, на думку сторони позивача, долучений висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.03.2025 року №1417-Е є нововиявленою обставиною, яка за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують обставини, які були покладені в основу судового рішення.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 08 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 від імені якого діє Пітух Василь Іванович про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Залишено рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2021 року по справі №303/5688/21 в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» суму 10 000 грн. у відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє на підставі договору та ордеру адвокат Пітух В.І., подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права і мотиви поданої скарги зводяться до вимог поданої заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, оскільки заявник вважає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг призвести до іншого результату судового розгляду. Так, суд повинен надати вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально - правовому, так і у процесуальних сенсах та систематично проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності.

ТзОВ «Діджи Фінанс» подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 08.05.2025 року у справі №303/5688/21, у якому просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Пітух В.І. та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги на дану ухвалу, а саме витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Пітух В.І., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ТзОВ «Діджи Фінанс» адвоката Сіренко Ю.Є., який просить ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами передбачено у статтях 423-429 глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому суд перевіряє наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло зумовити ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).

Згідно із частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: а) входять до предмета доказування у відповідній справі; б) обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; в) існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; г) спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; д) не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення .

Таким чином нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Визначена чинним ЦПК України процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами передбачає процесуальні обмеження, які полягають у тому, що суд переглядає раніше прийняте рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть; суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 423 ЦПК України).

У частині четвертій статті 423 ЦПК України визначено перелік підстав, які виключають можливість перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема передбачено, що не є підставою для перегляду: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення.

Так, суд першої інстанцій, оцінюючи обставини відносно того, чи має вирішальне значення наданий суду доказ (висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.03.2025 року №1417-Е , зазначав що матеріалами справи підтверджується, що Повідомлення - вимога надсилалась позивачу поштовим відправленням №0500341268853, яке було з оголошеною цінністю, підтверджує копією опису вкладеного в цінний лист і позначок «Вручити особисто» або «Судова повістка» таке відправлення не містило.

Відповідно до п. 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (у редакції чинній на час вручення ОСОБА_1 . Повідомлення - вимоги), під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що особистий підпис одержувача на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення не вимагається, якщо на поштовому відправленні немає позначки «Вручити особисто» або «Судова повістка».

Разом з тим, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами під час розгляду справи №303/5688/21 суд касаційної інстанції вже надав свою оцінку спірним правовідносинам та, серед іншого, Верховний Суд не констатував порушень стосовно того, що підпис на Рекомендованому повідомленні було вчинено не ОСОБА_1 , а працівником пошти.

Вищезазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 січня 2026 року по справі № 361/161/13-ц провадження №14 -35 цс 25, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (провадження №12-158 гс 19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127 /10129/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі № 500/6150/14.

Із урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що наведені заявником обставини не є ново виявленими та відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Крім того, суд першої інстанції враховуючи складність справи та принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, обґрунтовано визначив розмір у 10 000 грн. у відшкодування судових витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс».

Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

При визначенні суми відшкодування, понесеними ТОВ «Діджи Фінанс» на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи в апеляційній інстанції, які викликані зверненням ОСОБА_1 у зв`язку з незгодою із судовим рішенням, які набрали законної сили, із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, участь у судових засіданнях представника ТОВ «Діджи Фінанс», подання ним відзиву, із врахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконання робіт, ціною позову та значення справи для сторони та виходячи з критерію розумності розмір витрат на правничу допомогу і такі підлягають стягнення у розмірі 10 000 грн. (133,137 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пітух Василь Іванович, залишити без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 08 травня 2025 року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» 10 000 грн. правничої допомоги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 березня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua