Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №303/7595/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/7595/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Денисюк О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2025 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 20 вересня 2025 року о 17 год. 00 хв. в м. Мукачево по вул. Лавківська, біля буд. 63 Закарпатської області, керуючи транспортним засобом марки «Фреза дорожня», н.з. НОМЕР_1 , та під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, чим порушив вимогу п. 10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Денисюк О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без всебічного з`ясування обставин у справі, неналежної оцінки доказів та аргументів сторін по справі. Зазначає, що під час виконання ОСОБА_2 дорожньо-будівельних робіт із використанням фрези дорожньої, та діючи у відповідності до вимог «Інструкції з поточного ремонту та експлуатаційного утримання асфальтобетонних і цементобетонних покриттів автомобільних доріг загального користування, затвердженої заступником Голови Державної служби автомобільних доріг України від 27.12.2006, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.13.1, 13.4 ПДР України, керуючи ТЗ «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_2 , намагаючись здійснити об`їзд перешкоди з правого боку не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та під`їхав занадто близько до фрези дорожньої, яка виконуючи будівельні роботи, рухалась не змінюючи швидкість та напрямок руху. Вважає, що внаслідок протиправних дій водія автомобіля «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_2 , обидва ТЗ отримали пошкодження з матеріальними збитками, тобто у даній ДТП саме водій автомобіля «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_2 порушив ПДР й саме його дії перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали внаслідок ДТП.

До початку судового засідання потерпілий ОСОБА_1 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , з метою підтвердження законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції про визнання його винним у порушенні п.10.9 ПДР України. Зазначив, що рухався зі сторони траси у напрямку с.Лавки по асфальтованій дорозі та під`їхав до ділянки, де виконувалися дорожні роботи. Проїжджа частина була повністю непридатна для руху, оскільки її фрезерували. На правій частині проїжджої частини дороги стояв не рухаючись технологічний транспортний засіб - дорожня фреза, порівнявшись із нею він зупинився для оцінки дорожньої обстановки, однак фреза почала рух заднім ходом і здійснила наїзд на його автомобіль, внаслідок чого було пошкоджено ліве переднє крило, двері та дзеркало заднього огляду. Зазначає, що належна організація дорожнього руху була відсутня. Надана фотографія стороною ОСОБА_2 не містить відомостей про дату та час її виготовлення, не підтверджує, що була зроблена під час або одразу після ДТП, та відображає іншу дорожню обстановку, яка виникла після проведення додаткових робіт. Звертає увагу, що судом першої інстанції було встановлено відсутність у його діях порушення п.13.1 ПДР, пов`язаної з даним ДТП та відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 ґрунтується на припущеннях та доказах, які не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, сукупність наявних доказів однозначно підтверджує вину ОСОБА_2 у порушенні п.10.9 ПДР України, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Просить суд, долучити до матеріалів справи копію постанови щодо ОСОБА_1 , апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його представника - адвоката Денисюк О.І., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надходили.

Приймаючи рішення про розгляд справи без зазначених учасників судового розгляду враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки.

Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 , який заперечив проти вимог апеляційної скарги, та просив відмовити у її задоволенні, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними і необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Відповідно п. 10.9. Правил дорожнього руху - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 20 вересня 2025 року о 17 год. 00 хв. в м. Мукачево по вул. Лавківська, біля буд. 63 Закарпатської області, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Фреза дорожня», н.з. НОМЕР_1 , та під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив вимогу п. 10.9 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №459901 від 20.09.2025 року; схемою місця ДТП від 20.09.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 від 20.09.2025 року, та іншими матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені докази при перегляді справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що зібраними у справі доказами доведено порушення ОСОБА_2 вимог ПДР України, які знаходилися в прямому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить всі необхідні дані, які характеризують об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об`єктів), що прямо закладено в диспозиції даної статті, усі вони перевірені та встановлені під час судового розгляду.

Враховуючи достатність даних, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини ДТП, суддя місцевого суду повно та всебічно з`ясував обставини, які призвели до дорожньої аварії, надав їм об`єктивну оцінку та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень п.10.9 Правил дорожнього руху.

Після перегляду справи в апеляційному порядку, суд вважає, що дії водія транспортного засобу марки марки «Фреза дорожня», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам ПДР, оскільки останній проявив неуважність до дорожньої обстановки, під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги сторони захисту апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху і такі його дії знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП.

Апеляційний суд зазначає, що твердження сторони захисту в апеляційній скарзі щодо порушення відповідних норм Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не виключає порушення п. 10.9 ПДР водієм ОСОБА_2 .

Отже, суддя місцевого суду відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Викладені у постанові суду першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи захисника, що суд дав невірну оцінку обставинам справи.

Невизнання ОСОБА_2 своєї вини, апеляційний суд розцінює, як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, так, як наявні у справі докази, не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Денисюк О.І. не спростували вищевказані твердження та не надали належних доказів на спростування вини ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію її дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Денисюк О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_2 ,залишити без задоволення.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага