Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №523/27875/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №523/27875/25

Суддя: Кремер І. О.

Справа № 523/27875/25

Провадження №2-а/523/43/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі, в залі судових засідань № 24, адміністративну справу № 523/27875/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що ОСОБА_1 є власником вантажного транспортного засобу, а саме спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки «FREIGHTLINER», д.н.з. НОМЕР_1 .

22.10.2025 гол. спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В. було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, Серії АВ № 00008549, відповідно до якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КпАП України. У вказаній постанові зазначено про те, що 07.10.2025 о 22 год. 46 хв. на автодорозі М - 05, км 36+303, Київської області, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб «FREIGHTLINER», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа, якою є ОСОБА_1 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме перевищення на строєні осі транспортного засобу на 5,800 % (1,218 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3 м або менше, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР України та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КпАП України.

Позивачка вказує на те, що про існування оскаржуваної постанови Серії АВ № 00008549 від 22.10.2025 вона дізналася тільки 16.12.2025, після отримання на електронну пошту постанову органу державної виконавчої служби від 16.12.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою позивачка вказує на те, що спірна постанова фактично базується виключно на показниках автоматичного технічного засобу WIM 5. 5. Перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України спростовується міжнародною товарно - транспортною накладною № 0710/1 від 07.10.2025, у якій зазначено фактичні параметри транспортного засобу,відомості про замовника, вантажовідправника, пунктів навантаження та розвантаження, водія/експедитора, найменування, масу, вантажу. Так, автомобільний перевізник ТОВ «КРУПИНКА СВС» здійснював перевезення 26052 тон гороху зеленого із м. Конотоп (Сумська обасть) до м. Чорноморськ, вул. Центральна, 1, Чорноморський Рибний порт, вантажоодержувачу HAMAMA MEIR TRADING 1996 LTD. Окрім того, спірна постанова не містить аналізу умов перевезення, не враховує характер вантажу, не встановлює можливість технічних коливань навантаження під час руху, не містить жодної оцінки первинних документів перевезення як джерел фактичних даних. Фактично притягнення до відповідальності відбулося не внаслідок встановлення конкретної протиправної поведінки, а виключно на підставі автоматично згенерованого результату вимірювання. Дані автоматичної системи WIM не є безумовним доказом, оскільки автоматична система зважування у русі (WIM) має допустиму похибку вимірювання, що прямо передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010, у зв`язку з чим не гарантує абсолютної точності результатів та потребує оцінки в сукупності з іншими доказами.

На підставі вищенаведеного, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі Серії АВ № 00008549 від 22.10.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а провадження по справі закрити.

Суд констатує, що представником відповідача Ковальчук В.М. було надано до суду відзив на позову заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Обґрунтовуючи вимоги даного відзиву, представник відповідача вказує на те, що у позовній заяві ОСОБА_2 посилається на редакцію пункту 22.5 ПДР, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Так, відповідно до пункту 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів не перевищують 21 тон, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше. За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174. Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюється, за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Щодо посилань позивача на відомості про масу транспортного засобу, зазначені в товарно-транспортній накладній, відповідач представник відповідача зазначає про на ступне. Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно - транспортної накладної та/або звітів про зважування не спростовує перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає як на навантаження по осях, так і на загальну вагу транспортного засобу. Також, до матеріалів позовної заяви не додано інформацію про зважування такого транспортного засобу після завантаження з відображенням номерних знаків та дати і часу зважування, а також не надано документів, що підтверджують справність ваг, на яких виконувалось таке зважування. Таким чином, вказані доводи не є аргументованими. Крім того, постановою зафіксовано перевищення навантаженя на строєну вісь, а не перевищення загальної маси транспортного засобу, а тому такі доводи позивача не відповідають обставинам справи. Окрім того, надані позивачем документи не містять жодної інформації про навантаження на строєні вісі.

Щодо справності вагового обладнання представник відповідача вказував на наступне. На підтвердження факту фіксації руху транспортного засобу ОСОБА_1. через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно вагових норм, що стало підставою для притягнення її до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей сторона відповідача зазначила, що:

- прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 5, 5, автомобільна дорога M-05, км 36+303, Київська обл., яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується документами: № 1789 (чинний до 26.12.2025), № UA/232/241224/000896 (чинний до 23.12.2025), № 5890 (чинний до 13.12.2025). Стосовно WIM-комплексів застосовується презумпція відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94 (п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту). Така презумпція є вимогою застосування європейських гармонізованих стандартів або вітчизняних ДСТУ. Крім того, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу. В той час, прилади автоматичні для зважування транспортних засобів у русі, як було зазначено вище, застосовують похибку для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Однак, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд провести розгляд даної справи за її відсутності.

Представник відповідача Ковальчук В.М. в судове засідання не з`явилася. Однак, подала до суду заяву, в якій проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд провести розгляд даної справи за відсутності сторони відповідача.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.

Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Судом встановлено, що 22.10.2025 ст. державним інспектором відділу впровадження системи автоматизованої фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В. було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, Серії АВ № 00008549, відповідно до якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КпАП України.

Так, із постанови Серії АВ № 00008549 від 22.10.2025 вбачається, що 07.10.2025 о 22 год. 46 хв. на автодорозі М - 05, км 36+303, Київської області, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб «FREIGHTLINER», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа, якою є ОСОБА_1 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме перевищення на строєні осі транспортного засобу на 5,800 % (1,218 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3 м або менше, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР України та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КпАП України.

Пунктом 22.5 ПДР передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів не перевищують 21 тон, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше.

Диспозицію ч. 2 ст. 132-1 КпАП України визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Пунктом 1.3. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

По справі встановлено, що згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником вантажного транспортного засобу, а саме спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки «FREIGHTLINER», д.н.з. НОМЕР_1 .

Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаних свідоцтв.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 33 ЗУ «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил проїзду, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Вказаними вище нормами врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2019 року за № 1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

По справі встановлено, що у оскаржуваній постанові Серії АВ № 00008549 від 22.10.2025 зазначено фактичні зафіксовані параметри ТЗ:

?кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь;

?відстань між вісями 1-2: 4650 мм, 2-3: 1300 мм, 3-4: 2290 мм; 4-5: 1250 мм; 5-6: 1260 мм;

?навантаження на вісь 1 - 4350 кг, 2 - 6400 кг, 3 - 6400 кг, 4 - 8650 кг; 5 - 9100 кг; 6 - 8700 кг;

?загальна маса - 46300 кг.

Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на строєні вісі - 22218 кг. (відстань між осями 4 і 5 - 1275 мм, між осями 5 і 6 - 1285).

Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:

*% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100%

Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Розрахунок перевищення навантаження на вісь за постановою АВ № 00008549 виглядає наступним чином: *% перевищення = ((26450кг - 21000кг - 16%*26450кг)/21000кг)*100%= =((5450кг-4232 кг)/21000 кг)*100%= (1218 кг/21000кг)*100% =5,800 %.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем було вірно встановлено перенавантаження в 1218 кг, що становить 5,800%.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1,статтею132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-1 цього Кодексу.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова Серії АВ № 00008549 була винесена на підставі матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів у зв`язку з встановленням в автоматичному порядку правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті про що зазначено в самій постанові.

Крім того, в постанові зазначено посилання в Інтернеті на вебсайт на якому можливо ознайомитися з доказами вчинення правопорушення.

Фіксація правопорушення здійснювалася за допомогою приладу автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 5, 5, автомобільна дорога M-05, км 36+303, Київська обл., який є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується документами: № 1789 (чинний до 26.12.2025), № UA/232/241224/000896 (чинний до 23.12.2025), № 5890 (чинний до 13.12.2025).

У позовній заяві ОСОБА_1 вказувала на те, що обставини, викладені в оскаржувані постанові Серії АВ № 00008549 спростовуються міжнародною товарно - транспортною накладною № 0710/1 від 07.10.2025, у якій зазначено фактичні параметри транспортного засобу, відомості про замовника, вантажовідправника, пунктів навантаження та розвантаження, водія/експедитора, найменування, масу, вантажу. Так, автомобільний перевізник ТОВ «КРУПИНКА СВС» здійснював перевезення 26052 тон гороху зеленого із м. Конотоп (Сумська обасть) до м. Чорноморськ, вул. Центральна, 1, Чорноморський Рибний порт, вантажоодержувачу HAMAMA MEIR TRADING 1996 LTD.

Однак, суд не може погодитися із вказаним твердженням позивачки з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, товаро - транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно - матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Посилання позивача на товаро - транспортну накладну не свідчать про дійсність ваги у момент фіксації, а лише надають окрему інформацію про облік активів.

Тому, сам факт наявності товарно - транспортної накладної та/або звітів про зважування не спростовує можливість перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, чи, наприклад, здійснення заправки/зливу топлива, що впливає як на навантаження по осях, так і на загальну вагу транспортного засобу.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржуваною постановою Серії АВ № 00008549 вірно встановлено, що ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.800% (1.218 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тон та відстані між осями 1,3 м або менше.

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що ст. державним інспектором відділу впровадження системи автоматизованої фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В. дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 132-1 КпАП України та складено постанову Серії АВ № 00008549 від 22.10.2025, а тому її правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, доказів, які мали спростувати факт відсутності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає висновки відповідача по справі, про порушення позивачкою ОСОБА_1 , як відповідальною особою, вимог ч. 2 ст. 132-1 КпАП України, що підтверджені належними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для доказування винуватості особи, оскільки обставини, з якими закон пов`язує настання даних подій відповідачем доведені повністю, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 31 березня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер

Оригінал: reyestr.court.gov.ua