Рішення від 01 грудня 2025 р. у справі №676/4629/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/4629/25

Номер провадження 2/676/2593/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Михайловської І.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Костюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Гуменецької сільської ради в особі органу опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та визначення способів участі баби у вихованні внука,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Виконавчий комітет Гуменецької сільської ради в особі органу опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та визначення способів участі баби у вихованні внука.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є бабусею малолітнього ОСОБА_4 , батьком якого є її син ОСОБА_5 . З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ОСОБА_5 мобілізувався до лав Збройних сил України та брав безпосередню участь у бойових діях у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході виконання бойового завдання із захисту Батьківщини ОСОБА_5 загинув. Після похорону сина відповідачка почала чинити їй перешкоди у спілкуванні з єдиним онуком, забороняючи спілкуватися та зустрічатися з ним. Орієнтовно у липні-серпні 2023 року ОСОБА_3 почала стосунки з новим чоловіком , після чого разом із ним та її онуком переїхали до села Лисогірка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Наразі їй не відома точна адреса їх проживання, оскільки усі її прохання надати можливість побачитись з онуком відповідачка категорично відхиляє. Після загибелі сина ОСОБА_6 залишився її єдиною родиною та останньою згадкою про нього, однак через неправомірні дії відповідачки у неї немає будь-якої можливості поспілкуватись та прийняти участь у його вихованні. Оскільки відповідачка протягом тривалого часу унеможливлює позасудове мирне визначення способів моєї участі у вихованні дитини, єдиним ефективним способом вирішення вказаного спору є визначення таких способів судом. Розуміючи важливість забезпечення комфорту дитини та виходячи з пріоритетності його інтересів, вважає, що найбільш компромісним варіантом, який не зашкодить інтересам дитини, є визначення їй наступного способу участі у вихованні дитини: бачитись з онуком у першу та третю суботу місяця, забираючи його від матері о 10:00 годині та повертаючи матері о 17:00 годині з правом відвідування місця її проживання;спілкуватися з онуком по телефону не раніше 9 години ранку та не пізніше 21 години вечора в будні дні та не раніше 10 години ранку у вихідні дні з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини.

21.07.2025 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідачка не погоджується із запропонованим порядком, так як встановлення саме такого порядку участі бабусі у вихованні онука не враховує принципи, закріплені Конвенцією, які регламентують врахування найкращих інтересів дитини, зокрема, спокій, стабільність та стійке середовище. Запропонований порядок зустрічей позивачки з внуком буде занадто обтяжливим як для неї, так і для її сина. Факти, викладені в позовній заяві стосовно перешкоджання бабусі у зустрічах з онуком не відповідають дійсності. Дані факти є надуманими та неправдивими і жодними доказами не підтверджені. Звертає увагу, що вона не перешкоджає позивачці у зустрічах з онуком. Не заперечує, щоб позивачка спілкувалася зі своїм онуком ОСОБА_6 , але лише один раз на місяць в третю суботу (вихідний день) місяця з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. за місцем проживання ОСОБА_6 або в дитячих розважальних центрах міста Кам`янець-Подільського без права відвідування баби з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини. Не заперечує стосовно спілкування баби з онуком по телефону не раніше 9 год. ранку та не пізніше 21год. вечора в будні дні та не раніше 10 год. ранку у будні та вихідні дні з врахуванням стану здоров`я, зайнятості та бажання дитини. Звертає увагу суду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.09.2022 року у справі №172/456/21, в якому вказується, що графік спілкування баби із малолітнім онуком має уникати створення конфліктних ситуацій та дотримуватися режиму дітей.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 01.07.2025 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 15.09.2025 р. справу призначено до розгляду.

В суді позивач позов підтримала, просить задовольнити..

В суді представник відповідачки ОСОБА_2 позов визнала частково з мотивів, викладених у відзиві.

В суді представника третьої особи Костюк Н.П , підтримала висновок органу опіки та піклування, вважає, що запропонований порядок участі баби у вихованні онука відповідатиме найкращим інтересам дитини і забезпечить дотримання права баби на участь у спілкуванні з онуком.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , позивачка є бабою малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторним) серія НОМЕР_1 від 31.05.2025 року, свідоцтвом про народження (повторним) серія НОМЕР_2 від 17.02.2023 року.

Батько хлопчика ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони і стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторне) серія НОМЕР_3 від 18.02.2023 року, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №602/03 від 22.03.2023 р., витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №1502 від 04.05.2023 року).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 проживає у будинку по АДРЕСА_1 , в якому створені умови для проживання, навчання, проведення дозвілля дитини.

Рішенням виконавчого комітету Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району № 133 від 11 вересня 2025 року затверджений висновок щодо усунення перешкод у спілкуванні з малолітнім внуком ОСОБА_4 та визначено способи участі баби ОСОБА_1 у вихованні внука.

З висновку органу опіки та піклування вбачається, що питання щодо розв`язання спору про зустрічі баби ОСОБА_1 з онуком розглядалось комісією з питань захисту прав дитини. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Гуменецької сільської ради №14 від 11.09.2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійшли спільної згоди на порядок спілкування баби з внуком ОСОБА_4 , а саме: бачитись з онуком у першу та третю суботу місяця, з о 10:00 години до 14 години в присутності мами, з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини; спілкуватися з онуком по телефону не раніше 9 години ранку та не пізніше 21 години вечора в будні дні та не раніше 10 години ранку у будні та вихідні дні з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини. На підставі викладеного, з метою захисту прав та інтересів дитини, виконавчий комітет Гуменецької сільської ради вважає за доцільне встановити саме такий порядок спілкування баби ОСОБА_1 з внуком щодо якого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійшли спільної згоди.

Жодних доказів, які б підтверджували недоцільність спілкування баби з дитиною сторонами не надано.

Норми права, застосовані судом, мотиви суду.

У частині третій статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У частинах першій, другій статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

У частині другій статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно з частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

При цьому наявність конфлікту та неприязні відносин між відповідачкою та позивачкою не є підставою для обмеження прав останньої на спілкування з онукою.

Дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Наведені норми матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями ЄСПЛ дає суду підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків чи опікун, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо участі баби ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_6 , який проживає з матір`ю, і вирішити його самостійно сторони не можуть, оскільки між ними відсутнє взаєморозуміння, а тому вимоги ОСОБА_1 суд визнає обґрунтованими, оскільки баба має законне право на спілкування та виховання онуки.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачка має негативний вплив на онуку.

Також суд враховує, що онук ОСОБА_6 є єдиним сином сина позивачки, який загинув, тому позбавлення позивачки на спілкування з онукою не буде відповідати засадам справедливості та інтересам дитини, яка не повинна втрачати зв`язок з родичами свого батька.

Оскільки дитина не досягла віку з якого може висловити свою думку, дитина не запрошувалась в судове засідання.

Відмова у позові за наведених представником відповідачки мотивів могла б призвести до порушення гарантій, передбачених статтею 8 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2023 року у справі № 208/4682/20 вказано, що "визначаючи способи участі баби та діда у спілкуванні та вихованні онука, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, суд передусім повинен враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, а також вік, стан здоров`я, психоемоційний стан дитини".

Визначаючи спосіб участі баби у спілкуванні з онукою, суд бере до уваги, що між бабою та онуком склались приязні відносини, дитина раніше перебувала у помешканні баби без матері, присутність відповідачки під час зустрічей позивачки з дитиною не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, з огляду на неприязні стосунки сторін у справі, судом не здобуто доказів, що спілкування дитини з бабою буде негативно впливати на психоемоційний стан дитини, запропонований органом опіки та піклування графік побачень суд вважає вважає оптимальним для поступового відновлення позитивних та довірительних відносин між позивачкою та її онукою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за умови налагодження позитивного спілкування між сторонами та уникнення конфліктів з відповідачкою, та за наявністю бажання на це самої дитини, позивач не буде позбавлена можливості порушити питання про збільшення її участі у спілкуванні з онукою.

В силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Висновки суду.

Виходячи з гарантованого законом права бабусі на участь у вихованні та спілкуванні з онукою, висновку органу опіки та піклування, який встановив, що такі побачення будуть на користь дитини, віку дитини, її прихильності до баби, а також зважаючи на законодавчі рекомендації при вирішенні питань, пов`язаних з розглядом спорів щодо участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, суд вважає, що порядок зустрічі баби з дитиною визначений рішенням органу опіки та піклування не буде суперечити інтересам дитини та способу життя, до якого дитина звикла і який в неї склався.

Враховуючи встановлені законом обставини, надані сторонами докази та заперечення щодо предмету позову, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 213,215 ЦПК України, ст. ст. 7, 18, 19, 159, 257 СК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Гуменецької сільської ради в особі органу опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та визначення способів участі баби у вихованні внука - задовольнити.

Зобов?язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 спілкуватись з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши такі способи:

бачитись з онуком у першу та третю суботу місяця, забираючи його від матері о 10:00 годині та повертаючи матері о 17:00 годині з правом відвідування місця проживання баби;

спілкуватися з онуком по телефону не раніше 9 години ранку та не пізніше 21 години вечора в будні дні та не раніше 10 години ранку у будні та вихідні дні з врахуванням стану здоров?я дитини, зайнятості та бажання дитини.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: виконавчий комітет Гуменецької сільської ради в особі Органу опіки та піклування, ЄДРПОУ 04406880, юридична адреса: Центральна, 69, с. Гуменці, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення 02 грудня 2025 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.