Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №522/3338/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3338/26

Провадження № 3/522/1923/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Одеса

Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., у присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , та потерпілої – ОСОБА_2 , адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

01.03.2026 року приблизно о 00:10 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно давав ляпаси, кусання, ударив ногами по відношенню своєї співмешканки ОСОБА_2 , що проживає разом із ним за даною адресою, чим була завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, та пояснив суду таке. Вказав, що інцидент з дружино стався 01.03.2026 року вночі близько опівночі, у них виник словесний конфлікт на фоні необґрунтованих ревнощів з боку його дружини ОСОБА_2 . Дружина викликала працівників поліції. Коли була сварка дитина дружини дзвонила на лінію «102», оскільки злякалася. Коли приїхали працівники поліції, дружина почала відмовлятись від своєї заяви, однак протоколи все одно відносно нього було складено. Вказав, що на наступний день конфлікт вирішився, вони примирилися і ОСОБА_2 поїхала до себе додому у ми. Черкаси. Зараз він продовжує підтримувати із нею стосунки. Вказав, що дружина щиро шкодує про свій емоційний виклик поліції та готова підтвердити, що ніякого насильства з його боку не було. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що матеріали справи не відповідають вимогам належності та достатності доказів.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила суду, що подія сталася 01.03.2026 року приблизно о 00:02 годин, після того як вони з її донькою приїхали до ОСОБА_1 , з яким у неї стосунки, за адресою: АДРЕСА_3 . Конфлікт між нею та ОСОБА_1 відбувся на фоні ревнощів, вони почали гучно кричати один на одного. ОСОБА_1 дуже емоційно поводився, чого не було раніше, тому вона викликала поліцію, під час конфлікту з нею була неповнолітня донька, яка злякалась. Далі приїхали 2 працівника поліції, однин з яких щодо неповнолітньої дитини. Після того, як приїхала поліція ОСОБА_3 заспокоївся, зранку вони примирились. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 її не бив, можливо був сінець на руці, тому що він її тримав. Терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 виписувався. Просила провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 314815 від 01.03.2026 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.03.2026 року; копією термінового заборонного припису серії ЕТ №104687 винесеного відносно кривдника ОСОБА_1 від 01.03.2026 року.

Вказані доводи ОСОБА_1 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи докази, належними, допустимими та достовірними, оскільки вони зібрані у встановленому законом порядку, повністю узгоджуються між собою та підтверджують обставини, передбачені ст. 251 КУпАП

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшує відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Докази про звільнення ОСОБА_1 , від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні та під час розгляду справи суду надані не було.

Підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. 9, 24, 33, 34, 173-2, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 340 (триста сорок) гривень 00 (нуль) копійок.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Повний текст постанови буде проголошено 30.03.2026 року о 16 год. 00 хв. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси № 106.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ