Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №488/1974/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1974/25

Провадження № 2/488/418/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

31.03.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - АТ «ІДЕЯ БАНК» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з метою отримання банківських послуг Відповідач 20.12.2022 після проходження дистанційної ідентифікації та верифікації уклав із АТ «Ідея Банк» Договір № 1685225 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти Банку щодо використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки.

Того ж дня між Банком та Відповідачем укладено Угоду № С-001-143043-22-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки в межах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом 200 000 грн., при встановленому на дату укладення ліміті 30 000 грн., зі сплатою процентів у розмірі 70,8 % річних, а також із застосуванням такої ж процентної ставки до простроченої заборгованості та технічного овердрафту.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на день подачі позову становить 61 790,82 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у у вищезазначеному розмірі, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Ухвалою судді від 19.05.2025 р. було відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія даної ухвали разом із позовом та доданими до нього матеріалами була направлена відповідачу, та роз`яснено його право на подання відзиву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач своїм правом на подання відзиву та заперечень не скористався, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», яким визначено правові засади укладення та виконання електронних правочинів. Відповідно до ч. 8 ст. 11 зазначеного Закону, у разі укладення електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції особа повинна пройти ідентифікацію та надати акцепт у встановленому порядку. Такий договір оформлюється в електронній формі та має містити істотні умови.

Згідно зі ст.ст. 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України, правочин може вчинятися в письмовій (у тому числі електронній) формі, а договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов у належній формі. Укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем прирівнюється до письмової форми.

Судом встановлено, що позивач здійснює надання банківських послуг із використанням мобільного додатку «O.Bank 2.0», який є складовою системи дистанційного обслуговування АТ «Ідея Банк», із проведенням дистанційної ідентифікації та верифікації клієнтів, у тому числі через Державний портал «ДІЯ», із застосуванням електронних підписів відповідно до вимог законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Нормативними актами передбачено можливість підписання електронних документів, зокрема із застосуванням цифрового власноручного підпису, що створюється на екрані сенсорного пристрою, а також інших видів електронного підпису за умови дотримання встановленої процедури.

Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг Відповідач 20.12.2022 після проходження дистанційної ідентифікації та верифікації уклав із АТ «Ідея Банк» Договір № 1685225 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти Банку щодо використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки.

Зазначений договір підписаний Відповідачем шляхом накладення цифрового власноручного підпису через мобільний додаток «O.Bank 2.0», а Банком - шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника.

Умовами договору передбачено можливість подальшого підписання електронних документів із використанням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора (OTP-паролю), що надсилається на фінансовий номер клієнта 0733931933 та після підтвердження Банком прирівнюється до власноручного підпису.

Того ж дня між Банком та Відповідачем укладено Угоду № С-001-143043-22-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки в межах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Кредитний договір підписаний Відповідачем шляхом введення OTP-паролю, надісланого з альфа-імені «IdeaBank» на зазначений фінансовий номер, що підтверджується протоколом підписання та витягом із реєстру СМС-повідомлень.

Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом 200 000 грн., при встановленому на дату укладення ліміті 30 000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 70,8 % річних (0,01 % річних у пільговий період для безготівкових операцій), а також із застосуванням такої ж процентної ставки до простроченої заборгованості та технічного овердрафту.

Таким чином, укладений між сторонами договір в електронній формі є належним та таким, що відповідає вимогам законодавства щодо письмової форми правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, оскільки не здійснював своєчасного та повного внесення обов`язкових щомісячних мінімальних платежів, не погашав заборгованість за тілом кредиту, нарахованими процентами та іншими платежами, передбаченими умовами Договору.

Станом на 16.04.2025 загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 61 790,82 грн., з яких:

25 000,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

36 790,31 грн. - прострочені проценти за користування кредитом;

0,51 грн. - плата за використання коштів понад встановлений витратний ліміт.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно ст.ст. 526-527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторін.

Статтями 1054 та 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором від 20.12.2022 року, станом на день подачі позову, у розмірі 61 790,82 грн., з яких:

25 000,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

36 790,31 грн. - прострочені проценти за користування кредитом;

0,51 грн. - плата за використання коштів понад встановлений витратний ліміт.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Л.І. Селіщева