Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 22 березня 2026 р.
Справа: №946/2653/24
Суддя: Присакар О. Я.
Справа № 946/2653/24
Провадження № 2/946/714/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,
за участю секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд», про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» про розірвання договору купівлі-продажу пральної машини Daewoo, укладений 04 січня 2024 року; стягнення з товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 13 880 грн., сплачених як за товар неналежної якості та стягнення з товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн., мотивуючи тим, що 04.01.2024 року у магазині «Comfy», розташованому в м. Ізмаїл по вул. Торгова (Пушкіна), 41 позивачем була придбана пральна машина Daewoo. Після її встановлення був здійснений пробний запуск прискореного прання. Після його завершення автоматика перестала працювати. В магазині сказали, що машинку подивиться спеціаліст і якщо він не зможе усунути поломку, то йому або замінять товар або повернуть кошти. Пральну машину в упакованому вигляді він повернув на склад торгової мережі «Comfy» в м. Ізмаїл. 24.01.2024 року позивач звернувся з заявою до директора магазину, в якому придбав пральну машину, з вимогою про повернення коштів. Цю заяву задоволено не було. Він купив в іншому магазині і вже встановив іншу пральну машину, тому хоче повернути свої гроші, сплачені за неякісний товар, який йому більше не потрібен. Позивач зазнав моральної шкоди, яка полягала в душевних хвилюваннях, погіршення стосунків з оточуючими. Близькі почали докоряти йому, що він купив неякісний товар. Позивач мусив витрачати час на повернення товару, звернення до юриста за правовою допомогою та до суду, що також негативно позначилось на його майновому стані.
В судове засідання від 23.03.2026 року представник позивача не з`явився, надав заяву від 23.03.2026 року про розгляд справи без участі представника, у судовому засіданні від 14.04.2025 року надав пояснення за обставинами справи та просив задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання від 23.03.2026 року представник відповідача не з`явився, надав заяву від 23.03.2026 року про розгляд справи без участі представника, у судовому засіданні від 14.04.2025 року надав пояснення за обставинами справи та просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що згідно копії чеку на покупку, товар - пральна машина Daewoo WMS612T3WB7UA, який був придбаний позивачем 04.01.2024 року.Товар укомплектований оригінальним гарантійним талоном, і строк гарантії на такий товар становить 1 рік. 14.01.2024 року позивачуперше звернувся телефоном на «гарячу лінію» відповідача з усною скаргою на появу недоліків у роботі товару та за консультацією, що йому потрібно робити у зв`язку із виявленням недоліків у роботі товару.У відповідь оператор «гарячої лінії» пояснив позивачеві, що, перш за все, необхідно викликати майстра сервісного центру, оглянути товар та провести його діагностику, за наслідками діагностики буде прийнято рішення про ремонт товару або його заміну, або повернення коштів за товар. Проте, від проведення діагностики товару позивач відмовився, 16.01.2024 рокупозивач самостійно привіз товар до магазину у м. Ізмаїлі та залишив його без будь-яких пояснень. 24.01.2024 рокупозивач повторно звернувся до магазину у м. Ізмаїл та пояснив, що у його товарі з`явилися недоліки у роботі - «панель управління не реагує на натискання» - у зв`язку із чим 16.01.2024 року він привіз пральну машину до магазину, вважає договір купівлі-продажу розірваним та просить повернути грошові кошти за товар. При огляді товару у магазині було виявлено, що споживач увімкнув функцію «Блокування від дітей», яка передбачає блокування кнопок панелі управління задля запобігання ненавмисній зміні вибраного циклу прання. Робота даної функції не є недоліком товару, оскільки її наявність передбачена Виробником. Порядок увімкнення та вимкнення даної функції передбачено п. 5.11 Інструкції по використанню товару. Незважаючи на те, що жодних виробничих недоліків у роботі товару безпосередньо у магазині не було виявлено - позивач відмовився забирати товар, як і відмовився передавати товар до сервісного центру для діагностики, та в разі необхідності - ремонту. За наслідками розгляду письмового звернення позивача від 24.01.2024 року, відповідач надав відповідь вих. №332 п-03/07 від 24.02.2024 року.З урахуванням отриманої відповіді, на початку квітня 2024 року позивач повідомив, що вже звернувся до суду з вимогою повернути грошові кошти за товар, виплатити моральну шкоду та відшкодувати витрати на адвоката. То ж досудове вирішення спору можливе лише за умови, що відповідач поверне кошти за товар та додатково компенсує моральну шкоду і витрати на адвоката, із чим відповідач не погодився. 08.04.2024 рокуавторизований сервісний центр «Екран» провів діагностику товару та підтвердив, що будь-які виробничі недоліки у товарі - відсутні, що засвідчено Актом № 3.З аналізу Закону України «Про захист прав споживачів» випливає, що право на розірвання договору купівлі - продажу товару виникає у споживача за умови виявлення саме істотного недоліку протягом гарантійного строку, який виник з вини виробника товару. При цьому, для віднесення виявленого недоліку до числа істотних, недолік обов`язково повинен: роботи неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, бути таким, що виник з вини виробника товару, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин та має бути наділеним хоча б однією з ознак, передбачених підпунктами «а», «в» п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у сукупності. Жодна із вказаних ознак сама по собі не може свідчити про наявність істотного недоліку у товарі та бути підставою для заміни товару. При огляді товару у магазині було виявлено, що споживач увімкнув, навмисно чи ненавмисно, функцію «Блокування від дітей», яка передбачає блокування кнопок панелі управління задля запобігання ненавмисній зміні вибраного циклу прання. Проте, це не є недоліком товару. Огляд товару у магазині зафіксовано на відео.У своїй позовній заяві позивач посилається лише на загальні підстави відшкодування моральної шкоди, визначені законодавством, але не вказує про заподіяння йому шкоди у розумінні закону. Позивач не наводить жодного доказу чи розрахунку з обґрунтуванням того, що йому дійсно були спричинені моральні страждання у розмірі 5 000 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Згідно ч. 3 ст. 680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов`язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця, повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.
Преамбулою Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про захист прав споживачів” виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Згідно із частинами 1, 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Пунктом 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік — недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад 14 календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до частини 14 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
Отже, на споживача покладається обов`язок довести лише наявність істотного дефекту продукції, в той же час тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» викладено у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року (справа №345/2319/16-ц), від 1 липня 2020 року (справа № 751/7892/17).
Судом встановлено, що згідно фіскального чеку від 04.01.2024 року позивачем у ТОВ «Комфі Трейд» (магазин «COMFY», розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 41) була придбана пральна машина Daewoo, модель: WMS612T3WB7UA за 13880 грн.
З заяви позивача від 24.01.2024 року на ім`я директора магазина «COMFY» м. Ізмаїла ОСОБА_2 вбачається, що 13.01.2024 року ця пральна машина була встановлена та був здійснений пробний запуск прискореного прання. Після завершення операції дисплей перестав працювати, що є істотним недоліком, що зазначено у пункті 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». 16.01.2024 року він повернув пральну машину в упакованому вигляді на склад торгової мережі «COMFY» м. Ізмаїла. Договір купівлі – продажу вважає розірваним та вимагає повернення коштів.
Листом ТОВ «Комфі Трейд» від 24.02.2024 року № 332 п-03/07 повідомило позивача, що 14.01.2024 року він вперше звернувся телефоном на «гарячу лінію» їх компанії за консультацією щодо його подальших дій у зв`язку із виявленням недоліків у товарі. У відповідь йому було роз`яснено, що необхідно, перш за все, провести діагностику товару в авторизованому сервісному центрі: за наслідками діагностики його товар або буде відремонтований, або сервісний центр надасть Акт на списання товару, на підставі якого позивачу повернуть грошові кошти за товар або замінять на новий. Проте, від проведення діагностики товару він відмовився, і 16.01.2024 року самостійно привіз товар до магазину та залишив його без будь-яких письмових коментарів, у зв`язку із чим було складено Акт покинутого товару, який є документальною підставою для встановлення походження товару та його зберігання у магазині.
Згідно Акту № 3 від 08.04.2024 року сервісного центру «Екран», пральна машина Daewoo, модель: WMS612T3WB7UA технічно справна та відповідає стандарту заводу – виробника.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що було проведено тестування режимів прання пральної машини Daewoo, при цьому всі протестовані режими пральної машини працювали.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що матеріали справи не містять відомостей про наявність у спірному товарі істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця), оскільки такі твердження ґрунтуються виключно на доводах позивача, що суперечить положенням частини шостої статті 81 ЦПК України, згідно якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а належних, достовірних і достатніх доказів, зокрема висновків експертизи, до суду подано не було і клопотання про призначення експертизи позивач не заявляв, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору купівлі-продажу пральної машини Daewoo, укладений 04 січня 2024 року та стягнення з товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 13 880 грн., сплачених як за товар неналежної якості.
Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду від 12.04.1996р. №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» встановлено, що при вирішенні вимог споживачів про відшкодування моральної шкоди суди повинні виходити з роз`яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р., №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Так, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р., встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема:
-коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень;
-у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди;
-при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Тобто, статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Таким чином, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, слід враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц, який підлягає застосуванню у відповідності до ч. 4 ст. 263 та ч.2 ст. 416 ЦПК України.
Оскільки матеріали справи не містять відомостей про наявність у спірному товарі істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця), суд вважає, що позивачу не була заподіяна певна моральна шкода, тому не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» (код ЄДРПОУ 36962487, місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бульвар Слави, 6Б, кім. 413) про розірвання договору купівлі-продажу пральної машини Daewoo, укладений 04 січня 2024 року та стягнення з товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 13 880 грн, сплачених як за товар неналежної якості, стягнення з товариства з обмеженою відповідністю «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн. – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2026 року.
Суддя: О.Я.Присакар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua