Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №495/8870/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8870/25

Номер провадження 1-кп/495/409/2026

31 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.08.2025 за №12025166240000339 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Новостепанівка, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч.1 ст. 121КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 21.08.2025 приблизно о 02:00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку з потерпілим ОСОБА_6 , під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник умисел направлений на заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 повернувся до своєї кімнати відпочинку, де зі столу взяв туристичний ніж, з яким направився до альтанки розташованої на подвір`ї бази відпочинку, в якій знаходився потерпілий ОСОБА_6 та наніс не менше трьох ударів ножем в область тулуба та кінцівок потерпілого.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді «колото-різаної» рани лівого передпліччя, «поверхнево скальпованої рани лівого колінного суглоба і н/3 зовнішньо-бокової поверхні лівого стегна», які за ступенем тяжкості належать до легких, а також одного проникаючого «колото-різаного поранення» по передньо-боковій поверхні лівої половини грудної клітини з пошкодженнями лівої легені, що за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, тобто умисне спричинення тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

3. Оцінка доказів

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

ОСОБА_4 було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що визнає вину в інкримінованих йому діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро кається.

Обвинувачений ОСОБА_4 не вчинив кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті доведена.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує обвинуваченому ОСОБА_4 покарання судом визнано - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

5. Мотиви призначення покарання

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_4 кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини скоєного ним кримінального правопорушення.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкриттю кримінального правопорушення, наявність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення із дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1ст. 121КК України.

При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, відтак необхідно застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, призначеного вироком суду з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх. На думку суду, застосування до обвинуваченого саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_4 .

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся. Докази про наявність процесуальних витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 100,174,368,370,371,373, 374,376, 381, 382, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

- пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не обирати.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 термін цілодобового домашнього арешту в період з 25.08.2025 року по 23.11.2025 року згідно вимог ч.7 ст. 72 КК України з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Скасувати накладений згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.08.2025 року арешт на сорочку білого кольору з візерунками чорного кольору, торгівельної марки «BABIN» 51 розміру, на якій наявні плями речовини бурого кольору, яку вилучено та поміщено в паперовий конверт, шорти чоловічі сірого кольору торгівельної марки «NIKE», які вилучено та поміщено в паперовий конверт, а вказані речові доказ знищити.

Докази про наявність процесуальних витрат відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1