Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №473/1263/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1263/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"31" березня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е.,

з участю секретаря судового засідання Пономарьової А.П.,

захисника адвоката Палій Л.В.,

розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

РНОКПП – НОМЕР_1

за ч.1 ст.184 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_2 . Відповідно до тексту протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД, номер №875227 від 11 березня 2026 року, 06 березня 2026 року приблизно о 17:30 годині в АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_2 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідного виховання свого неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 06 березня 2026 року в місті Вознесенську Миколаївської області у дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 бігав по даху будівлі гаражу, чим ставив під загрозу власне життя та здоров`я.

В судовому засіданні сторона захисту доводила, що громадянкою ОСОБА_2 не було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки родина ОСОБА_2 має статус багатодітної родини, де її неповнолітній син: ОСОБА_4 є найстаршою дитиною. При цьому стороною захисту заперечується факт того, що неповнолітній ОСОБА_4 стрибав та бігав по даху чужої приватної власності – гаражного приміщення, котре розташоване у дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . В судовому засіданні сторона захисту доводила, що неповнолітній ОСОБА_4 стояв біля стіни даного гаражного приміщення, в той час, коли двоє інших хлопців знаходилися на даху даного гаражного приміщення, бігали та стрибали по покрівлі гаража. При цьому ОСОБА_2 , як матір неповнолітнього ОСОБА_3 , забороняє йому знаходитися в кампанії даних двох хлопців, які негативно впливають на поведінку її сина ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_2 сумлінно слідкує за тим, щоб всі її троє дітей мали відповідне коло соціально – побутового спілкування. В зв`язку з чим, сторона захисту просила закрити справу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 , за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що вина громадянки ОСОБА_2 в скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не може грунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах.

Відеоматеріали з камер зовнішнього спостереження, котрі встановлені на вулиці Шевченка в місті Вознесенську не спростовують позицію сторони захисту в частині того, що неповнолітній ОСОБА_4 стояв біля стіни даного гаражного приміщення, в той час, коли двоє інших хлопців знаходилися на даху даного гаражного приміщення, бігали та стрибали по покрівлі гаража 06 березня 2026 року приблизно о 17:30 годині в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Шевченка, в районі житлового будинку №11.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Отже, диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за цей вид адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає у бездіяльності батьків або осіб, що їх замінюють, яка проявляється в ухиленні від виконання передбачених законом обов`язків щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Це включає залишення дитини без нагляду, незабезпечення належного харчування, медичного догляду чи доступу до навчання. Ключовою ознакою об`єктивної сторони даної бездіяльності є ухилення від виконання обов`язків, встановлених Сімейним кодексом України, зокрема статтею 150, щодо неналежного виховання, навчання або утримання дитини. Тривале залишення дитини без нагляду, відсутність у дитини необхідного одягу, гаджетів для навчання, належних санітарних умов, ігнорування батьками дистанційного навчання дітей утворюють форми прояву даного адміністративного правопорушення. Створення ситуацій, що шкодять фізичному або розумовому розвитку дитини є наслідком вчинення адміністративного правопорушення. передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а причинний зв`язок встановлюється, саме через невиконання батьками обов`язків, коли виникає загрозлива ситуація для дитини.

Згідно тексту протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД, номер №875227 від 11 березня 2026 року, 06 березня 2026 року приблизно о 17:30 годині в АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_2 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідного виховання свого неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 06 березня 2026 року в місті Вознесенську Миколаївської області у дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 бігав по даху будівлі гаражу, чим ставив під загрозу власне життя та здоров`я. При цьому в тексті даного протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні посилання на розкриття бланкетної норми ч.1 ст.184 КУпАП, тобто норми, яка є видом правової норми, котра не встановлює конкретного правила поведінки самостійно, а відсилає до інших нормативно – правових актів та законів, що деталізують ці правили, зокрема які викладені в Законі України «Про охорону дитинства». Порушення саме вимог Закону України «Про охорону дитинства» в даному випадку має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП, проте виключно за умови складання уповноваженими особами протоколу про адміністративне правопорушення, фабула якого відповідатиме об`єктивній стороні такого правопорушення.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність в діях громадянки ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов`язків. щодо забезпечення необхідного виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що громадянкою ОСОБА_2 були порушені вимоги Сімейного кодексу України, а також норми Закону України «Про охорону дитинства», то суд приходить до висновку, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.283, ст.285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП – закрити, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. Е. Дробинський