Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №486/391/24 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/391/24

Провадження № 1-кс/467/45/26

У Х В А Л А

Іменем України

27.03.2026 року Слідчий суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції), у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка клопотання прокурора Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021152130000146, внесеному до ЄРДР 17 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115КК України про продовження у порядку ч.6 ст.199 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, приватного підприємця, батька двох малолітніх дітей, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2026 року прокурор Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області у кримінальному провадженні № 12021152130000146, внесеному до ЄРДР 17 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115КК України про продовження у порядку ч.6 ст.199 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів. В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор посилається на те, що ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2026 року вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2026 року кримінальне провадження № 12021152130000146, внесене до ЄРДР 17 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України направлене на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області. Станом на 26 березня 2026 року вказане кримінальне провадження на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області не надійшло.Необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявністю ризику, який дає підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду у зв`язку з тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років позбавлення волі, після вчинення злочину відразу покинув місце події. Тяжкість можливого покарання є тим фактором, що дає підстави вважати, що останній з метою уникнути його може змінити своє місце проживання, відбути у неконтрольовану (окуповану) державою територію України, виїхати за межі території України, внаслідок чого подальше притягнення його до відповідальності буде неможливим. Обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеному ризику.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що тривалий час утримується під вартою. З кваліфікацією його дій прокурором за ч.1 ст. 115 КК України не згоден. Переховуватися від суду від не буде, так як сам звернувся до поліції. Прохав змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначила, що обвинувачений тривалий час утримується під вартою. Вирок Первомайського міськрайонного суду скасовано ухвалою апеляційного суду з зазначенням про порушення права на захист. Ризик переховування прокурором не обґрунтовано. Обвинувачений відшкодував шкоду потерпілому, є фізичною особою підприємцем, має двох малолітніх дітей, має незадовільний стан здоров`я. У нього помер батько, матір хворіє. Справа втратила актуальність. Прохала змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 на даний час не має статусу обвинуваченого. Ухвалою апеляційного суду скасовано вирок суду першої інстанції у зв`язку з порушенням вимог ст. 290 КПК України, у зв`язку з чим всі докази по кримінальному провадженню є недопустимими. Ризик переховування прокурором належним чином не обґрунтовано. Прохав змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Ухвалою слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2021 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

У подальшому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався.

Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2025 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2026 року вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2026 року кримінальне провадження № 12021152130000146, внесене до ЄРДР 17 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України направлене на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Станом на 27 березня 2026 року вказане кримінальне провадження на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області не надійшло, про що свідчить довідка канцелярії суду.

Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).

Положеннями ч. 6 ст. 199 КПК України визначено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обрання будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Поскільки новий розгляд кримінального провадження на даний час не розпочато, слідчий суддя вважає, що наведеного вище достатньо для висновку про те, що висунуте по справі обвинувачення відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» без вирішення питання про доведеність провини під час розгляду даного клопотання.

Окрім цього, слідчий суддя вважає, що ризик, вказані прокурором у клопотанні, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, прокурором доведений.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, тому розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може вчинити спробу переховуватися від суду, а також має можливість покинути територію України з цією метою.

При цьому, слідчим суддею також враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: вік обвинуваченого, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, міцних соціальних зв`язків, двох малолітніх дітей, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає дійшов висновку про необхідність продовження на даній стадії судового розгляду кримінального провадження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2 ст.42 КПК України особа набуває статусу обвинуваченого якщо, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, а отже з моменту складання та направлення обвинувального акту до суду, ОСОБА_5 набув процесуального статусу обвинуваченого.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, слідчий суддя не вправі брати до уваги порушення, допущені слідством під час досудового розслідування кримінального провадження, які зазначені в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2026 року.

Слідчий суддя враховує час, необхідний для проведення підготовчого судового засідання у цій справі та вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу до 25 квітня 2026 року включно.

На підставі викладеного, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується обвинувачений, спричинило загибель людини, слідчий суддя з урахуванням вимоги ч.4 ст. 183 КПК України прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021152130000146, внесеному до ЄРДР 17 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115КК України про продовження у порядку ч.6 ст.199 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Южноукраїнськ Миколаївської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 квітня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Повний текст ухвали проголошений 31 березня 2026 року о 8 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1