Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №443/579/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/579/26

Провадження №3/443/255/26

ПОСТАНОВА

іменем України

31 березня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого начальником земельного відділу Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області,

за частиною 1 статті 184 КУпАП, –

встановив:

ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання своєї дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13.03.2026 приблизно о 18.00 год у м. Жидачів Львівської області самовільно залишила місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 та деякий час була відсутня без відома батьків. Вказане стало можливим внаслідок неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , який не забезпечив належного контролю за поведінкою дитини, чим порушив вимоги щодо неналежного виховання дитини, у зв`язку з чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнав повністю, надав суду пояснення, які відповідають викладеним у протоколі обставинам. Щиро розкаявся у вчиненому.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211183 від 18.03.2026, згідно з яким ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої дочки (а.с.4);

рапортом від 13.03.2026, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про повідомлення від громадянки ОСОБА_3 про зникнення дитини (а.с.3);

заявою ОСОБА_3 , в якій вона просить припинити розгляд телефонного повідомлення з приводу зникнення дитини, оскільки дочка повернулася додому (а.с.7);

письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які узгоджуються з матеріалами справи, зокрема з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами (а.с.8, 9);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті справи (а.с.11) та поясненнями, даними ним у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, відповідають викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам та в яких він визнав вину у вчиненому правопорушенні.

Відповідно до свідоцтва про народження від 17.06.2017 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.10).

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітньої дитини, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді попередження.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 5 ЗУ «Про судовий збір»,–

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП,і накласти стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів