Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №443/651/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/651/26

Провадження №3/443/304/26

ПОСТАНОВА

іменем України

31 березня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І.,за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, старшого солдата, займаючи посаду водія-номера обслуги 6 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного відділення 2 зенітної кулеметної роти в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в :

23 березня 2026 року о 00:28 год., під час дії особливого періоду (воєнного стану), старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, займаючи посаду водія-номера обслуги 6 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного відділення 2 зенітної кулеметної роти в/ч НОМЕР_1 , керуючи автомобілем марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками Національної поліції України в м.Жидачів, Стрийського району Львівської області, та якими відносно останнього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП Серія ЕПР1 №621788 (керування автомобілем в нетверезому стані, встановлено 1,19 проміле). Таким чином, ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.стс.11, 12, 13,16,241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-ХІV, всупереч інтересам служби, на порушення статутних обов`язків, в умовах воєнного стану, порушив правила бойового чергування, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-17 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП та щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши, що він з дозволу безпосереднього свого командира ОСОБА_2 відлучився від місця несення служби, у зв`язку і похоронами своєї хрещеної матері. Перебуваючи на поминках він трішки випив алкогольного напою. Однак, у зв`язку із тим, що на території несення ним служби було оголошено повітряну тривогу, він змушений був їхати до місцезнаходження його бригади та по дорозі його автомобіль було зупинено працівниками поліції.

Штаб-сержант в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час розгляду справи повідомив, що дійсно 23.03.2026 з його відома ОСОБА_1 , який перебуває під його особистим підпорядкуванням, відлучився від несення військової служби, у зв`язку із похоронами його хрещеної матері. Також характеризуючи особу ОСОБА_1 , він вказав, що ОСОБА_1 під час несення військової служби зарекомендував себе із позитивної сторони, порушень військових статутів та правил несення служби у останнього не було виявлено.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.172-17КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.

Згідно диспозиції ч. 2 ст.172-17КУпАП адміністративним правопорушенням є діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення бойового чергування (бойової служби). При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.

Згідно п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій .

Згідно ч.8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указу Президента України від 06.11.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжений та діє станом на дату розгляду справи в суді.

Крім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України № 29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За загальним правилом суб`єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особа, яка перебуває на військовій службі.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Як вбачається із копії військового квитка Серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем та на даний час перебуває на військовій службі (а.с.17).

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №325 від 13.11.2024, ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді водія 6 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного відділення 2 зенітної кулеметної роти в/ч НОМЕР_1 (а.с.14).

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення №6/А4912 від 24.03.2026 року;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №621788 від 23.03.2026 складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП;

- рапортом командира 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 23.03.2026;

- письмовими поясненнями командира відділення в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 24.03.2026;

- письмовими та наданими під час розгляду справи поясненнями штаб-сержанта в/ч ОСОБА_5 ;

- наданими під час розгляду поясненнями ОСОБА_1 ..

В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП.

Одночасно, відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, а також те, що негативних наслідків порушення ним правил несення бойової служби не настало, суд вважає, що для досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та зважаючи на мету адміністративного стягнення, достатнім буде застосувати до правопорушника усне зауваження зі звільненням від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 22, ч.2 ст.172-17, 268, 283, 284 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. .2 ст.172-17, на підставі ст.22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.І. Сливка