Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №461/1688/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №461/1688/26

Суддя: Павлюк О. В.

Справа №461/1688/26

Провадження №3/461/845/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова –Павлюк О. В., представника Львівської митниці Державної митної служби України – Лубоцького Б. І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження – Запорізька обл., місце проживання – АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 10.10.2024, виданий 8017,

за ч. 3 ст. 471 Митного Кодексу України, -

В С Т А Н О В И Л А :

14 жовтня 2025 року близько 15:10 на територію пункту пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці по смузі руху «зелений коридор» у напрямку руху виїзд з України до Республіки Польща, заїхав автомобіль «BMW 728I», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. України ОСОБА_1 .

Під час проведення митного огляду транспортного засобу, серед особистих речей (без ознак приховування) був виявлений незадекларований за встановленою формою товар, а саме: 1) срібна монета з написом "ОДИН РУБЛЬ, ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН СОЕДИНЯИТЕСЬ!" у кількості 1 шт. 1924 рік; 2) срібна монета з написом «WILHELM II DEUTSCHER KAISER KONIG V. PREUSSEN, DEUTSCHES REICH, DREI MARK» у кількості 1 шт. 1909 рік; 3) срібна монета з написом "Б.М. НИКОЛАЙ ІІ ИМПЕРАТОРЬ И САМОДЕРЖЕЦЬ ВСЕРОСС., РУБЛЬ" у кількості 1 шт. 1899 рік; 4) срібна монета з написом "Б.М. АЛЕКСАНДРЬ ІІІ ИМПЕРАТОРЬ И САМОДЕРЖ. ВСЕРОСС., РУБЛЬ" у кількості 1 шт. 1883 рік; 5) срібна монета з написом «DEUTSCHES REICH, REICHS 5 MARK, PAUL VON SINDENBURG 1847-1934» у кількості 1 шт. 1936 рік; 6) срібна монета з написом "Б.М. НИКОЛАЙ ІІ ИМПЕРАТОРЬ И САМОДЕРЖЕЦЬ ВСЕРОСС., 50 КОПЄЕКЬ" у кількості 1 шт. 1896 рік.; 7) срібна монета з написом "ОДИН ПОЛТИННИК, ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН СОЕДИНЯИТЕСЬ!" у кількості 1 шт. 1925 рік; 8) мідна монета з надписом "МЄДНАЯ РОССІИСКАЯ МОНЕТА, ПЯТЬ КОПЄЕКЬ, С.П.Б." у кількості 1 шт. 1880 рік; 9 ) мідна монета з надписом "МЄДНАЯ РОССІИСКАЯ МОНЕТА, ТРИ КОПЄИКИ, С.П.Б." у кількості 1 шт. 1908 рік; 10) срібна монета з написом "DEUTSCHES REICH, 5 REICHSMARK" у кількості 1 шт. 1934 рік.

Таким чином, гр. України ОСОБА_1 не задекларувала товари, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі митної території України та які переміщуються громадянами.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, яка була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.

З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, не вживала заходів для явки до суду, не з`явилася після отримання судової повістки, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Окрім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Представник митниці Лубоцький Б. І. у судовому засіданні протокол підтримав, просив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.

Заслухавши представника митниці, перевіривши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, виходячи з такого.

Згідно зі ч. 3 ст. 471 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 366 МК України, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Згідно з частиною 2 статті 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, початок проходження громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 6 ст. 366 МК України, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор» звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до п. 1 ст. 197 Митного кодексу України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій відповідних дозвільних документів.

Згідно з ч. 2 ст. 373 Митного кодексу України, порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 №1068-XIV, культурні цінності - об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме: оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 2002 року за № 571/6859 вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. N 984 "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України".

Також, відповідно до Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258 (п.7 Додатку п.1.5 до Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України), культурні цінності, що вивозяться з України, декларуються в установленому законодавством порядку митному органу України, який здійснює контроль за їх переміщенням та митне оформлення, а також за наявності свідоцтва.

У частині 12 додатку №1 до пункту 1.5 Інструкції передбачено, що на вивезення (тимчасове вивезення) дозвіл Державної служби контролю не потрібен при вивезенні значків, пам`ятних знаків, настільних медалей, ювілейних та пам`ятних монет, банкнот, які не є засобом платежу (крім вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 р. включно).

Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується такими даними: протоколом про адміністративне правопорушення № 1489/UA209000/2025 від 14.10.2025, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловила; письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.10.2025, у яких остання, зокрема, зазначає, що перевозила монети, які колекціонувала з дитинства, про заборону щодо їх переміщення вона не знала, монети належать їй особисто, порушувати митне законодавство наміру не мала; копіями паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та контрольного талону; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.10.2025; описом предметів, затриманих у справі про порушення митних правил № 1489/UA209000/2025, відповідно до якого у гр. України ОСОБА_1 вилучений такий товар: 1) срібна монета з написом "ОДИН РУБЛЬ, ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН СОЕДИНЯИТЕСЬ!" у кількості 1 шт. 1924 рік; 2) срібна монета з написом «WILHELM II DEUTSCHER KAISER KONIG V. PREUSSEN, DEUTSCHES REICH, DREI MARK» у кількості 1 шт. 1909 рік; 3) срібна монета з написом "Б.М. НИКОЛАЙ ІІ ИМПЕРАТОРЬ И САМОДЕРЖЕЦЬ ВСЕРОСС., РУБЛЬ" у кількості 1 шт. 1899 рік; 4) срібна монета з написом "Б.М. АЛЕКСАНДРЬ ІІІ ИМПЕРАТОРЬ И САМОДЕРЖ. ВСЕРОСС., РУБЛЬ" у кількості 1 шт. 1883 рік; 5) срібна монета з написом «DEUTSCHES REICH, REICHS 5 MARK, PAUL VON SINDENBURG 1847-1934» у кількості 1 шт. 1936 рік; 6) срібна монета з написом "Б.М. НИКОЛАЙ ІІ ИМПЕРАТОРЬ И САМОДЕРЖЕЦЬ ВСЕРОСС., 50 КОПЄЕКЬ" у кількості 1 шт. 1896 рік.; 7) срібна монета з написом "ОДИН ПОЛТИННИК, ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН СОЕДИНЯИТЕСЬ!" у кількості 1 шт. 1925 рік; 8) мідна монета з надписом "МЄДНАЯ РОССІИСКАЯ МОНЕТА, ПЯТЬ КОПЄЕКЬ, С.П.Б." у кількості 1 шт. 1880 рік; 9 ) мідна монета з надписом "МЄДНАЯ РОССІИСКАЯ МОНЕТА, ТРИ КОПЄИКИ, С.П.Б." у кількості 1 шт. 1908 рік; 10) срібна монета з написом "DEUTSCHES REICH, 5 REICHSMARK" у кількості 1 шт. 1934 рік.; висновком державної експертизи Львівського історичного музею від 27.03.2026 (вих. № 43/2), відповідно до якого надані на дослідження 10 об`єктів нумізматики (предметів порушення митних правил) є колекцією срібних та мідних монет кін. ХІХ – І пол. ХХ ст., що включає рідкісні екземпляри і належать до культурних цінностей, що мають історичне, художнє, етнографічне та наукове значення; доповідною запискою та службовою запискою, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та узгоджуються з іншими доказами.

З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт вчинення порушення митних правил, зокрема спосіб та порядок проходження митного контролю вказаною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його характеристики, перелік, найменування, вартість та кількість.

Аналізуючи наведені докази по цій справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України доведена належним чином.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, обставин справи, суд дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу у межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, з конфіскацією товарів, оскільки такі, відповідно до наведених вище нормативних актів, обмежені до переміщення через митний кордон України.

Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витратна провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5’100,00 гривень.

2. Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 1489/UA209000/2025 від 14.10.2025 – конфіскувати в дохід держави.

3. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України 84,02 грн витрат за зберігання товару на складі митниці.

4. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Суддя Ольга ПАВЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua