Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №334/2183/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №334/2183/26

Суддя: Турбіна Т. Ф.

Дата документу 25.03.2026

Справа № 334/2183/26

Провадження № 3/334/730/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф., за участі адвоката Колодія А.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділу адміністративної практики патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого КП «ЕЛУАШ» на посаді начальника ШЕД №1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №512358 від 22.02.2026 року, 31.01.2026 р. 21 год. 10 хв. в м. Запоріжжя, Дніпровський район, біля буд. №24 по вул. Весняна, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою начальник (ШЕД №1) КП «ЕЛУАШ», відповідальною за експлуатаційний стан та утримання вулично-шляхової мережі по Дніпровському району м. Запоріжжя не вжив своєчасних заходів по ліквідації ями (вибоїни) розміром довжиною 1,2 м, шириною 0,8 м, глибиною 0,17 м, на проїзній частині дороги, не огородив їх та не позначив дорожнім знаком, чим порушив стандарти та норми утримання вулично-шляхової мережі відповідно до п.5.2.1 ДСТУ 3587-22 та ст.12 ЗУ «Про дорожній рух», внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ТЗ BMW 328і державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в наслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, його захисником адвокатом Колодієм А.О. суду подано клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні адвокат Колодій А.О. підтримав клопотання, наполягає на недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення з наступних підстав.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності с наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи с обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

По-перше, матеріали адміністративної справи не містять доказів обсягу повноважень ОСОБА_1 та переліку його посадових обов`язків та доказів працевлаштування та заняття певної посади в КП «ЕЛУАШ».

Відсутні докази підтвердження покладення відповідальності на ОСОБА_1 за належне утримання та ремонт проїзних доріг. Вулиць, розташованих на території Дніпровського району м. Запоріжжя. у тому числі вжиття заходів з ліквідації ямковості по вулиці Весняна, 24, тобто матеріали справи не містять доказів що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.

По-друге, протоколом серії ААД №512352 від 27.02.2026 встановлюється місце вчинення адміністративного правопорушення за адресою: м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Весняна, біля буд. 24.

На адвокатський запит, захисником отримано відповідь КП «ЕЛУАШ» від 19.03.2026 №276, згідно якої надано інформацію, що проїзна частина дороги по вул. Весняна на балансі підприємства не обліковується, у зв`язку з чим не обслуговується.

Таким чином, зазначене в протоколі ААД №512352 від 27.02.2026 місце вчинення адміністративного правопорушення – м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Весняна, біля будинку 24 не відноситься до проїзних частин вулиць Дніпровського району та, відповідно, не обслуговується КП «ЕЛУАШ», у ОСОБА_1 відсутні повноваження щодо експлуатаційного утримання даної ділянки ВШМ.

Помилкове становлення місця події в адміністративному протоколі є порушенням вимог ст. 256 КУпАП, що у свою чергу може призвести до повернення справи судом для належного оформлення, скасування постанови через неможливість встановити обставини справи.

Таким чином, фактичним місцем події є вул. Весніна, 24 у м. Запоріжжя, що встановлено Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026, який складено поліцейським УПП Нестеровим Р.В.

ОСОБА_1 протоколом серії ААД №512352 від 27.02.2026 інкримінується порушення стандартів і норм щодо утримання вулично-дорожньої мережі, передбачені ДСТУ 3587-22.

Відповідно до ДСТУ 3587:2022 Безпека дорожнього руху АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ. Вимоги до експлуатаційного стану встановлено термін ліквідації ямковості (вибоїн).

Так в зимовий період відповідно до ДСТУ п.5.2.2 таблиця 3 - строк ліквідації дефектів дорожнього покриття становлять 9 днів.

Коли виник дефект дорожнього покриття на зазначеній ділянці співробітники поліції не встановили, а відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП докази скоєння адміністративного правопорушення повинні збирати посадові особи, які повинні складати протокол про адміністративне правопорушення.

Факт фіксації наявності на певній ділянці дороги ям або вибоїн не доводить винуватості осіб у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки.

Відповідно до вимог ДСТУ 3587-2022, яким затверджено національний стандарт України «Безпека дорожнього руху. АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ. Вимоги до експлуатаційного стану» щодекадно проводиться огляд доріг з метою встановлення пошкоджень і своєчасного їх усунення, про що робиться відмітка в Журналі технічного огляду проїзної частини доріг Дніпровського району м.Запоріжжя (далі - Журнал технічного огляду). Термін ліквідації ямковості в зимовий період не повинен перевищувати 9 діб.

Згідно Журналу технічного обліку яму (вибоїну) на поїзній частині по вул. Академіка Весніна (Акт від 26.01.2026 №21) встановлено 26.01.2026. Строк ліквідації даного дефекту - до 04.02.2026. На момент настання ДТП, пов`язаного із даним дефектом, а саме 31.01.2026 строк ліквідації ями не сплив, а від так відсутня подія адміністративного правопорушення.

Щодо Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026 року, який складено з порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року (далі Інструкція №1395).

Згідно пп.5 п.3 розділу II Інструкції №1395, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною четвертою статті 140 КУпАП, до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою про умови та етап шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026 року, всупереч положень Інструкції №1395, яка містить вимоги щодо змісту та реквізитів такого акту, складений за відсутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за обслуговування зазначеної ділянки.

Крім того, Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026 року складено з порушенням, а саме: відсутня інформація щодо посади, ПІБ представника підрозділу з експлуатації доріг, який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.

У багатьох рішеннях судів апеляційної інстанції наголошено, що такий акт обстеження обов`язково має складатися за участю представника організації, що здійснює експлуатацію дороги (про що, до речі, прямо передбачено спеціальну графу у затвердженому бланку такого акту), а складання без участі такого представника будь-яка фіксація недоліків дороги не буде визнаватися належною.

Однак в акті обстеження, що міститься в матеріалах справи, явно видно, що такий представник дорожньої служби у його складанні участі не брав. Доказів його запрошення для обстеження технічного етапу дороги та складання відповідного акту, та відмови з`явитись, працівником поліції до матеріалів справи також не долучено.

За таких обставин, зазначений акт не є допустимим доказом неналежного стану ділянки вулично-шляхової мережі за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 512352 від 27.02.2026.

Диспозицією частини 4 ст. 140 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення па дорогах місць провадження робіт.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі як умислу, так і необережності.

Кваліфікуючою ознакою за частиною четвертою статті 140 КУпАП є наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, що і було інкриміновано ОСОБА_1 .

Таким чином, принципово важливим для справи є те, що одним із ключових та належних доказів наявності факту правопорушення посадової особи, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП виступає саме Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, вимоги щодо змісту та реквізитів якого, визначені додатком 2 зазначеної Інструкції.

Така правова позиція також висловлена адміністративними судами апеляційної інстанції, рішення яких є остаточним при вирішенні аналогічних справ щодо законності накладення на громадян стягнень за статтею 140 КУпАП (справи №736/692/19, 204/3815/21, № 932/9045/21 та ін.)

Натомість, усупереч зазначеним вимогам закону, уповноваженою особою Управління патрульної поліції в Запорізькій області був складений Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026 року з грубим порушенням, оскільки за змістом явно не відповідає вимогам Інструкції 1395 до його складання, не має критично важливих реквізитів, які в ньому мають бути.

Зокрема, Інспектором поліції акт складено без дотримання визначеного порядку, оскільки складання такого здійснено за відсутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.

Таким чином, Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026 року складено із порушенням п. 3 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 не можна вважати належним і допустимим доказом у справі.

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституцій законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення).

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обгрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробовпроти України" N39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesА заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardov. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися па користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv.thcUnitedKingdom), п. 161, SeriesА заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи мають бути витлумачені на користь останнього.

Так, практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

В силу вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із до триманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСІІЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.140 КУпАП, визнається порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, полягає у недодержанні особою правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт, що спричинили певні наслідки. Кваліфікуючою ознакою є вчинення порушення, що спричинило створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За змістом ст.140 КУпАП суб`єктом вказаного правопорушення можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №512358 від 22.02.2026 року складений відносно ОСОБА_1 , однак всупереч вимогам КУпАП матеріали справи не містять жодних документів, які б вказували, що ОСОБА_1 є посадовою особою, зокрема начальником (ШЕД №1) КП «ЕЛУАШ», на його посадові обов`язки, і що вказана організація здійснює утримання вулично-шляхової мережі, де мала місце подія правопорушення.

При цьому суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №512358 від 22.02.2026 відносно ОСОБА_1 та протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №580272 і ЕПР1 №580272 від 31.01.2026, рапорт інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП в Запорізькій області від 27.02.2026 містять дані щодо місця вчинення правопорушення – вул. Весняна, 24 в м. Запоріжжі, тоді як місцем складання протоколів серії ЕПР 1 №580272 і ЕПР1 №580272 від 31.01.2026 відносно ОСОБА_2 , в схемі місця ДТП зазначено адресу вул. Весніна, 24 м. Запоріжжя.

Згідно відповіді КП «ЕЛУАШ» від 19.03.2026 №276, проїзна частина дороги по вул. Весняна на балансі підприємства не обліковується, у зв`язку з чим не обслуговується.

Таким чином, зазначене в протоколі ААД №512352 від 27.02.2026 місце вчинення адміністративного правопорушення – м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Весняна, біля будинку 24, не відноситься до проїзних частин вулиць Дніпровського району та, відповідно, не обслуговується КП «ЕЛУАШ».

Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026, який складено поліцейським УПП Нестеровим Р.В., встановлено, що фактичним місцем події є вул. Весніна, 24 у м. Запоріжжя.

Вказаний документ відхиляється судом як належний доказ з наступних підстав.

В порушення п.3 розділу 2 Наказу №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», за яким при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою.

Відповідно Додатку 3 до даного Наказу у протоколі вказується протяжність ділянки обстеження, кілометри (метри) автодороги, перехрестя, назва вулиці, номер будинку. При проведенні обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та складенні відповідного акту необхідною є також присутність представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.

З доданого до матеріалів справи Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 31.01.2026 року, встановлено, що останній складено без присутності представника підрозділу, який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, що ОСОБА_1 не вжив своєчасних заходів, щодо ліквідації ями (вибоїни) розміром розміром довжиною 1,2 м, шириною 0,8 м, глибиною 0,17 м, на проїзній частині дороги, не огородив та не позначив дорожнім знаком місце, не встановлювалися і не перевірялися працівниками УПП, беззаперечні докази про причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та результатом ДТП у вигляді пошкодження автомобіля відсутні.

Факт фіксації наявності на певній ділянці дороги ям або вибоїн не доводить винуватості осіб у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки.

Відповідно до вимог ДСТУ 3587-2022, яким затверджено національний стандарт України «Безпека дорожнього руху. АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ. Вимоги до експлуатаційного стану» щодекадно проводиться огляд доріг з метою встановлення пошкоджень і своєчасного їх усунення, про що робиться відмітка в Журналі технічного огляду проїзної частини доріг (далі - Журнал технічного огляду).

Відповідно до п.5.2.2, таблиця 3, ДСТУ 3587:2022 термін ліквідації ямковості в зимовий період не повинен перевищувати 9 діб.

Коли виник дефект дорожнього покриття на зазначеній ділянці, чи проводився огляд зазначеної ділянки дороги, чи було встановлено дане пошкодження і коли саме, співробітники поліції не встановили, а відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП докази скоєння адміністративного правопорушення повинні збирати посадові особи, які складають протокол про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суд дійшов висновку, що по даній справі не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.

За висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).

Відповідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 140, 245, 247, 251, 252, 280, 268, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Турбіна Т. Ф.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua