Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №127/4827/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4827/26

Провадження № 2/127/1346/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі секретаря Карпенка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що 11.11.1995 року між сторонами було укладено шлюб.

Від шлюбу у сторін народились двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

На початку 2025 року відповідач залишив сім`ю та відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, є працездатною особою, отримує дохід займаючись підприємницькою діяльністю, а тому він має можливість сплачувати аліменти.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2025 року у справі № 127/5287/25, шлюб між сторонами розірвано.

Позивачка зазначає, що вона ніде не працює, ніяких допомог на дітей не отримує, тому вона вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

02.03.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав за обставин, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовільнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів не заперечив.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у сторін народились двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 07 вересня 2016 року та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 07 вересня 2016 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2025 року у справі № 127/5287/25, шлюб між сторонами розірвано.

Як вбачається із наданих суду доказів, діти проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Виниклі правовідносини регулюються ст. ст. 80, 180 - 184 СК України.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини`в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257СК України держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.

Згідно із ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно зі ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно дост. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач є молодою, фізично здоровою людиною та має можливість, протилежного судом не встановлено, сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Згідност. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають до стягнення аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України із відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 88, 180-184 СК України, ст. ст. 12, 49, 76, 81, 89, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утриманння неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 13.02.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 331,20 грн. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 31.03.2026 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: