Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №130/375/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/184/2026

130/375/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши матеріали, що надійшла з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , РОКПП НОМЕР_1 , працюючого ТОВ «М`ясний майстер» водієм - за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 582855 від 04.02.2026, складеного інспектором Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Павлишиним В.В., 04.02.2026 о 13:25, в м. Жмеринка Вінницької області, по вул. Магістральна, ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель Комбо», державний номерний знак НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, не чітка мова, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в найближчому лікарняному закладі відмовився. Відповідно до протоколу своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, вказав, що 04.02.2026 він дійсно знаходився у стані алкогольного сп`яніння, проте не керував транспортним засобом «Опель Комбо», державний номерний знак НОМЕР_2 , натомість за кермом його автомобіля знаходився його колега та заодно товариш ОСОБА_2 , який гостював у нього вдома в с. Рів. Після чого вони вирішили поїхати в гості до Юрія в м. Жмеринка, а враховуючи, що він у той день вживав алкогольні напої, то за кермо його авто сів саме ОСОБА_3 . В м. Жмеринка, в районі ТЕЦ, де вони зупинились, невідома йому жінка здійняла галас та почала викликати працівників поліції. Побачивши дану ситуацію ОСОБА_3 , до приїду працівників поліції, вийшов з машини та поїхав на автобусі додому, а він залишився на місці. Вказав, що він пояснював працівникам поліції, що він не керував автомобілем, та саме тому відмовився від проходження огляду. Додатково вказав, що письмові пояснення, які знаходяться в матеріалах справи написані ним під тиском працівників поліції на наступний день в обмін на отримання тимчасового посвідчення.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що дійсно 04.02.2026 він керував автомобілем, який належить його товаришу та колезі ОСОБА_1 . Вони прямували з с. Рів Жмеринського району в напрямку м. Жмеринка до нього додому. Він сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 по причині того, що останній перебуваючи в с. Рів Жмеринського району, за місцем проживання вживав алкогольні напої. Сам він алкоголь не вживає, а тому сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 . Проте приблизно о 14:30 в м. Жмеринка в районі ТЕЦ, де вони зупинились, до приїзду працівників поліції, він вийшов з авто та на автобусі попрямував додому через галас, який здійняла невідома їм жінка.

Свідок ОСОБА_5 , особа якої встановлена на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , в судовому засіданні пояснила, що 04.02.2026 вона їхала з м. Жмеринка в напрямку м. Вінниця, де на її смугу руху виїхав автомобіль марки «Опель Комбо». Враховуючи дану ситуацію вона вирішила слідувати за даним автомобілем, щоб розібратись у ситуації. Даний автомобіль зупинився в м. Жмеринка, в районі ТЕЦ, біля автомобіля вона побачила ОСОБА_1 та викликала працівників поліції. Хто саме знаходився за кермом даного автомобіля вона не бачила, на момент її приїзду ОСОБА_1 знаходився поруч із припарковавним авто.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , та свідків, оглянувши матеріали справи та відеозапис з нагрудних камер працівників поліції суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення даного пункту, передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Тобто, за ст. 130 КУпАП несе відповідальність лише особа, яка керує ТЗ, а саме водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 Правил дорожнього руху України).

Керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Коли ж особа перебуває поруч з транспортним засобом або ж у ньому і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами показаннями технічних приладів та технічних засобів та іншим.

Орган (посадова особа) відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 280 КпАП України, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №582855 від 04.02.2026 щодо ОСОБА_1 , який містить виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є беззаперечним доказом вини особи. Направлення та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

А досліджений відеозапис з бодікамери поліцейського, доданий до протоколу, повністю підтверджує пояснення ОСОБА_1 та свідків, зокрема з відеозапису вбачається, що на відео не зафіксовано момент керування ОСОБА_1 автомобілем «Опель Комбо», державний номерний знак НОМЕР_2 , натомість останній вказує працівникам поліції, що він є власником даного автомобіля, однак автомобілем керувала інша особа, докази протилежного матеріали справи не містять.

Ураховуючи викладене, оскільки у справі відсутні будь – які докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 04.02.2026 виконував функції водія, відповідно підстави для проходження ним огляду на стан сп`яніння були відсутні.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити у зв`язку із відсутністю події і складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 274, 280, 283, 284 КУпАП, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ