Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №595/279/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/279/26

Провадження № 1-кп/595/83/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2026 м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211130000053 від 20 лютого 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Маріупольського району Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, працюючої тваринником в ТОВ «ГАДЗ-АГРО», раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2025 року постановою Бучацького районного суду Тернопільської області (справа №595/1011/25, провадження №3/595/413/2025), яка набрала законної сили 05 серпня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням прав керування транспортними засобами на строк один рік.

В подальшому ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що вищевказаним рішенням суду її позбавлено прав керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення прав керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжила керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 20 лютого 2026 року об 11 годині 06 хвилин ОСОБА_4 керувала транспортним засобом - автомобілем марки «RENAULT MEGANE», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухалася автодорогою Т2006 25 км + 300 м Городище - Зарваниця - Бучач, де в ході патрулювання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» була зупинена працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області та, відповідно, стосовно ОСОБА_4 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6694342 від 20 лютого 2026 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Вказаними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, - тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнала повністю згідно пред`явленого обвинувачення, щиро розкаялася. При цьому зазначила, що їй було відомо про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, однак всупереч цьому 20 лютого 2026 року сіла за кермо для того, щоб поїхати у м. Бучач за покупками. Зазначила, що у вчиненому щиро розкаюється та обіцяє в майбутньому подібного не вчиняти.

Обвинувачена ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 382 КК України, - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, у відповідності до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу винної, те, що вона раніше не судима (вимога ДІАП ГУНП в Тернопільській області № 21402-2026 від 21 лютого 2026 року), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (довідки №, № 306, 307, видані 24 лютого 2026 року КПК «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради), за місцем проживання характеризується позитивно (характеристика № 15-07/14-39 від 24 лютого 2026 року, видана Осівецьким старостинським округом Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області), обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставини, що пом`якшує покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом не встановлено.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом`якшуючої покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речовий доказ: диск DVD+R марки «ALERUS», ємкістю 4.7 GB із наявними на ньому відео файлами: «document_5242333431051881915», «export-qw7rv» - залишити при матеріалах кримінального провадження в сторони обвинувачення.

Вирок ухвалений в нарадчій кімнаті і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченій і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1