Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №466/10289/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10289/25

Провадження № 1-кп/466/457/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у вдкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025141380001094 від 24.09.2025 року відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

24 вересня 2025 року близько 11 год. 20 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи справним транспортним засобом марки «Renault» моделі «Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі, що проходить вул. Мазепи міста Львова до вулиці Замарстинівська міста Львова, порушив вимоги чинних Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, а саме:

Розділу 1 пункту 5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків); пункту 10 (в частині значення термінів «пішохідний перехід» (ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки — шириною тротуарів чи узбіч);

- Розділу 1 пункту 10 (в частині значення термінів «пішохідний перехід» (ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки — шириною тротуарів чи узбіч);

- Розділу 2 пункту 3 (підпунктів «б» (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) та «д» (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху)

- Розділу 10 пункту 1 (перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху);

- Розділу 18 пункту 1 (водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека), які виразилися в тому, що він керуючи вищевказаним транспортним засобом та рухаючись у правій смузі руху у напрямку до вул. Замарстинівська міста Львова, маючи об`єктивну можливість виявити, як по пішохідному переході з ліва на право по ходу руху керованого ним транспортного засобу рухається пішохід ОСОБА_6 , своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, без причин технічного характеру на нерегульованому пішохідному переході, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху України, пішохід ОСОБА_6 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців в правій навколо орбітальній ділянці, забійної рани в правій лобній ділянці, синця в ділянці лівого зап`ястка, забою та розтягу зв`язок лівого променево-зап`ясного суглоба, синця на передній поверхні лівого колінного суглобу, синця на передній поверхні лівої гомілки, синця в ділянці нігтьової фаланги 1-го пальця правої стопи, забою м`яких тканин правої стопи, лінійного перелому лобної кістки праворуч з переходом на верхню стінку правої орбіти, які згідно висновку судово – медичного експерта № 358/25 від 24.10.2025 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 дав показання, згідно з якими, частково визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 дав показання, згідно з якими, він в той день їхав з лікарні від дружини, рухався вул. Мазепи у м. Львові зі швидкістю 40-50 км/год. Перед пішохідним переходом пригальмував, очікуючи, що пішоходи переходитимуть дорогу від продуктового ринку з правої сторони на ліву сторону. Однак, потерпіла ОСОБА_6 переходила дорогу з лівої сторони на праву, тому він її не помітив і здійснив наїзд.

10 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» від представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 поступила заява. Зі змісту такої вбачається, що у потерпілої немає претензій до обвинуваченого, адже ОСОБА_3 відшкодував завдану ним моральну шкоду потерпілій у повному обсязі, а матеріальну шкоду буде відшкодовано за рахунок страхових виплат. Також зазначив, що у випадку встановлення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, потерпіла не заперечує щодо застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України і не наполягає на застосуванні додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Просить здійснювати розгляд справи за відсутності потерпілої сторони.

В судовому засіданні безпосередньо досліджені документальні докази, які також підтверджують винуватість ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України, зокрема:

- витяг з ЄРДР №1202514138001094 від 24.09.2024 року;

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.09.2025 року, відповідно до якого місцем проведення є перехрестя вулиць Мазепи-Орлина у місті Львові;

- копія висновку №001956 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.09.2025 року. Відповідно до такого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час вчинення ДТП не перебував у стані сп`яніння;

- постанова про визнання речових доказів від 25.09.2025 року. Згідно даної постанови автомобіль марки «Renault» моделі «Megane» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, поміщено на автостоянку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2025 року про накладення арешту на транспортний засіб марки «Renault» моделі «Megane» реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- постанова про призначення судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу від 25.09.2025 року;

- довідка про витрати на проведення судової інженерно – транспортної експертизи по спеціальності 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» №СЕ-19/114-25/23335-ІТ від 27.10.2025 у кримінальному провадженні №12025141380001094, відповідно до якої витрати на проведення експертизи становлять 4457, 00 грн.;

- висновок експерта інженерно – транспортної експертизи на стан справності транспортного засобу №СЕ-19/114-25/23335-ІТ. Відповідно до такого:

1. На момент огляду робоча гальмова система досліджуваного автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходиться у працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією.

2. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією.

- постанова про призначення судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень визначення місця ДТП від 25.09.2025 року;

- довідка про витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.4 «Транспортно – трасологічні дослідження» №СЕ-19/114-25/23383-ІТ від 27.10.2025 року у кримінальному провадженні №12025141380001094, відповідно до якої витрати на проведення експертизи становлять – 4457, 00 грн.;

- висновок судової інженерно – транспортної експертизи №СЕ-19/114-25/23383-ІТ від 27.10.2025 року. Згідно такого:

1. Під час огляду наданого на дослідження автомобіля було виявлено характерні технічні пошкодження капота. Аналіз форми, локалізації виявлених характерних пошкоджень дозволяє стверджувати про те, що автомобіль Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) первинно контактував капотом з групою відносно твердих предметів (може бути тіло пішохода).

2. Встановити транспортно-трасологічним методом місце наїзду автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) на пішохода, не представляється можливим, по причині відсутності достатнього комплексу слідової інформації, яка могла б установити картину зближення автомобіля з пішоходом, чи безпосередньо вказати на місце.

- постанова про призначення судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин та механізму у дорожньо-транспортної пригоди від 25.09.2025 року;

- постанова про надання додаткових вихідних даних про призначення судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин та механізму ДТП від 02.10.2025 року;

- довідка про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» №СЕ-19/114-25/23336-ІТ від 27.10.2025 року у кримінальному провадженні №12025141380001094 від 24.09.2025, відповідно до якої витрати на проведення експертизи становлять – 4457, 00 грн.;

- висновок судової інженерно-транспортної експертизи на механізм та розвиток дорожньо-транспортної експертизи № СЕ-19/114-25/23336-ІТ. Відповідно до такого:

1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 18.1 Правил дорожнього руху.

2. У цій дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість у водія автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , запобігти наїзду пішохода ОСОБА_6 , що знаходиться на нерегульованому пішохідному переході, визначалась дотриманням вимог п. 18.1 Прваил дорожнього руху.

3. У діях водія автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 , вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху і вказаний факт невідповідності дій водія знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

4. Питання щодо причини настання цієї дорожньо-транспортної пригоди не вирішувалось оскільки воно не входить до компетенції судового експерта. Вирішення цього питання потребує застосування знань у галузі права, всебічної оцінки всіх зібраних у справі доказів ( у тому числі і висновків судових експертиз), що є прерогативою слідчого (суду).

- постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 25.09.2025;

- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 26.09.2025 року;

- протокол огляду речових доказів від 27.09.2025 року. Проведеним оглядом встановлено, що оглядається відео файл з назвою: «24.09.2025 О_Мазепи – Тичини_ 20250924111058-20250924111600» який міститься на цифровому носію «DVD-R диск». В ході огляду встановлено, що даний відеозапис ведеться із зовнішніх камер відеоспостереження, що знаходиться на бетонній опорі перехрестя вулиць Мазепи-Орлика у м. Львів;

- постанова про визнання речових доказів від 27.09.2025 року, відповідно до якої відеозапис з назвою «24.09.2025 О_Мазепи – Тичини_ 20250924111058-20250924111600» який міститься на цифровому носію «DVD-R диск» визнано речовим доказом;

- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 25.09.2025 року;

- висновок судово-медичної експертизи №335/25 від 30.09.2025 року. Згідно представленим медичним документам та при огляді потерпілої ОСОБА_6 , 1981 р.н. виявлено: синець в правій навколоорбітальній ділянці, забійна рана в правій лобній ділянці, синець в ділянці лівого зап`ястка, синець на передній поверхні лівого колінного суглобу, синець на передній поверхні лівої гомілки, синець в ділянці нігтьової фаланги 1-го пальця правої стопи; лінійний перелом лобної кістки праворуч з переходом на верхню стінку правої орбіти. Вказані ушкодження могли утворитися 24 вересня 2025 року від контакту з виступаючими частинами транспортного засобу пересування з послідуючим падінням на тверду поверхню і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Судово-медичних даних, які би вказували на місце первинного контакту потерпілої з травмуючою силою, немає;

- ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26.09.2025 року про тимчасовий доступ до речей і документів;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 20.10.2025 року. Відповідно до такого, вилучено медичну карту стаціонарного хворого №84104 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та рентген – знімки у кількості 5 штук, що містяться на цифровому носії диску DVD-R та проведені ОСОБА_6 із КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВП « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

- постанова про визнання речових доказів від 20.10.2025, відповідно до якої медичну карту стаціонарного хворого №84104 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та рентген – знімки у кількості 5 штук, що містяться на цифровому носії диску DVD-R та проведені ОСОБА_6 із КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » визнано речовими доказами;

- постанова про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 20.10.2025 року;

- висновок експерта №358/25 від 20.10.2025 року. Згідно представленій медичній карті стаціонарного хворого №84104 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та рентген – знімки у кількості 5 штук виявлено: синець в правій навколоорбітальній ділянці, забійна рана в правій лобній ділянці, синець в ділянці лівого зап`ястка, синець на передній поверхні лівого колінного суглобу, синець на передній поверхні лівої гомілки, синець в ділянці нігтьової фаланги 1-го пальця правої стопи; лінійний перелом лобної кістки праворуч з переходом на верхню стінку правої орбіти. Вказані ушкодження могли утворитися 24 вересня 2025 року від контакту з виступаючими частинами транспортного засобу пересування з послідуючим падінням на тверду поверхню і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Судово-медичних даних, які би вказували на місце первинного контакту потерпілої з травмуючою силою, немає;

- постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 30.10.2025 року. Відповідно до такої кримінальне провадження № 12025141380001094 від 24.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України перекваліфікувати на ч.2 ст. 286 КК України;

- огляд відео вул.Мазепи та пішохідний перехід, де відбувається подія, а саме автомобіль яким керує обвинувачений наближається до пішохідного переходу та не зупиняючись наїзжджає на пішохода, який іде пішохідним переходом;

- документи, що характеризують особу: копії паспорта, посвідчення водія, вимоги УІАЗ, копії медичних довідок, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, розписка про відшкодування моральної шкоди.

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) повністю доведена, оскільки беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для підтвердження вини обвинуваченого.

З огляду на наведене суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує:

- обставину, яка у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом`якшує покарання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування матеріальних збитків потерпілій;

- відсутність обставин, які у відповідності до вимог ст.67 КК України обтяжують покарання.

При призначенні покарання судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання, пенсіонер, із повною вищою освітою, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання.

Окрім цього судом враховується його ставлення до скоєного, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання та потерпілої, викладену у письмовій заяві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

У п. п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 (з наступними змінами і доповненнями) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням вищевикладених обставин по кримінальному провадженню, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, позитивними характеристиками, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, відшкодування шкоди, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до цього порушення та поведінку після вчинення злочину, а також думку потерпілої, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, з врахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини 2 ст.286 КК України, із застосуванням правил ст.75, 76 КК України.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».

Щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після в чинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При цьому, згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує думку прокурора, який просив застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, думку потерпілої, яка просила не позбавляти права на керування ТЗ, врахував, що ОСОБА_3 керував автомобілем у тверезому стані. На час прийняття судом рішення є пенсіонером.

При цьому суд враховує обставини події та історію керування обвинуваченим на час вчинення ДТП.

Так, з інформації ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що ОСОБА_3 не притягувався до адміністративної відповідальності.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису події, вбачається грубе порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Renault» моделі «Megane». Адже, обвинувачений не зупинившись перед пішохідним переходом повернув голову на право та не здійснив огляд ліворуч, що свідчить про те, що він не був уважний. Як пояснив сам обвинувачений після вчинення ДТП він не керує ТЗ.

Суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи те, що під час досудового слідства запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 обирався у виді особистого зобов`язання, який припинив дію. Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 дотримувався обов`язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу.

Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Згідно ст.124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в загальній сумі 8914, 00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 9, 84-89, 91-94, 100, 118, 119, 124, 128, 129, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з`являтися для реєстрації в орган пробації за місцем проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 8914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) витрат на залучення експертів, а саме:

- витрати на проведення висновку експерта інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/114-25/23335-ІТ від 273.10.2025, що становлять 4 457,00 грн.;

- витрати на проведення висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/114-25/23383-ІТ від 273.10.2025, що становлять 4 457,00 грн.

Речові докази - DVD-R диски з відеозаписами з камер відеоспостереження, які на даний час зберігається при матеріалах кримінального провадження та визнані речовими доказами залишити в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Renault» моделі «Megane» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 26.09.2025 року у справі № 466/8950/25.

Автомобіль марки «Renault» моделі «Megane» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Текст вироку виготовлений 23.03.2026 року.

Суддя ОСОБА_1