Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №456/3217/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3217/25

Провадження № 2-о/456/27/2026

РІШЕННЯ

іменем України

30 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

присяжних: Сеняк І.Д., Тучапського В.О.,

з участю секретаря судового засідання Сімонової-Мацигін А.А.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ;

представник заявника – ОСОБА_2 ,

заінтересована особа – Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області;

особа, стосовно якого розглядаються заява – ОСОБА_3 ;

зміст заяви – про визнання особи недієздатною;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, за правилами окремого провадження, за участі адвоката: Климчук А.В., -

встановив:

В обґрунтування заявлених вимог заявник ОСОБА_1 , покликається на те, що він здійснює догляд за своєю матір`ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №727779 від 01.03.2023 є особою з інвалідністю першої «А» групи і потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги. Відповідно до висновку ультразвукового обстеження судин шиї із доплерографією від 29.12.2022, матері встановлено діагноз атеросклероз каротид із стенозом гирла правої ВН СА 45-50%, стенозом лівої ВН Са 50-55%, 8-подібна девіація обох внутрішніх СА із стенозуванням 45-55%. Відповідно до витягу з медичної карти №05206 у ОСОБА_3 встановлено діагноз: ІХС, постінфарктний (2015 р.) кардіосклероз, СЕ П Б ст. із збереженою систолічною ф-цією ЛІД (ФВ52%), гідроперикард, гіпертонічна хвороба III, ст. З, ризик ІУ- дуже високий, аортосклероз, наслідки перенесеного ішемічного інсульту (грудень 2022) у вигляді елементів сенсо-моторного розладу, стеатогепатоз, фіброліпоматоз підшлункової залози, хронічний пієлонефрит. Згідно з виписним епікризом картою стаціонарного хворого №10342 від 14.01.23, матері - ОСОБА_3 , встановлено діагнози: гострий мозковий інсульт (26.12.22), атеромботичний, в басейні правої СМА з формуванням інфаркту правої тім`яно-скроневої долі головного мозку. Постішемічна лікворна киста лівої скроневої долі. Лівобічний геміпарез, гемігіпестезія, дизартрія. Органічний емоційно-лабільний розлад, 13б, GSC 10б. NIHSS, mRS 4. Гіпертонічна хвороба III ст., 3 ст., ризик 4 (дуже високий). Гіпертензивне серце ІХС: дифузний та постінфарктний передньо-перегородк. кардіосклероз. Недостатність МК 1+. Атеросклероз аорти та каротид. СН ПА, ФК III (NYНА). ЦД II типу. У відповідності до протоколу КТ-обстеження №15 від 02.01.2023 зроблено висновок - дана КТ-картина відповідає інфаркту тім`яно-скроневої ділянки головного мозку справа. Постішемічна лікворна кіста скроневої долі головного мозку зліва. У відповідності до висновку КТ від 15.0,5.2023 у ОСОБА_3 - енцефаломаляційний осередок на рівні тім`яної ділянки справа, дисциркуляторна енцефалопатія, виражені кортико-атрофічні зміни. Згідно з висновком УЗД органів черевної порожнини від 17.05.2023 у ОСОБА_3 виявлено ознаки стеатогепатозу, хронічний некалькульозний холецистит по гіпотипу, осаду жовчевого міхура, фіброліпоматоз підшлункової залози, підвищений метеоризм. Відповідно до протоколу УЗД нирок від 17.05.2023 у матері виявлено ознаки хронічного пієлонефриту, пієлоектазія зліва. У відповідності до протоколу УЗД щитоподібної залози від 16.05.2023 у ОСОБА_3 виявлено ознаки дифузно зміненої щитоподібної залози, як при тиреоїдиті. Унаслідок вищевказаних діагнозів матері виписувались рецепти на різні антипсихотичні препарати. Внаслідок вищевказаних діагнозів ОСОБА_3 не може самостійно виконувати базові життєві функції, а саме готувати їжу, одягатися без сторонньої допомоги, виконувати гігієнічні процедури. Мати, ОСОБА_3 , важко пересувається без сторонньої допомоги, регулярно втрачає орієнтацію у просторі, не може оцінити свої та чужі дії та висловити власні думки. ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду та опіки. Заявник є єдиним, хто може здійснювати догляд за хворою матір`ю. Інші родичі, які могли б піклуватися про ОСОБА_3 , відсутні, тому змушений звернутись до суду з даною заявою та просив визнати ОСОБА_3 , недієздатною та призначити опіку над хворою мамою.

Заяви та клопотання учасників справи.

12.06.2025 заявник ОСОБА_1 , подав до суду позовну заяву, у котрій просив визнати ОСОБА_3 , недієздатною.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Ловінський Д.В., заявлені вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник ОСОБА_3 , адвокат Климчук А.В., в судовому засіданні заяву підтримала.

Представник органу опіки та піклування Стрийської міської ради в судовому засіданні в задоволенні заяви не заперечила.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до Стрийського міськрайонного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.06.2025 року вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Розгляд справи ухвалено проводити у складі головуючого – судді Шрамко Р.Т., та присяжних Сеняк І.Д., Тучапського В.О., за правилами окремого провадження. Судове засідання щодо розгляду цієї справи призначено у залі судових засідань приміщення на 25.09.2025 року з урахуванням особливостей, визначених у статтях 293-294, 299 ЦПК України. Доручено Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту прав особи, щодо якого подано заяву про визнання фізичної особи недієздатною, - ОСОБА_3 , для участі у розгляді цієї справи та забезпечити його прибуття для участі у вищевказане судове засідання.

Згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 24.06.2025 року за №017/05.2-7/5783, для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_3 , призначено адвоката Климчук А.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2025 року за клопотанням заявника призначено судово-психіатричну експертизу. Провадження у даній справі на час проведення у ній судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану особи зупинено.

25.11.2025 року від Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» на адресу суду повернулися матеріали цієї справи, разом із виконаним у ній висновком судово-психіатричного експерта від 17.11.2025 року №1990 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану особи.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.11.2025 року провадження у цій справі поновлено. Судове засідання щодо продовження розгляду справи призначено на 29.01.2026 року, з урахуванням особливостей, визначених у статтях 293-294, 299 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд дійшов такого висновку.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70).

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В силу частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 , є матір`ю ОСОБА_1 , та проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №727779, від 01.03.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено першу «А» групу інвалідності, безтерміново, та потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги.

Згідно довідки КП «Управляюча компанія «Комфортний Стрий» №1601 від 27.11.2024, встановлено, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , проживають разом в АДРЕСА_1 .

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №1990 від 17.11.2025, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає стійким психічним розладом у формі судинної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними

Згідно рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 05.02.2026 за №19, вбачається, що виконавчий комітет не заперечує, щодо призначення ОСОБА_1 , опікуном відносно ОСОБА_3 .

Норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

В силу частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено у законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч. 1 ст. 7 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

За змістом ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа : 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені ; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (ст. 64 ЦК України).

У постанові від 24 липня 2019 року, винесеній за результатом розгляду цивільної справи за єдиним унікальним номером 545/3835/16-ц Верховний Суд зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, на що наголошено у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі за єдиним унікальним номером 712/10043/20.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 року за № 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 року за № 387/3680, опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки. Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад. Відповідно до підпункту 1.7. пункту 1 цих Правил, органи опіки та піклування, вирішують в тому числі питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування. Згідно з підпунктом 1.8. пункту 1 цих Правил опіки та піклування, рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків, а також з інших питань опіки і піклування, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку. Підпунктом 3.1. пункту 3 цих Правил опіки та піклування передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім`ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. Згідно з підпунктом 3.2. пункту 3 цих Правил опіки та піклування, опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі (підпункт 3.3. пункту 3 цих Правил опіки та піклування).

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Зібрані у даній цивільній справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх підстав для визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, оскільки такими доказами підтверджено, що в силу свого психічного захворювання вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, над нею також належить встановити опіку.

Вирішуючи питання щодо призначення недієздатній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуна, суд зауважує, що у рішенні Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області щодо доцільності призначення ОСОБА_1 , опікуном над ОСОБА_3 , у разі визнання її недієздатною особою міститься належна мотивація щодо того, чому саме заявника необхідно призначити опікуном ОСОБА_3 , що забезпечить їй належний догляд, тощо, й усі ці питання з`ясовувались у повній мірі Органом опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області.

Отже, оскільки заявник просить призначити його опікуном недієздатної ОСОБА_3 , тобто надав на те свою передбачену у ст. 63 ЦК України обов`язкову згоду, й при цьому обмежень, передбачених у ст. 64 ЦК України, щодо призначення цього заявника опікуном, судом не було встановлено, то цього заявника слід призначити опікуном відносно недієздатної ОСОБА_3 .

За таких наведених вище обставин справи, вимоги заяви ОСОБА_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення недієздатній особі опікуна, слід задоволити.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

За замістом ч. 2 ст. 299 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною та, як наслідок, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення їй опікуна, відносяться на рахунок держави.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 299-300 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавленої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради, Львівської області, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатною.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витрати за проведення судово-психіатричної експертизи у даній справі віднести на рахунок держави.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області, а також Відділу ведення Державного реєстру виборців Стрийської міської ради Львівської області.

Роз`яснення щодо встановлення та продовження строку дії рішення суду.

Встановити строк дії даного рішення суду, - два роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п`ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 30.03.2026

Головуючий суддя Р. Т. Шрамко

Присяжний І.Д. Сеняк

Присяжний В.О. Тучапський