Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №450/6100/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/6100/25

Провадження № 2/450/905/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Глинській У.Я.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Кірюшин Артема Андрійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група Лекс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернувся до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група Лекс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13.01.2022 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 239, яким стягнуто з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 31368,31 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 02.12.2014 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200159006 у формі заяви (оферти). Надалі право вимоги за цим договором було відступлено ТОВ «Фінансово-правова група Лекс». 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №239 про стягнення з Позивача 31 368,31 грн. На підставі цього напису 24.01.2022 відкрито виконавче провадження №68327106 приватним виконавцем Онишкевичем Р.І., яке згодом передано приватному виконавцю Баіровій Н.М. Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», виконавчі написи можуть вчинятися лише за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Перелік таких документів визначається КМУ. Разом з тим, положення, які дозволяли вчинення виконавчих написів за кредитними договорами (постанова КМУ №662 від 26.11.2014), визнані незаконними та нечинними постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа №826/20084/14), залишеною без змін судами вищих інстанцій. Таким чином, на момент вчинення виконавчого напису правові підстави для його вчинення щодо кредитного договору були відсутні. Крім того, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинений лише за умови безспірності заборгованості та дотримання строків давності. Позивач не отримував від відповідача письмової вимоги про усунення порушення зобов`язань, що позбавило його можливості оспорити вимоги або добровільно їх виконати. Це свідчить про відсутність безспірності заборгованості. Нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не перевірив належним чином безспірність заборгованості, чим порушив вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та відповідні підзаконні акти. З огляду на викладене, вважає, що вказаний виконавчий напис №239 має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства.

Позиція відповідача: повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в матеріалах справи відсутні.

Позиція третьої особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк третя особа не надала суду пояснень щодо позовної заяви.

Позиція третьої особи: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк третя особа не надала суду пояснень щодо позовної заяви.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

24.12.2025 заява про забезпечення позову; 24.12.2025 ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду; 24.12.2025 ухвала про вжиття заходів забезпечення позову.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено із ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» кредитний договором №200159006 від 02.12.2014. Право вимоги за вказаним договором було відступлено на підставі договору №7-БМ від 20.07.2020, укладеного з ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746), договору №516/ФК-21 від 01.12.2021, укладеного з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 41153878), а також договору №516/ФК-21/1 від 01.12.2021, у зв`язку з чим правонаступником усіх прав та обов`язків первісного кредитора стало ТОВ «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» (код ЄДРПОУ 44371579), яке є новим кредитором заборгованості за зазначеним договором.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 13.01.2022 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 239 про стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості за згаданим вище договором про споживчий кредит в сумі 31368,31 грн., що підтверджується копією Виконавчого напису, кредитного договору та копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2022 винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Львівська область Онишкевичем Романом Івановичем у виконавчому провадженні № 68327106.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 і від них Велика Палата Верховного Суду не відступала, на час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».

У пунктах 17, 18, 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік)».

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у разі стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Оскаржений виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. 13.01.2022, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, право вимоги за Договором №200159006 від 02.12.2014, укладеним із ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», було неодноразово відступлено на підставі договорів відступлення права вимоги: №7_БМ від 20.07.2020 (з ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»), №516/ФК-21 від 01.12.2021 (з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ») та №516/ФК-21/1 від 01.12.2021. У результаті правонаступником усіх прав кредитора стало ТОВ «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» (Новий кредитор, стягувач). Водночас позивач не був належним чином повідомлений про відступлення права вимоги, а також не отримував жодних повідомлень чи вимог від ТОВ «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» та/або від приватного нотаріуса щодо наявності заборгованості, її розміру та необхідності її погашення.

Суду не представлено доказів на підтвердження того, що відповідачем для одержання виконавчого напису було додано нотаріусу документи, за якими стягнення може провадитися у безспірному порядку, а саме оригінал кредитного договору, а також засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Таким чином, стягнення заборгованості не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, згідно із діючою на той час редакцією Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10,12, 16, 27, 76, 81,133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 351-355 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Кірюшин Артема Андрійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , – задоволити.

Визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13.01.2022 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 239, яким стягнуто з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 31368,31 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група Лекс» в дохід держави 1211,20 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група Лекс», код ЄДРПОУ 44371579, 43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, АДРЕСА_3 .

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівська область Баірова Наталія Михайлівна, РНОКПП НОМЕР_2 , 79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7 оф. 211.

Суддя: Д. А. Кукса