Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №448/14/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/14/26

Провадження № 3/448/82/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Романченко І.А., за участі особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення – поліцейської Подобінської О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпро Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, фізичної особи-підприємця,

за ст.124 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

Із протоколу про вищевказане адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554948 від 30.12.2025 року, складеного поліцейською Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області сержантом поліції Подобінською О. відомо, що ОСОБА_1 30.12.2025 року о 13:30 год., в м.Мостиська по вул.П.Полуботка, 3, Яворівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом – автомобілем марки «BMW 320», реєстр.№ НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом – автобусом марки «Troliga TRB1/3/1 Pegasus», реєстр.№ НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Даним протоколом констатовано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 і п.13.1 ПДР України та його дії кваліфіковано за ст.124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, разом з тим, на попередніх судових засіданнях заперечував обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому зазначив, що він 30.12.2025 року, в обідній час, рухався по вул.Полуботка, що у м.Мостиська Яворівського району Львівської області на автомобілі марки «BMW 320», реєстр.№ НОМЕР_1 . Під час руху він вирішив розвернутись через територію автостанції, у зв`язку з чим надалі виконав маневр - поворот ліворуч. Продовжуючи рух, він помітив, що ліворуч від його транспортного засобу стояв автобус марки «Troliga TRB1/3/1 Pegasus», реєстр.№ НОМЕР_2 . Коли його автомобіль зрівнявся з автобусом, останній несподівано розпочав рух, а саме почав здійснювати поворот праворуч. Водій автомобіля зупинив свій транспортний засіб та почав подавати звукові сигнали, однак водій автобуса продовжив рух, унаслідок чого автобус зачепив передню частину його автомобіля та приблизно через метр зупинився. Покликався на те, що характер пошкоджень лакофарбового покриття на автобусі, на його переконання, свідчить про те, що під час зіткнення саме автобус перебував у русі, тоді як його автомобіль у цей момент стояв. Просив адміністративну справу щодо нього за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554948 від 30.12.2025 року - поліцейська Подобінська О., в судовому засіданні пояснила, що підставою для складання зазначеного протоколу було недотримання водієм ОСОБА_1 під час руху безпечної дистанції, що, на її думку, стало причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, вона не заперечувала те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення нею (поліцейською) не було враховано всіх обставин ДТП, зокрема порушення бокового інтервалу між транспортними засобами, що могло б свідчити про підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно двох учасників дорожньо-транспортної пригоди.

На підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, надані наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554948 від 30.12.2025 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зміст якого викладено вище;

- рапорт поліцейської ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Подобінської О. від 30.12.2025 року;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.12.2025 року, на якій зазначено напрямок, траєкторія руху транспортних засобів, їх розташування після ДТП та пошкодження, які отримали автомобілі;

- фотокартки з місця дорожньо-транспортної пригоди;

- письмові поясненнями ОСОБА_1 , з яких відомо, що останній 30.12.2025 року, близько 13:30 год. рухався по вул. Полуботка 3, що в м.Мостиська Яворівського району на транспортному засобі — автомобілі марки «BMW 320», реєстр.№ НОМЕР_1 . Під час руху він вирішив «розвернутись» через територію автостанції, у зв`язку з чим виконав маневр - поворот ліворуч. Продовжуючи рух, він помітив, що ліворуч від його транспортного засобу знаходився автобус марки «Troliga TRB1/3/1 Pegasus», реєстрац.№ НОМЕР_2 . Коли його автомобіль зрівнявся з автобусом, останній несподівано розпочав рух, а саме почав здійснювати поворот праворуч. Після чого він зупинив свій транспортний засіб та почав подавати звукові сигнали, однак водій автобуса продовжив рух, унаслідок чого автобус зачепив передню частину його автомобіля та приблизно через один метр зупинився;

- письмові поясненнями ОСОБА_2 , з яких відомо, що останній 30.12.2025 року, близько 13:30 год. керував автобусом марки «Troliga TRB1/3/1 Pegasus», реєстраційний номер НОМЕР_2 та на території автостанції він здійснював висадку пасажирів, при цьому припаркувавши зазначений транспортний засіб ліворуч. Зазначив, що, глянувши у праве дзеркало заднього виду, не побачив жодних автомобілів, які рухалися, після чого увімкнув покажчик повороту та почав заїжджати праворуч на платформу, вказав, що коли більша частина автобуса вже заїхала на платформу, він почув зіткнення з автомобілем марки «БМВ», як згодом стало відомо під керуванням водія ОСОБА_1 .

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені статтею1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Із фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554948 від 30.12.2025 року відомо, що ОСОБА_1 30.12.2025 року о 13:30год., в м.Мостиська по вул.П.Полуботка, 3, Яворівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом – автомобілем марки «BMW 320», реєстр.№ НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом – автобусом марки «Troliga TRB1/3/1 Pegasus», реєстр.№ НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Отже, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.12.1 та п.13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП, - «порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів».

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Об`єктами правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Згідно диспозиції статті 124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним (доведеним до кінця і таким, що підлягає оформленню і покаранню) потрібні факти – особа водій повинна експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяння або спричинення збитку.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП можливе у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

Як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 30.05.2018 року № 175/1982/16-а притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В судовому засіданні встановлено, що належних та допустимих доказів, які б з достовірністю вказували на вчинення водієм ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме порушення ним вищевказаних правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, матеріали справи не містять.

Як вбачається, як із наданих ОСОБА_1 , пояснень в судовому засіданні так і письмових пояснень, що містяться при матеріалах справи, останній не визнавав своєї вини, покликаючись на те, що у даній дорожньо-транспортній пригоді винен інший учасник дорожнього руху, зокрема, водій автобуса - ОСОБА_2 .

Із доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554948 від 30.12.2025 року фотознімків вбачається, що локалізація пошкоджень на транспортних засобах об`єктивно підтверджує механізм їх зіткнення, однак не може переконливо свідчити про порушення саме водієм ОСОБА_1 вимог 12.1 і 13.1 Правил дорожнього руху України.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні пояснення будь-яких інших осіб – свідків, окрім як водіїв, учасників дорожньо-транспортної пригоди, хоча особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 наголошував працівникам поліції на тому, щоб такі встановили і допитали інших очевидців події, які були поблизу.

Обставини ДТП зазначені в поясненнях водія ОСОБА_1 не співпадають з обставинами ДТП зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а також і поясненнями іншого учасника ДТП (водія автобуса).

Вказане вище свідчить про неповноту перевірки та поверховість допущену працівниками поліції при складенні адміністративного протоколу відносно водія автомобіля «BMW 320», реєстр.№ НОМЕР_1 , – ОСОБА_1 .

Жодних інших належних та допустимих доказів (фото- чи відеоматеріалів тощо), які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_1 вищевказаних правил дорожнього руху, суду не представлено.

Враховуючи механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, суд приходить до висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень ПДР України, які б знаходились в причинному зв`язку з наслідками ДТП, що настали.

Таким чином прямих, безспірних і безсумнівних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в ході судового розгляду не здобуто.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення, як доказ по справі, на переконання суду, є сумнівним, оскільки він не випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), а наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24? цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки немає достатніх підстав визнати, що ним було допущено порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, як про це зазначено у складеному відносно нього протоколі і цей факт спростовується дослідженими у судовому засіданні об`єктивними доказами, що унеможливлює дійти висновку про те, що саме його дії знаходяться у причинному зв`язку з наслідками ДТП, а отже всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушень необхідно тлумачити на його користь.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм статей 284 та 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 1, 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В. Кічак