Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №443/263/26
Суддя: РАВЛІНКО Р. Г.
Справа №443/263/26
Провадження №2/443/414/26
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
30 березня 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –
встановив:
Представник позивача ТОВ «Українські фінансові операції» Дідух Є.О. через Електронний суд звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість загальною сумою 39 110,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8 500,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 20 410,00 грн суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» 10 200 грн, а також стягнути сплачений судовий збір 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача Дідух Є.О. зазначає, що 05.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5018571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обовязки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 7 000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 05.10.2024 по 30.09.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 0,7 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у результаті застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1 % у день. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 7 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек». В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 09.10.2024 та відповідно кошти у розмірі 1 500 грн від первісного кредитора згідно договору були надіслані платіжною системою ТОВ «Пейтек» на картку споживача. За даними поденного розрахунку заборгованості за Договором № 5018571 від 05.10.2024 у період з 05.10.2024 по 02.06.2025 включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 20 410 грн. Умовами Договору, передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 02.06.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 02-1/06/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 02.06.2025 №02-1/06/2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №5018571 від 05.10.2024 загальна сума заборгованості склала 33 160,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту – 8 500,00 грн, заборгованості за процентами – 20 410,00 грн та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 4 250 грн. Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 5018571 строк кредиту становить 360 днів: з 05.10.2024 по 30.09.2025. Станом на дату укладання Договору факторингу від 02.06.2025 № 02-1/06/2025, строк дії Договору № 5018571 від 05.10.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу 02.06.2025 донараховано відсотки за (120 календарних днів). 8 500 грн х 1 % х 120 календарних дні = 10 200 грн відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції». Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 5018571 від 05.10.2024 загальною сумою 39 110,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 8 500,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором – 20 410,00 грн та 10 200 грн відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції».
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 12.02.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків/а.с.159-160/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 05.03.2026. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що становить банківську таємницю, а саме: щодо підтвердження належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжної картки № НОМЕР_1 ; щодо підтвердження або спростування факту зарахування (надходження) коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» за період з 05.10.2024 включно та протягом наступних п`яти календарних днів у сумі 7 000 грн за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек»; підтвердження зарахування коштів на картку цього ж позичальника з 09.10.2024 включно та протягом наступних п`яти днів у сумі 1 500 грн за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек»./а.с.170-172/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 05.03.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 27.03.2026 /а.с.187/.
Розгляд справи по суті відбувся 27.03.2026 без участі сторін.
Представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» у позовній заяві просить слухати справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Судом скеровувались судові повістки ОСОБА_1 у судові засідання на зазначену адресу та конверти з рекомендованими повідомленнями повернулися до суду із відміткою засобу зв`язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.
Відтак, суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 27.03.2026, є дата складення повного тексту судового рішення – 30.03.2026.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити повністю, ухваливши заочне рішення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05.10.2024 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір №5018571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту /а.с.20-32/.
До кредитного договору позивачем також долучено Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТзОВ «Лінеура Україна», які містяться в матеріалах справи, у яких зокрема передбачено порядок та умови надання кредиту /а.с.69-77/.
Відповідно до умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5018571 від 05.10.2024, сторони погодили наступні умови.
Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами товариства, в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства (п.1.1 договору).
На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 000,00 грн. (п.1.2 договору).
Згідно п.1.3 договору строк кредитування 360 днів.
Відповідно до п.1.4 договору тип процентної ставки фіксована.
1.4.1. Стандартна процента ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.
1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,70% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 03.11.2024 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
1.5. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 397,89% річних.
1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1 946,53% річних.
1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:
1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32 200,00 грн.
1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 31 570,00 грн.
1.8. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
2.1. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .
2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 05.10.2024 або 06.10.2024.
3.1. Проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”.
4.1. Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору
Згідно п.7.1 договору, внесення змін та доповнень до цього Договору оформлюється шляхом підписання Сторонами додаткових договорів/угод.
Відповідно до п.9.7.1 договору, цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Вказаний договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ – ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронна адреса, номер телефону, реквізити належного йому платіжного засобу/поточного рахунку для перерахування коштів клієнту за даним договором. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 26768, 05.10.2024 12:11:38 /а.с.31 на звороті- 32/.
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), зокрема визначено: тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту: 7 000,00 грн, строк кредитування: 360 днів; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; тип процентної ставки – фіксована, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою – 25 200,00 грн, який підписаний ОСОБА_1 /а.с.18-19 на звороті/.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5018571 від 05.10.2024, загальна вартість кредиту становить 31 570 грн /а.с.32 на звороті/.
Згідно з Додатком № 2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5018571 від 05.10.2024, який є інформаційним повідомленням, ОСОБА_1 надав ТОВ «Лінеура Україна» всі необхідні дані для укладення кредитного договору /а.с.33/.
Факт виконання ТОВ «Лінеура Україна» своїх зобов`язань за Договором підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення ТОВ «Пейтек» №20250610-1589 від 10.06.2025, зі змісту якого вбачається, що 05.10.2024 було успішно перераховано кошти в сумі 7 000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» -8fb01384-afa0-4bd7-98e0-7f165d4cce50, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 /а.с.48/.
Також судом встановлено, що 09.10.2024 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додатковий договір до договору№5018571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту /а.с.37-38 на звороті/.
Відповідно до п. 1.1 даного додаткового договору, укладення цього Додаткового договору здійснюється Сторонами за допомогою інформаційно комунікаційної системи (ІКС Товариства), доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.
1.2. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором складає: 1 500,00 грн.
1.3. Внести зміни у п.1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8 500,00 грн» Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
1.4. Сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 8 500,00 грн.
1.5. Строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до п.1.3 Договору.
2.1.Товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Дати надання додаткової суми кредиту: 09.10.2024 або 10.10.2024.
Додатковий договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Додаткового договору створює підпис Клієнта на Додатковому договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Додаткового договору.
Вказаний додатковий договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ – ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронна адреса, номер телефону, реквізити належного йому платіжного засобу/поточного рахунку для перерахування коштів клієнту за даним договором. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 61937, 09.10.2024 20:06:17 /а.с.38 на звороті/.
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту до укладення Додаткового договору №5018571-T1 до Договору про споживчий кредит №5018571 від 05.10.2024, (Стандартизована форма), зокрема визначено: тип кредиту: кредит, сума/ ліміт кредиту, згідно додаткового договору – 1 500 грн, загальна сума/ліміт кредиту: 8 500,00 грн, строк кредитування: 360 днів; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; тип процентної ставки – фіксована, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою – 30 525,00 грн, який підписаний ОСОБА_1 /а.с.34-36 на звороті/.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5018571 від 05.10.2024 в редакції додаткової угоди №5018571-T1 від 09.10.2024, загальна вартість кредиту становить 38 282,50 грн /а.с.39/.
Факт виконання ТОВ «Лінеура Україна» своїх зобов`язань за додатковим Договором підтверджується листом ТОВ «Пейтек» №20250610-1591 від 10.06.2025, зі змісту якого вбачається, що 09.10.2024 було успішно перераховано кошти в сумі 1 500 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 33f23173-5537-4ca6-bc1d-68c71d3ae1c0, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 /а.с.49/.
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» згідно Договору №5018571 від 05.10.2024 станом на 02.06.2025 така становить 33 160 грн, з яких: 8 500 грн – заборгованість за тілом кредиту; 20 410 грн – заборгованість за відсотками, 4 250 грн - штрафні санкції /а.с.40-47/.
Відповідно до розрахунку заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за Договором №5018571 про надання споживчого кредиту від 05.10.2024 за 120 календарних днів (03.06.2025 - 30.09.2025) заборгованість ОСОБА_1 за процентами становить 10 200 грн /а.с.80-81/.
Відповідно до повідомлення від 03.06.2025, товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» цим інформує, що на виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 02.06.2025 №02-1/06/2025, повідомлення Кредитором Боржників про відступлення права вимоги за Кредитними договорам та передачу їхніх персональних даних новому кредитору - ТОВ «Українські фінансові операції» /а.с.56/.
Відповідно до договору факторингу №02-1/06/2025 від 02.06.2025, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.
Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно з Реєстром Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді (Додаток № 6) /а.с.82, 119-128 на звороті, 148-150/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є Додатоком №1 до Договору Факторингу №02-1/06/2025 від 02.06.2025, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5018571 від 05.10.2024 в сумі 33 160 грн, з яких: 8 500 грн – заборгованість за тілом кредиту; 20 410 грн – заборгованість за відсотками, 4 250 грн - штрафні санкції /а.с.78-79/.
На виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 16.02.2026 про витребування доказів, АТ КБ «Приват банк» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме: виписку по банківському рахунку, згідно якої 05.10.2024 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 7 000 грн та 09.10.2024 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 1 500 грн /а.с.181/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК).
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. У нижньому рядку кредитного договору наявний рядок «підписано електронним підписом».
Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином права вимоги за даним кредитним договором, укладеним ТОВ «Лінеура Україна» з первісними кредиторами, перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».
Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитами, доказів погашення заборгованості як первинному, так і новому кредитору матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи наведене суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5018571 від 05.10.2024 в сумі 39 110,00 грн, з яких: 8 500 грн – заборгованість за тілом кредиту; 30 610 грн – заборгованість за відсотками, підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають необґрунтовано завищену вартість. Отже, судом встановлена не співмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатами робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатами на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:
На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості у вказаній справі позивачем до суду подано: Договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024; Акт №5018571 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.12.2025, згідно договору про надання правової допомоги згідно договору №01/08/2024-А від 01.08.2024; Детальний опис робіт (наданих послуг) №5018571 від 15.12.2025; заявку №5018571 від 01.07.2025 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024; Рахунок на оплату №5018571 -2025 від 15.12.2025, згідно якого загальна сума витрат становить 10 000 грн; копію свідоцтва Дідуха Є.О. про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280-284, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,
постановив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, код ЄДРПОУ: 40966896) загальну суму заборгованості за кредитним договором №5018571 від 05.10.2024 у розмірі 39 110 (тридцять дев`ять тисяч сто десять) гривень 00 копійок, сплачений судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 46 772 (сорок шість тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.Г. Равлінко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua