Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №308/4479/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4479/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні в м. Ужгороді за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026078030000099, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Ужгорода Закарпатської області, військовослужбовця, призваного по мобілізації, курсанта 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.

Під час дізнання з`ясовано, що ОСОБА_3 , 27 лютого 2026 року, близько 13 години 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «JAGUAR», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Андрія Палая, що в м. Ужгороді Закарпатської області, був зупинений працівниками УП в Закарпатській області за порушення правил дорожнього руху, яким о 13 годині 22 хвилини, умисно, достовірно знаючи, що він не отримував посвідчення водія в Угорщині, передбаченим законом шляхом, пред?явив інспектору патрульної поліції в Закарпатській області капітану поліції ОСОБА_4 , тобто використав завідомо підроблений офіційний документ, а саме: посвідчення водія громадянина Угорщини на власне ім?я "VARGA VITALIY" серії НОМЕР_3 від 06.10.2023 року, бланк якого за способом виготовлення не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу Угорщини та не містить спеціальних елементів захисту.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа. Крім того, йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене та те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази, зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у використанні завідомо підробленого документа доведена повністю та його дії кваліфіковано правильно за ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, вчиненим умисно, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, який одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання; є військовослужбовцем, призваним по мобілізації, курсантом 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», відповідно до відповіді КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР № 776 від 02.03.2026 амбулаторно чи стаціонарно у медичному закладі не лікувався.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, у межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 373-374, 381-382 КПК України, ст. 12, 15, 50, 65, 68, 70, 358 КК України суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

-посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 06.10.2023 року – знищити;

-оптичний диск DVD-R із записами з нагрудних відеореєстраторів щодо події, яка відбулася 27.02.2026 року, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1