Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №178/32/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1057/26 Справа № 178/32/26 Суддя у 1-й інстанції - Лісняк В. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 27 грудня 2025 року о 11 год. 00 хв. на трасі М-30 916 км. 817 м., водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen Bora, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено оглядом за допомогою технічного приладу газоаналізатору Alkotest (6820) Drager ARHK-0487, з результатом аналізу 0,54 проміле, тест №2985.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження постанови, скасувати її та провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження вказує, що виклики до суду та копію оскарженої постанови не отримував, так як перебуває на військовій службі, обмежений в можливості реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документи до суду, оскільки здебільшого перебуває в районі бойових дій та лінії бойового зіткнення. Смс повідомлення також не отримував у зв`язку з нестабільністю мобільного зв`язку. Про винесену постанову дізнався лише 14 лютого 2026 року.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на незаконність та необґрунтованість постанови суду. Вказує, що суд першої інстанції в порушення вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, розглянув її поверхнево, а викладені висновки суду про наявність в його діях складу правопорушення не ґрунтуються на доказах та не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що оскільки не отримував копії постанови, тому не міг викласти свої мотиви незгоди з таким рішенням суду та після його ознайомлення та захисника з матеріалами справи будуть подані доповнення із викладенням мотивів та доказів незаконності, необґрунтованості, порушень норм матеріального та процесуального права.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, доповнення до апеляційної скарги від нього не надходили. Захисник Шох К. А. подала до суду заяву, в якій зазначила про припинення повноважень як захисника ОСОБА_1 і в подальшому його захист у цій справі нею здійснюватися не буде.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки останній належним чином повідомлений про час та дату судового засідання в апеляційному суді і не з`явився до суду без поважних причин.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, апеляційний суд доходить висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин, у зв`язку з чим підлягає поновленню з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши постанову суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.

Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду, роздруківці приладу “Драгер ALCOTEST 6820”, рапорті, відеозаписі з нагрудного реєстратора працівника поліції.

Відомості в протоколі про адміністративне правопорушення повністю підтверджуються рапортом поліцейського, паперовою роздруківкою приладу “Драгер ALCOTEST 6820” з результатом 0,54 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, в якому зазначений позитивний результат огляду на стан алкогольного сп`яніння 0,54 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився та підписав.

Ключовим та об`єктивним доказом у даній справі є відеозапис з нагрудної камери поліцейських, який долучений до справи та на якому зафіксовані обставини, які підлягають доказуванню у даній категорії справ.

З долученого до матеріалів справи відеозапису видно як на блокпосту був зупинений транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , при спілкуванні з ним в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому на запитання поліцейського водій відповів, що вчора вживав алкоголь, йому запропонували пройти огляд у встановленому законом порядку. На відео зафіксовано процедуру проходження водієм ОСОБА_1 огляду за допомогою приладу «Драгер», результат якого виявився позитивним 0,54 проміле, жодних заперечень з цього приводу останній не висловив, підписав протокол про адміністративне правопорушення, роздруківку від приладу «Драгер», акт огляду, погодившись з результатом.

За вимогами п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За порушення водієм вимог п. 2.9а ПДР настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та письмовими доказами у справі, тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає.

Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк апеляційного оскарження постанови Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун