Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №216/6639/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4476/26 Справа № 216/6639/25 Суддя у 1-й інстанції - Чирський Г. М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 216/6639/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

сторони:

позивач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року, яке ухвалено суддею Чирським Г. М. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В серпні 2025 року КП «Кривбасводоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , в якому відображаються в електронному вигляді (через систему платежів ТОВ «Нова-Ком») виставлені рахунки за послуги в адресу відповідача.

З метою приведення нормативів питного водопостачання до фактичного рівня споживання населення міста відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1107 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання м. Кривий Ріг», Криворізькою міською радою прийнято рішення від 12 грудня 2012 року за № 367 «Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання населення м. Кривого Рогу та норм витрат питної води на поливання газонів, присадибних ділянок, теплиць».

Так як квартира АДРЕСА_2 обладнана засобом обліку холодної води та не відключена від холодного централізованого водопостачання, нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюються на підставі Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» за встановленими тарифами Постановою НКРЕКП від 24 грудня 2024 року № 2329 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Кривбаводоканал».

Відповідач нехтує своїми обов`язками споживача в частині щомісячної, своєчасної оплати за отримані послуги, внаслідок чого сума основного боргу за отримані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 травня 2024 року по 31 липня 2025 року становить 2 994,87 грн, заборгованість по абонентській платі за період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2025 року складає 20 грн. Окрім того, за порушення грошових зобов`язань, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відповідачу за період з 01 липня 2024 року по 31 липня 2025 року нараховано 3% річних у розмірі 51,24 грн, та втрати від інфляції у розмірі 137,68 грн.

На підставі наведеного вище, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 2 994,87 грн, абонентської плати у розмірі 20 грн, 3% річних у розмірі 51,24 грн, втрати від інфляції у розмірі 137,68 грн, та судового збору у розмірі 3 028 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року в задоволенні позових вимог позивача відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач КП «Кривбасводоканал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач, виконуючи свої обов`язки, постійно надавав відповідачу послуги з постачання холодної води та водовідведення, однак відповідачка, в порушення ст.ст. 67,68,162 ЖК України, ст. 7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», знехтувала своїм обов`язком споживача в частині своєчасної оплати за отримані послуги. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума основного боргу за отримані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 травня 2024 року по 31 липня 2025 року становить 2 994,87 грн, заборгованість по абонентській платі за період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2025 року складає 20 грн.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції, не звертаючи уваги на суперечливість поданих сторонами доказів, фактично відмовився від встановлення передбачених чинним процесуальним законодавством критеріїв належності, допустимості, довтовірності кожного доказу окремо, а иакож достатність і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Замість дослідження вказаних критеріїв доказів, суд першої інстанції обмежився відверто тендеційною та необ`єктивною тезою про нібито наявність суперечностей у долучених позивачем документів та про відсутність можливості отримати повну та достовірну інформацію про розрахунки, оскільки вказані документи не дають можливості врахувати всі фактичні платежі відповідача.

Суд першої інстанції посилається на факт ненадання суду з боку позивача додаткових доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача саме за спірний період, але в матеріалах справи жодне посилання визначення необхідності подання будь-яких додаткових доказів по справі з боку позивача відсутнє. У той час суд першої інстанції безпідставно та необгрунтовано відмовився від спроби здійснити оцінку наданих відповідачем по справі документів відносно виконання умов дослідження визначених чинним цивільно-процесуальним законодавством України критеріїв достовірності та достатності доказів, а також здійснення всебічної та об`єктивної оцінки.

В рішенні першої інстанції не міститься жодної мотивованої оцінки позиції відповідача, не надано оцінки аргументам, на які посилається відповідача в своєму відзиві на позовну заяву та запереченнях. Рішення принято лише з урахуванням позиції позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інтсанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача – залишити без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву еа апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу, який посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 144, від 03 травня 2017 року, ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , отже, з 03 травня 2017 року є споживачем послуг з питного водопостачання та водовідведення, які надає комунальне підприємство «Кривбасводоканал» відповідно до законодавства України, що регулює відносини, які виникають між виконавцями житлово-комунальних послуг та їх споживачами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 травня 2024 року по 31 липня 2025 року заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , складає 2 994,87 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано наявності заборгованості відповідача саме за спірний період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.

Так, згідно Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року (чинних у спірний період), комунальне підприємство «Кривбасводоканал» є організацією питного водопостачання, основним напрямком діяльності якого є забезпечення споживачів послугами водопостачання та водовідведення.

Згідно договору купівлі-продажу, який посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 144, від 03 травня 2017 року, ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , отже, з 03 травня 2017 року є споживачем послуг з питного водопостачання та водовідведення, які надає комунальне підприємство «Кривбасводоканал» відповідно до законодавства України, що регулює відносини, які виникають між виконавцями житлово-комунальних послуг та їх споживачами.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.

Відповідно до п.5 ч. І ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

Послуги питного водопостачання та водовідведення надаються Відповідачам на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_2 , в якому відображаються в електронному вигляді (через систему платежів ТОВ «Нова-Ком») виставлені рахунки за послуги в адресу Відповідачів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражається за допомогою електронного або іншого технічного засобу (абзац 2 ч. 1 статті 207 Цивільного кодексу України).

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189-VIII) передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інших порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний зокрема укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03 грудня 2020 року № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» ,яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189 «Про житлово-комунальні послуги», Закону України від 22 червня 2017 року № 2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Так, Законом № 1060 внесено зміни до організації моделі договірних відносин, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

Форма Договору між споживачем (мешканцем) та виконавцем послуг (КП «Кривбасводоканал») є публічною офертою, тобто фактично діє за замовчуванням, якщо Споживач офіційно не відмовився від надання послуги холодного водопостачання та водовідведення.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) с вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування або на веб-сайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Опублікування Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є Публічним договором приєднання, здійснено на офіційному веб-сайті КП «Кривбасводоканал» www.kp-kvk.dp.ua 01 березня 2022 року.

Протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті КП «Кривбасводоканал» Відповідачами не було вчинено дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. Таким чином, Публічний індивідуальний договір вступив в дію з 01 квітня 2022 року.

З метою приведення нормативів питного водопостачання до фактичного рівня споживання населення міста відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1107 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання м. Кривий Ріг», Криворізькою міською радою прийнято рішення від 12 грудня 2012 року за № 367 «Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання населення м. Кривого Рогу та норм витрат питної води на поливання газонів, присадибних ділянок, теплиць».

Так як, квартира АДРЕСА_2 обладнана засобом обліку холодної води та не відключена від холодного централізованого водопостачання, нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюються на підставі Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» за встановленими тарифами Постановою НКРЕКП від 24 грудня 2024 року № 2329 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Кривбаводоканал».

До 02 лютого 2022 року діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Відповідно до п.21 Правил № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Пунктом 29 Правил № 630 встановлено, що споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім?ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.

Цими ж Правилами було встановлено право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім?ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їхню відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на те, що виконуючи свої обов`язки, підприємство позивача постійно надавало та надає послуги з постачання холодної води та водовідведення, однак відповідач, в порушення ст. 67,68,162 Житлового кодексу України, ст. ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», знехтувала своїм обов`язком споживача в частині своєчасної оплати за отримані послуги.

Також, у зв`язку з внесенням змін до Законів України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», з 01 квітня 2022 року було введено плату за абонентське обслуговування.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Абонентська плата нараховується щомісячно з розрахунку на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі.

Тобто, з 01 квітня 2022 року плата за абонентське обслуговування застосовується підприємством до усіх споживачів у багатоквартирних будинках, а також: до населення приватного сектору, з якими укладені індивідуальні договори про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення у формі публічних договорів приєднання.

Абонентська плата нараховується у фіксованому розмірі не залежно від того, користувалися послугою чи ні (п.39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 690).

Пунктом 29 Типового індивідуального договору встановлено, що плата за абонентське обслуговування становить 20 грн (з яких з централізованого водопостачання - 10,30 грн з ПДВ; з централізованого водовідведення - 9,70 грн з ПДВ).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 травня 2024 по 31 липня 2025 року заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , складає 2 994,87 грн.

Разом з тим, відповідачкою до суду долучена до відзиву офіційна інформація з ЄМАСКР «НОВА–КОМ», платіжні документи та таблиця з детальною розбивкою оплат, за період, який є предметом позову - з 01 травня 2024 року по 31 липня 2025 року.

З наданих платіжних документів вбачається, що відповідач своєчасно і повно здійснювала оплату всіх нарахувань, включаючи: плату за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, щомісячну обов`язкову абонентську плату у розмірі 20 грн Загальна сума фактичних оплат за цей період становить 4 336,33 грн, з яких: 4 016,33 грн - оплата за послуги водопостачання та водовідведення, 320 грн - сплачена абонентська плата.

При цьому суд першої інстанції дійшов привильного висновку про те, що долучені позивачем документи (Розрахунок суми боргу за послуги водопостачання та водовідведення та абонентське обслуговування за період з 01 травня 2024 року по 31 липня 2025 року, Бухгалтерська довідка до розрахунку суми боргу) містять суперечності, не дають повної та достовірної картини розрахунків, оскільки не враховують всі фактичні платежі відповідача.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано, прийнявши до уваги докази, надані надані відповідачем про своєчасну і повну оплату наданих послуг КП «Кривбасводоканал», виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача саме за спірний період, тому в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено через їх недоведеність.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують вказаних висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» - залишити без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Головуючий:

Судді: