Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №755/16470/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16470/25

Провадження №: 2/755/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що навчається, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:

1) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, що продовжує навчання в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.05.2025 і до припинення навчання дитини;

2) судовий збір та інші витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.06.2000 уклали шлюб. В шлюбі народилася позивачка, ОСОБА_1 . З 2008 року батьки позивачки разом не проживають та не ведуть спільний побут. Після розлучення батьків вона знаходилась на повному утриманні виключно матері. З того часу і на момент подання позову вона постійно проживала з мамою. Зазначає, що за рішенням Деснянського суду батько сплачував аліменти на її утримання до досягнення нею вісімнадцятирічного віку, заборгованості від сплати аліментів немає, гроші надходили завжди вчасно, але її життям він не цікавився та не приймає участі в ньому і наразі. У вересні 2023 позивачка вступила до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, на вищу освіту денної форми навчання, термін навчання закінчується 30.06.2029. Позивачка зазначає, що зважаючи на те, що вона навчається на денній формі у вищому навчальному закладі за державною формою навчання та знаходиться на утриманні матері, а тому потребує матеріальної допомоги для навчання та проживання, для придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів, для придбання навчально-методичних посібників та підручників. Відповідач в свою чергу не є інвалідом, має добрий стан здоров`я, знаходиться в працездатному віці, працевлаштований, а тому він зобов`язаний та має можливість утримувати свою повнолітню доньку, що навчається та потребує матеріальної допомоги.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01.10.2025 відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки.

Копію вказаної ухвали суду позивачем отримано не було, рекомендоване поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач копію ухвали суду про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими до неї документами отримав 20.10.2025, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення.

Відповідачем до суду відзиву на позовну заяву подано не було, позивачкою додаткових пояснень та доказів також до суду подано не було.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.06.2007.

ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка відповідача - позивачка ОСОБА_1 досягла повноліття.

Згідно довідки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця № 120/14-643 від 11.07.2025, ОСОБА_1 є студенткою 3 курсу 5 семестру 13210 групи 2025/2026 навчального року медичного факультету № 2 денної форми навчання. Навчається з 01.09.2023 та закінчує навчання 30.06.2029. Навчання здійснюється за кошти державного бюджету.

Частиною 1 та 2 статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до частини 3 статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як передбачено частиною 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за № 3 роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Судом встановлено, що повнолітня донька відповідача навчається в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги батька, зокрема, на витрати, пов`язанні з навчанням.

Визначаючи розмір аліментів, встановивши усі істотні обставини справи, враховуючи, що відповідач є батьком дитини, яка продовжує навчання, особою працездатного віку та має змогу надавати матеріальну допомогу, якої потребує донька, за відсутності доказів на підтвердження зворотнього, суд доходить обґрунтованого висновку, що в силу положень Сімейного кодексу України останній зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею двадцяти трьох років.

Таким чином, враховуючи обов`язок щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги батька, беручи до уваги зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо, їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача на утримання доньки аліменти в розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, оскільки саме такий розмір аліментів відповідатиме можливостям платника та потребам повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Такі висновки суду не суперечать правовій позиції щодо підстав виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, висловленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18 і постанові від 16.02.2022 у справі №381/2423/20.

З системного аналізу положень норм ч. 1 ст. 191, 201 СК України вбачається, що аліменти на повнолітніх дочку, сина присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, відтак вимога позивача підлягає задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 27.08.2025.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки в силу п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, з урахуванням ч.6 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198-201 СК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що навчається - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 27.08.2025, і до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23-річного віку. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: