Рішення від 29 травня 2025 р. у справі №753/2870/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2870/25

провадження № 2-а/753/142/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді - Котенко Р. В., за участю секретаря - Троцковець К. В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Хуторненка І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Вимоги позову обгрунтовані тим, що 30.01.2025 уповноваженим представником відповідача відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою про виклик на 07.11.2024 без поважних причин. 30.01.2025 тимчасово-виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 118, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки повістки про виклик на 07.11.2024 він не отримував, умислу на порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав, про наявність адміністративного правопорушення дізнався лише 30.01.2025. Також, посилався на те, що відповідно до додатку «Резерв+» позивач оновив військово-облікові дані, є військовозобов`язаним, має відстрочку, дійсну до 07.02.2025, а також з 01.09.2024 є студентом денної форми навчання у фаховому коледжі. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому просив постанову від 30.01.2025 № 118 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання на 01 травня 2025 року.

30 квітня 2025 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. До письмових пояснень відповідачем долучено копію повістки на ім`я ОСОБА_1 та копію поштового конверту з відміткою «адресат відсутні за вказаною адресою».

01 травня 2025 року в судовому засіданні за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 20 травня 2025 року для надання можливості ознайомитися з письмовими поясненнями відповідача.

Також, 01 травня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Хуторненка І.М. про забезпечення позову.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, що відкрите 22.04.2025 до розгляду адміністративної справи № 753/2870/25 та набрання рішенням законної сили.

20 травня 2025 року від представника позивача адвоката Хуторненка І.М. надійшли письмові пояснення, в яких, серед іншого, зазначено, що повістка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 підписана шляхом накладення електронного підпису начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 та містить дату накладання підпису 29.10.2024, а на копії конверту зі штрих-кодом Укрпошта на ім`я ОСОБА_1 зазначена дата 28.10.2024. При перевірці через «Трекінг Укрпошта» статусу поштового відправлення за номером, зазначеним на конверті, виявилося, що дані про відправлення за вищевказаним номером трекінгу відсутні, оскільки не були зареєстровані в системі. Зазначене, на думку представника позивача, свідчить про надання відповідачем до суду недостовірних даних щодо направлення позивачу повістки через засоби поштового зв`язку. Вказує, що дані, які містяться в оскаржуваній постанові, не дають можливості встановити наявність порушення вимог діючого законодавства України, і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

20 травня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 30 травня 2025 року з метою ознайомлення сторони відповідача з письмовими поясненнями представника позивача.

У судовому засіданні 30 травня 2025 року позивач позов підтримав. Вказав, що його неправомірно притягнули до адміністративної відпоідальності, оскільки він не порушував законодавство щодо військового обліку. Повідомив, що він має відстрочку від проходження військової служби, оскільки є здобувачем фахової передвищої освіти в Остерському фаховому коледжі будівництва та дизайну. Жодних повісток та повідомлень від відповідача не отримував. Зазначив, що проживає за своїм зареєстрованим місцем проживання за адресою - АДРЕСА_1 , відомості про яку зазначені в офіційному мобільному додатку Міністерства оборони України "Резерв +". На поштову адресу жодних листів від відповідача до нього не надходило. У поштовій скринці повідомлення про необхдіність отримання у поштововму відділенні листа були відсутні, смс-повідмолення від Укрпошти до нього також не надходили. У подальшому отримав вже від відповідача на свою електронну адресу повідомлення про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник позивача адвокат Хуторненко І.М. вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини та аргументи, викладені в позові та письмових поясненнях.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке грунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступних висновків.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.

Частиною першою статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що 30 січня 2025 року офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол № 118 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що «22.01.2025 року о 11:05 год. встановлено, що 28.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою поштового зв`язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 849127 про виклик на 07.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 гр. ОСОБА_1 , зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням № 0610200856689 та трекінгом з сайту «Укрпошта», однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 07.11.2024 року згідно повістки № 849127 до ІНФОРМАЦІЯ_5 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв правопорушення, передбаченою ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».

30 січня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 відносно позивача ОСОБА_1 складена постанова № 118, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн у зв`язку з тим, що «28.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою поштового зв`язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 849127 про виклик на 07.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 гр. ОСОБА_1 05.11.2024 року в довідці про причини повернення поштового відправлення оператором поштового зв`язку проставлено відмітку, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням № 0610200856689 та трекінгом з сайту «Укрпошта». В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 07.11.2024 року згідно повістки № 849127 до ІНФОРМАЦІЯ_5 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок , чим скоїв правопорушення, передбаченою ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ».

Позивач із такою постановою відповідача не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 07.11.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин, і, відповідно, невиконання свого військового обов`язку.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із частинами першою та третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до наявного в матеріалах справи військово-облікового документу з мобільного додатку «РЕЗЕРВ+» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Категорія обліку «військовозобов`язаний». Номер в реєстрі «ОБЕРІГ» 140720231320515300141. Постанова ВЛК від 19.04.2006 - непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, відстрочка до 07.02.2025, дата уточнення даних -26.07.2024.

Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (пункт 30-1 Порядку).

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 30-2 Порядку).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (пункт 30-3 Порядку).

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 цього Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2024 року № 1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов`язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у даному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Як вбачається з матеріалів справи, повістка про виклик ОСОБА_1 № 849127, якою він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07 листопада 2024 року на 14:00 год. для уточнення облікових даних, згенерована в електронному вигляді та підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ТЦК 29.10.2024.

На підтвердження направлення повістки № 849127 про виклик ОСОБА_1 , відповідачем надано копію поштового конверту зі штриховим кодовим ідентифікатором та відповідними даними АТ «Укрпошта», на якому зазначено відправник - ІНФОРМАЦІЯ_8 , одержувач - ОСОБА_1 , дата направлення - 28.10.2024 року, номер поштового відправлення № 0610200856689, з довідкою про причини повернення поштового відправлення, де оператором поштового зв`язку проставлено відмітку, що «адресат відсутній за вказаною адресою».

Дослідивши зміст наданих відповідачем копій повістки про виклик ОСОБА_1 № 849127 та поштового конверту зі штриховим кодовим ідентифікатором АТ «Укрпошта» на підтвердження її направлення позивачу, судом встановлено, що дата направлення поштового відправлення адресату ОСОБА_1 (28.10.2024) передує даті накладення на повістку у день її формування кваліфікованого електронного підпису керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (29.10.2024).

Поряд із цим, в матеріалах справи відсутній опис вкладення рекомендованого поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 , що унеможливлює ідентифікацію найменування та змісту такого вкладення, дати його направлення тощо.

Враховуючи зазначене, наявні підстави вважати, що повістка № 849127 про виклик ОСОБА_1 на 07.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу 28.10.2024 не направлялася, з огляду на дату її підписання кваліфікованим електронним підписом керівника ТЦК 29.10.2024.

Також, судом під час перевірки статусу відправлення з трекінгу відстеження за номером 0610200856689 на сайті Укрпошти встановлено, що дані про відправлення за вищевказаним номером трекінгу відсутні, оскільки не зареєстровані в системі, внаслідок чого суд позбавлений можливості відстежити направлений лист на адресу позивача.

У даному випадку поштове відправлення зі штриховим кодовим ідентифікатором АТ «Укрпошта» № 0610200856689 безпосередньо ОСОБА_1 вручено не було, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою». Разом з тим, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем також не надано суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 за повісткою про виклик зафіксовано відповідним Актом.

Зазначені вище факти є суттєвими, оскільки безпосередньо свідчать про відсутність обізнаності позивача про виникнення у нього обов`язку з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07.11.2024, що, відповідно, не може свідчити про умисне невиконання ним такого обов`язку.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що повістка про виклик ОСОБА_1 № 849127 з вимогою явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07.11.2024 на 14:00 год. направлялася позивачу поштою, а також відсутні докази, які б доводили, що позивач отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, та не з`явився за викликом без поважних причин.

Поряд із цим, судом встановлено факт порушення відповідачем вимог, визначених Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

За наведених обставин, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак ця постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, зазначених у ній. В іншому випадку це буде суперечити стандартам доказування «поза розумним сумнівом», (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), оскільки відомості вказані в даній постанові не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

Таким чином, відповідачем не доведено «поза розумним сумнівом», що у позивача виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці про виклик, і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 ухилився.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

З огляду на те, що відповідачем у справі не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 210 -1 КУпАП, суд вважає обгрунтованими доводи та аргументи позивача, на підставі яких він просить суд скасувати спірну постанову та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2025 року № 118, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Враховуючи зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 286, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2025 року № 118, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адміністративного стягнення у виді штрафу 17 0000,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення складено 25.03.2026.

Суддя Р. В. Котенко