Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №199/10233/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/10233/25

(1-кп/199/384/26)

В И Р О К

іменем України

30 березня 2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025052220000580, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з вищою освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 31 травня 2025 року приблизно о 15:00 год. прийшов за місцем мешкання своєї колишньої дівчини ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , з метою налагодити відносини з останньою.

Так, близько 15:00 год. 31 травня 2025 року ОСОБА_7 зайшов у коридор квартири за адресою: АДРЕСА_3 , де спільно з ОСОБА_9 знаходився її батько - потерпілий ОСОБА_4 . В ході спілкування між ОСОБА_7 з одного боку, та потерпілим ОСОБА_4 з іншого боку виник словесний конфлікт. На грунті таких, що раптово виникли, неприязних стосунків між ОСОБА_7 , з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_7 31 травня 2025 року близько 15:10 год., перебуваючи у приміщенні коридору квартири за адресою: АДРЕСА_3 , дістав з сумки чорного кольору, яка була одягнена на ньому в той момент, металевий розкладний ніж сірого кольору, та, наблизившись до ОСОБА_4 , вступив з останнім в бійку, в ході якої, тримаючи в своїй правій руці вказаний металевий розкладний ніж сірого кольору, маючи на меті нанести ним удари в різні частини тіла, діючи умисно, не конкретизуючи у своїй свідомості, якою саме буде завдана шкода, находячись обличчям до потерпілого на відстані менше витягнутої руки, наніс лезом вказаного ножа не менше трьох тичкових ударів в область лівої частини тулуба ОСОБА_4 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , в момент, коли ОСОБА_4 намагався закритись від його ударів своїми руками, наніс останньому не менше трьох ріжучих ударів навідмаш вказаним ножем, який утримував в правій руці, внаслідок чого наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівої вушної раковини, лівого плеча (над лівим ліктьовим суглобом) та 5-го пальця лівої кисті, після чого потерпілий ОСОБА_4 встиг забігти у приміщення кухні та зачинити двері.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, знаходячись у коридорі квартири за адресою: АДРЕСА_3 , 31 травня 2025 року, близько 15:20 год. побачив, що потерпілий ОСОБА_4 вийшов з приміщення кухні та наближається до нього з газовим балоном в правій руці, та намагається розпилити вміст балону йому в обличчя з метою самозахисту. Побачивши це, ОСОБА_7 тримаючи в своїй правій руці вказаний металевий розкладний ніж сірого кольору, маючи на меті нанести ним удари в різні частини тіла, діючи умисно, підбіг до потерпілого ОСОБА_4 та, знаходячись в безпосередній близькості від нього, дещо праворуч від лівої частини його тулуба, наніс потерпілому вказаним ножем, який утримував у правій руці, не менше 7-ми ударів у напрямку зверху вниз в область лівої частини тулуба на всьому протязі, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 впав на підлогу в положення на спину після чого ОСОБА_7 припинив подальше нанесення ударів ножем.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: різаної рани по верхньому краю лівої вушної раковини; 7-ми проникаючих колото-різаних поранень шиї та грудної клітини, з ранами по задній та бічній поверхні грудної клітини і шиї (в проекції 7- го ребра зліва по передньо-пахвовій лінії; в проекції 6-го міжреберного проміжку зліва по задньо-паховій лінії; в проекції 8-го ребра зліва по задньо-паховій лінії; над остю лівою лопатки; нижче проекції лівої лопатки; в проекції 7-го міжреберного проміжку зліва по біляхребтовій лінії та на рівні 7-го шийного хребця по хребтовій лінії), які проникають в плевральну порожнину, з переломами 5,7-го ребер зліва, переломом тіла лівої лопатки, забоєм легень, явищами лівостороннього гемопневмотораксу та підшкірної ефіземи м`яких тканин шиїта грудної клітини, травматичним ушкодженням спинного мозку на рівні 6-7-го грудних хребців, явищами пневморахісу та розвитком в посттравматичному періоді нижньої параплегії і порушення функції тазових органів; проникаючого колото-різаного поранення черева з раною по лівому фланку, яка переходить в раиьовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, далі проникає в черевну порожнину з утворенням заочеревинної гематоми, з пересіченням м`язів та реберної дуги і сліпо закінчується на хребті; різаної рани лівого плеча (над лівим ліктьовим суглобом); різаної рани тильної поверхні 5- го пальця лівої кисті.

Тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівої вушної раковини, лівого плеча та 5-го пальця лівої кисті (як кожне окремо) відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день), а тілесні ушкодження у вигляді численних проникаючих поранень шиї, грудної клітини та черева (як кожне окремо) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_7 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, визнав частково та показав, що приблизно 10 лютого 2024 року познайомився з ОСОБА_9 , яка є донькою потерпілого ОСОБА_4 . На початку травня вони вирішили пожити окремо, продовжуючи стосунки. За декілька тижнів до трагічної конфлікту, ОСОБА_10 почала уникати його. За тиждень до конфлікту ОСОБА_10 зателефонувала йому і сказала, що розриває з ним стосунки. Він неодноразово намагався поговорити з ОСОБА_10 для з`ясування причини, але та його ігнорувала. 31 травня 2025 року він прибув до будинку ОСОБА_10 з квітами для її матері та її сестри, піднявся до квартири і побачив що якраз потерпілий ОСОБА_4 з дружиною і молодшою донькою вийшли з квартири. Він подарував квіти, але мати ОСОБА_10 поклала їх на підлогу біля сусідньої квартири. Вони вийшли і він вийшов з будинку разом з ними. Сварок не було. Не дочекавшись ОСОБА_10 на вулиці, він знову піднявся. Розумів, що ОСОБА_10 вдома сама і він зможе з нею поспілкуватися, але неочікувано повернувся батько ОСОБА_10 . Коли той, виходячи з квартири, відчинив двері, він піднявся зі сходів та підбіг до дверей, сказавши, що хоче зайти та поговорити. ОСОБА_4 відмовив, він повторив прохання ще пару разів, тоді ОСОБА_10 сказала, що поговорить. Бійки не було, була трохи сутичка, штовханина, потім потерпілий погодився дати поговорити. ОСОБА_10 сказала батьку, щоб вони вдвох поговорити, але ОСОБА_4 сів між ними. Розмова була короткою, потерпілий почав викликати поліцію, на що ОСОБА_10 забрала у того телефон і скасувала виклик, сказавши батьку: « Дай ми поговоримо». Ще кілька хвилин вони говорили. Він був в дуже пригніченому стані. Не агресивному, а навпаки, в тривожному хвилюванні, стресі. В цей момент батько ОСОБА_10 зі словами, що йому це набридло, хапаючи його за речі і шию почав ударами штовхати його за двері. Отримавши фізичне ушкодження від потерпілого, він навідмаш вдарив ОСОБА_12 в область плеча ножем. Це вже був удар від нервового зриву на фоні постійного морального та фізичного пригнічення. Ці останні дні він приходив прояснити ситуацію. Надалі ОСОБА_10 з батьком побігли до кухні, зачинивши двері, почали викликати швидку. Він сів на комод у коридорі у шоковому стані, все відбулося як у тумані, досить швидко. Потерпілий різко вибіг з кухні, вдарив його сковорідкою. Він встиг відвернутися і удар прийшовся по спині, після чого він відбіг у сусідню кімнату прямо по коридору досить не малу відстань. В цей час потерпілий почав бризкати йому в обличчя перцевим балоном, через що він втратив видимість і стало важко дихати. Його охопила думка, що той має намір його вбити. В умовах відсутності видимості він навідмаш махав ножем, щоб захистити себе, але потерпілий продовжував свій напад в результаті чого отримав ножові поранення. Відчувши що потерпілий відійшов, він почав протирати очі і побачив, що той стоїть в поганому стані. Зрозумівши, що загрози його життю немає, він побіг на балкон і почав кричати, щоб хтось викликав швидку, що не хотів цього робити, що просто прийшов поговорити, що кохав ОСОБА_10 . Від пережитого шоку та стресу почали виникати думки стрибнути з балкону, але його заспокоїв сусід на сусідньому балконі. Він попросив того піднятися та допомогти врятувати потерпілого, але останній сказав, що він у сусідньому під`їзді. Тоді він опанував себе, дістав телефон, хотів викликати «швидку», але телефон був розряджений, і він кинув його на підлогу. Почувши істерику ОСОБА_10 , він підбіг до потерпілого. Той був при свідомості, але вже лежав на підлозі. Він зняв свою футболку, почав затискати потерпілому рани футболкою, спиняючи кровотечу. Потерпілий сказав, що болить нога і він поправив останньому ногу, яка була зігнута. ОСОБА_10 в цей час принесла води і почала телефонувати в «швидку». «Швидка» повідомила, що не може їх знайти. ОСОБА_10 не могла в шоковому стані пояснити, тоді він взяв телефон і за їх словами зрозумів, що ті поруч. Весь цей час він стримував кровотечу, сказавши ОСОБА_10 затискати рани. Він взяв телефон ОСОБА_10 і розмовляючи зі «швидкою» вибіг до під`їзду. Біля під`їзду на лавці були мешканці будинку. На ту ж саму лавку він поклав телефон. Побачив «швидку», яка стояла неподалік від будинку, і підбіг до них, вказавши під`їзд. Потім провів їх прямо до квартири. В квартирі медики почали надавати потерпілому допомогу. Він спитав, чи потрібно щось ще. Ті попросили принести м`які ноші з карети «швидкої». Він побіг і приніс ці ноші, взявши їх у водія «швидкої». Лише коли медики зазначили, що від нього допомога не потрібна, він вийшов до під`їзду і сказав поліції, що він є учасником конфлікту. Його заарештували та посадили в авто, але оскільки він не міг дихати і дуже пекли очі, його вивели і посадили на землю. Його знову охопила паніка від усвідомлення, що сталося, і захопила істерика. Він благав лиш про те, щоб потерпілий вижив. Поліцейські як біля під`їзду, так і за будинком де стався конфлікт, не надаючи йому захист адвоката проводити його допит, хоча бачили його морально та фізично важкий стан. Після події він попросив брата надати всю необхідну допомогу потерпілому, витратити кошти які у нього були заощаджені і витрати його власні кошти, що звісно його родина і зробила допоки родина потерпілого у грубій формі не відмовилась від допомоги, заблокувавши його родичів. Просить суд зрозуміти, що він не мав ніяких злісних намірів, того дня він не впорався з натиском агресії зі сторони потерпілого.

Крім часткового підтвердження ОСОБА_7 , обставин інкримінованого йому злочину, винуватість останнього у вчиненні інкримінованих діянь доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що 31 травня 2025 року близько 15 години з донькою ОСОБА_10 обідав вдома. Потрібно було піти до машини. Він відкрив двері, взувся. Донька проводжала. Відкрив двері, вийшов на коридор на півтулуба та побачив ОСОБА_7 , який одразу кинувся на нього. Почалася штовханина. Обвинувачений як спортивна людина, переміг. Він підняв руку, запропонував поговорити спокійно. Обвинувачений пройшов до квартири, двері закрили. Донька та обвинувачений стояли десь в метрі один від одного, він стояв між ними. Обвинувачений з донькою поговорили, той вмовляв її повернутися, вона відмовила, це його розлютило. Він вирішив викликати поліцію, гудок пройшов, але донька взяла телефон та відхилила виклик. В цей момент обвинувачений піднімався та витягав ніж із сумки, яку він носив на плечах. Донька це побачила, зробила крок до обвинуваченого. Коли поліція перетелефонувала, він побачив, як обвинувачений схопив доньку, зробив крок назад, обхопивши лівою рукою її за шию, та заніс руку з ножем для удару. Він кинув телефон та кинувся на обвинуваченого, схопив руку останнього. Той відпустив доньку, вона забігла на кухню. В процесі бійки обвинувачений наніс йому два чи три удари в лівий бік, пробивши легеню, під час захисту ще поранив йому руку. Тоді він забіг на кухню й закрився, а обвинувачений зі злості вдарив двері, через що ті перекосилися та скло вивалилося на кухню. В цей момент він вже відчував, що в нього пробита легеня, оскільки з кров`ю виходило повітря, сказав доньці, щоб викликала «швидку», бо йому вже погано. Почав шукати, чим захищатися. Взяв сковорідку, але згадав, що в нього є газовий балончик в коридорі. Подивився, що обвинуваченого поблизу немає, вийшов в коридор. Обвинувачений у цей час стояв посередині спальні з піднятою правою рукою та усмішкою. Він підійшов до дзеркала, взяв балончик та, не доходячи метра півтора до спальні, почав бризкати, але оскільки обвинувачений стояв від нього десь за три метри, результату не було. Обвинувачений в цей момент підскочив до нього, лівою рукою штовхнув його до стіни. Він лівою рукою, яка була вся в крові, взявся за дошку для прасування. Коли був повернутий до обвинуваченого, той наніс йому сім тичкових ударів по лівому боку, останнім ударом перебив йому якийсь нерв, через що у нього відмовили ноги та він впав. Коли обвинувачений побачив, що він впав без ознак життя, перелякався, побіг у кімнату до вікна, вирвав москітну сітку та почав кричати у вікно, що він його вбив і зараз буде стрибати з вікна. В цей час він лежав, намагався рухатися. Обвинувачений це почув, почав кричати: « ОСОБА_13 не умирай!». «Швидка» приїхала швидко, відкачували, відвезли в лікарню № 16, зашили. Потім перевезли в лікарню Мечнікова, лежав три дні в реанімації, після цього підняли в спинальне відділення через травму спинного мозку. Підтверджує, що йому надавали допомогу брат обвинуваченого та дружина останнього, возили на автомобілі, купували якісь дрібні матеріали. Чи давали гроші не знає, був у лікарні. Його донька з обвинуваченим розірвали стосунки 19 травня, за цей час обвинуваченого біля будинку він бачив близько п`яти разів. Щодо підстав цивільного позову показав, що працює меблярем. витратні матеріали замовляв у «Віяр», закупка здійснювалася за кошти клієнтів. Замовлення через його стан здоров`я після події доопрацював напарник. Частину коштів довелося вертати. Ще було на черзі три чи чотири замовлення, які він втратив, там сума була до мільйона. Він не є фізичною особою - підприємцем, доходи по податковій не показував. Внаслідок дій обвинуваченого він втратив здоров`я та працездатність, пересувається тільки на візку. У сім`ї великий стрес. Дружина втратила роботу, оскільки потрібно за ним доглядати.

Свідок ОСОБА_9 показала, що є донькою ОСОБА_4 31 травня 2025 року близько 09:45 години батьки виїжджали на роботу, вона тільки прокинулася. Чула, як батько сказав обвинуваченому, який приніс квіти, що цим ситуацію вже не виправиш і щоб йшов собі, після цього сестра зачинила вхідні двері. Через вічко в дверях бачила, що обвинувачений залишив квіти під дверима. Пізніше батько прийшов з роботи та розповідав, що коли він вийшов з ліфту, обвинувачений сидів на сходовому майданчику, вони поспілкувалися, в цей час ще виходила сусідка, щоб перевірити, чи все добре, вони потисли руки та все наче було добре. Пообідавши, батько сказав, що в автомобілі потік тосол і він піде полагодить, оскільки ввечері збиралися на дачу, попросив зачинити за ним двері. Коли батько виходив, обвинувачений вломився в квартиру та почалася невелика бійка. Обвинувачений батька пересилив, почали спілкуватися, але розмова нікуди не йшла. Коли вривався, сказав, що не міг вчинити по-іншому, оскільки під будинком вже кілька днів і не бачив іншого варіанту поговорити, сидів навпочіпки, плакав. Коли батько почав викликати полію, вона забрала в того телефон та сказала, що вони зараз поговорять і ОСОБА_14 піде. В цей час вона побачила, як обвинувачений щось дістає з сумки, зробила крок йому назустріч, оскільки батько дивився в телефон та не бачив цього. Побачила, що ОСОБА_7 дістав розкладний ніж, довжиною близько 10 см., схопив її лівою рукою за горло, в правій тримав ніж. Коли батько це побачив, схопив обвинуваченого за руку і він її відпустив, почалася бійка. Вона намагалася їх розборонити. В ході бійки вони перемістилися на кухню, батько вже був поранений десь з лівого боку. Момент спричинення удару не бачила. Батько тримався за бік, з рани хлинула кров. Вони закрилися на кухні, обвинувачений опинився в коридорі. Вона відчинила вікно та кликала на допомогу. Батько сів на стілець та сказав викликати «швидку». Коли викликала, обвинувачений ногою розбив двері в кухню, посипалося скло, намагався відчинити двері, а вони перешкоджали йому, але той пересилив. Батько взяв сковорідку, щоб якось захищатися, але потім поклав назад, вийшли в коридор. Вона стояла за батьком, бачила, як він взяв газовий балончик для самозахисту, але обвинувачений стояв далеко, тому той не спрацював. Коли батько розпилював балончик, вона думала, що обвинувачений почне терти очі та кине ніж, тому вона відкрила двері та вийшла, щоб покликати на допомогу. Стукала в двері сусідів, спустилася на перший поверх, де побачила сусіда, якому сказала, що її колишній хлопець порізав її батька, піжама на ній вся була в крові, тому було зрозуміло, що щось сталося. Побігла назад до квартири та побачила, що все заляпане кров`ю, батько лежить на підлозі, текла кров, обвинувачений бігав від батька на балкон. Батько попросив підкласти йому щось тверде під голову та попросив води, сказав, що не відчуває ніг. В цей час прибіг обвинувачений, кричав « ОСОБА_13 , ты только живи, все будет хорошо, не умирай!», потім знов побіг на балкон, вона також побігла на балкон, кричала, щоб викликали «швидку» та поліцію. Сказала обвинуваченому, щоб викинув ніж, оскільки боялася йог. Тоді той вибив москітну сітку та викинув ніж з вікна. Вона знову побігла до батька, знову викликала «швидку», коли обвинувачений побачив, що вона через стрес не може розповісти, куди підніматися, забрав у неї телефон та побіг вниз, повернувся зі «швидкою». Куди пішов далі, не знає. «Швидка» надавала батькові допомогу. Коли приїхала поліція, спитали де ніж, вона відвела на ту ділянку, куди обвинувачений його викинув. Там залишився поліцейський, а вона пішла до під`їзду, де батька виносили до автомобіля «швидкої», потім його відвезли до лікарні, а вона з поліцією залишилася вдома. До 31 травня обвинувачений неодноразово викладав відео на сторінці «Інстаграм», де казав, що йому зробили боляче і вона та її родина також страждатимуть, постійно переслідував її. Події відбувалися у АДРЕСА_3 . На момент події в квартирі нікого крім обвинуваченого, її та батька нікого не було. Мати повернулася вже десь о 12 годині ночі. У сестри був концерт. Батько тепер не працює, лежить з катетером. Матір також не працює, оскільки доглядає батька. Більшу частку грошей заробляв батько, утримував всю родину. Зараз всі кошти йдуть на лікування батька. Інших коштів, окрім тих, які дав брат обвинуваченого, ніхто нічого не пропонував. Не знає, чому обвинувачений намагався вбити її батька.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що є дружиною ОСОБА_4 31 травня 2025 року зранку чоловік відвозив її на роботу, на сходовому майданчику стояв обвинувачений з трьома букетами квітів. Чоловік останньому сказав, що вони з донькою вже розсталися і далі нічого бути не може. Вони сіли в ліфт та поїхали. А вже приблизно о 15:30 год. зателефонувала донька та повідомила, що обвинувачений порізав батька, тому вона поїхала в лікарню, додому приїхала десь опівночі. Коли приїхала в лікарню, чоловіка оперували. Лікар сказав, що в чоловіка 13 ножових поранень, останнє в спинний мозок, ніг той не відчуває. Після операції перевели в реанімацію. Бачила дома вже лише залишки крові, оскільки приїхав чоловік сестри та допоміг навести лад. По цивільному позову їй відомо, що чоловік працював на себе, робив корпусні меблі, податки не сплачував, дохід чоловіка кожного місяця був різний, сумою вона не цікавилася. Дохід міг бути і 20, і 100, і 150 тисяч, а могло не бути взагалі. Останнім часом були великі замовлення. Обвинуваченого бачила біля будинку майже кожного дня, той переслідував їх сім`ю. Була підписана соцмережі обвинуваченого, в останньому відео той казав, що вони не будуть спокійно жити. Життя їх родини після цього кардинально змінилося на гірше. До цих подій сімейний бюджет тримався на чоловіку. Тепер заробляє старша донька, також вона відкрила «банку» на лікування батька, допомагають батьки. Брат обвинуваченого дав 25 тисяч гривень, возили на автомобілі, пару разів купували ліки, серветки, привозили їжу. Суми 100 тисяч не було. Пропонували ще гроші, але останнім часом гроші не брали, оскільки той сказав що робить це, щоб зменшити строк.

Свідок ОСОБА_16 показала суду, що є сестрою ОСОБА_15 . Безпосереднім очевидцем подій не була. Їм повідомили телефоном про те, що сталося, і вона зателефонувала сестрі, поїхала до неї до лікарні. Зі слів сестри, племінниці та чоловіка сестри відомо, що між обвинуваченим та ОСОБА_10 були конфлікти. Всі обставини відомі зі слів ОСОБА_10 та інших очевидців. Вважає, що доходи в 400 тис грн. на місяць відповідають рівню життя родини сестри.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_17 показав, що мешкає в одному під`їзді з потерпілим на першому поверсі. Дату не пам`ятає, в той день гуляв біля під`їзду з сином. В цей час з під`їзду вискочила ОСОБА_9 з криками: «Він убив папу». Він одразу викликав поліцію та «швидку», а ОСОБА_10 побігла нагору. Через кілька хвилин вибіг обвинувачений з криками: «Я його поранив ножем, я не хотів». В руках у останнього був телефон, який той кинув на лавці, кричав, щоб викликали «швидку», а коли свідок сказав, що вже викликав, побіг назад. Обвинувачений був емоційно збуджений, босий та без майки, весь у крові. Сам він не піднімався, бо син на колісному кріслі і він не міг того залишитися. «Швидка» приїхала десь за 5 хвилин, потім хвилини за 2 поліція. ОСОБА_7 зустрів «швидку» та проводив нагору.

Свідок ОСОБА_18 показав, що є сусідом потерпілого ОСОБА_4 . В той день він вкладав спати дитину. Коли вийшов до кухні, почув, як хтось кричить: «Я його вбив!». Вийшов на балкон та побачив обвинуваченого на вулиці, без футболки, руки в крові, який бігав та кричав: «Я його вбив!». «Швидка» стояла, поліції не було. Спочатку не зрозумів, хто це, а коли придивився, впізнав хлопця ОСОБА_9 . Піднявся та побачив, що потерпілий лежить вздовж коридору, багато крові та колото-різаних ран. Потім приїхала поліція, попросили допомогти винести потерпілого. До цього обвинуваченого бачив на сходах в під`їзді, декілька разів чув крики, були постійні конфлікти. Розповідали, що обвинувачений постійно тероризує, переслідує, намагається потрапити до квартири.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що є лікарем МНС. Надійшов виклик про ножові поранення по вул. Дарницькій, 11, квартиру не пам`ятає. Прибули з фельдшером на місце швидко. Зустрів на місці молодий чоловік, який був у психомоторному збудженні та перші його слова були: «Я вбив людину, я зарізав його!». Піднялися до квартири та побачили в коридорі чоловіка, який лежав на спині, він був у свідомості. На питання, що сталося, сказав, що його порізали. Вони почали надавати першу допомогу. Молодий чоловік бігав, поки його не виставили. Оскільки потерпілий був у важкому стані, викликали ще реанімаційну бригаду. Коли прибули, поліція вже була. В квартирі ще була дівчина, представилася донькою потерпілого. Поранення були множинні в області спини, шиї, було проникаюче поранення грудної клітини, пневмоторакс. З якою метою обвинувачений зустрічав їх, йому невідомо. Ніяких речей під потрпілим чи на ньому, які не були одягнуті на нього, не бачив. Хто викликав «швидку», не знає. До квартири їх провів обвинувачений. Хто приніс м`які ноші, не пам`ятає.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_20 показала, що працює парамедиком. Прибули з лікарем на виклик, зустрів обвинувачений, провів на поверх, де вони надавали допомогу потерпілого. Потерпілий був у важкому стані, були колоті рани легені. Донька потерпілого сказала, що обвинувачений наніс її батьку колоті рани. Сам обвинувачений був у збудженому стані. Коли зустрічав, сказав, що наніс колоті рани потерпілому, нічого не пояснював. Після того, як підняв їх на поверх, пішов. Ноші принесла поліція. Водій був біля автомобіля. Обвинувачений був у збудженому стані, але агресивним не був.

Під час допиту судом у якості свідка ОСОБА_21 показав, що працює подієм «швидкої». Вказаних подій не пам`ятає. Пам`ятає чоловіка, який був «готовий» та «обторчений», бігав у крові та кричав: «Я його вбив!».

Свідок ОСОБА_22 показав суду, що є співробітником патрульної поліції. Отримали виклик на службовий планшет, їх було багато, оператор постійно під`єднував нові, була різна кваліфікація: конфлікт, хуліганство, тілесні ушкодження. Коли під`їхали, з під`їзду вибіг обвинувачений без футболки, зі слідами крові на руках та тулубі, в неадекватному стані, з ознаками сп`яніння. Почав кричати, що він її любив, нічого зрозуміло не було. В цей час біля під`їзду стояла «швидка», вказували на обвинуваченого як на особу, яка порушує порядок. Було прийнято рішення застосувати відносно останнього кайданки. Далі піднявся на поверх, там побачив, що на місце прибули фельдшера «швидкої», надавали потерпілому допомогу. Квартира була зі слідами боротьби - розбите скло, розкидані речі, сліди крові на підлозі. З`ясувавши всі обставини події, встановили місцезнаходження знаряддя вчинення злочину, який, зі слів доньки потерпілого, обвинувачений викинув у вікно. Після цього охороняв ніж. Обвинувачений нічого не пояснював. Потерпілий був у важному стані.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що є співробітником патрульної поліції. Отримали виклик з різними попередніми кваліфікаціями. Повідомлялося, що можуть бути ножові поранення, спроба самогубства. На місці вже була «швидка». З під`їзду вибіг обвинувачений, який був одягнений в сірі спортивні штани, сірі шкарпетки, чорна сумка-барсетка, торс був оголений, весь в крові. Було подано сигнал голосом лягти на землю, оскільки були підстави вважати, що той може бути причетний до вчинення правопорушення, після чого обвинувачений був затриманий із застосуванням спеціальних засобів. Він залишився на вулиці з напарником, третій напарник піднявся нагору до місця вчинення правопорушення. Обвинувачений постійно повторював: «Я її кохав, я не хотів його вбивати, допоможіть йому», після цього вони намагалися встановити перебіг подій. Потерпілого бачив тільки тоді, коли того завантажували в автомобіль «швидкої». Диспетчер повідомляв, що обвинувачений сам заявив до поліції. Також були виклики про те, що особа хоче вистрибнути з вікна, про те, що по вулиці бігає чоловік. Перша кваліфікація була конфлікт.

Допитана судом у якості свідка ОСОБА_24 показала, що є дружиною брата обвинуваченого. Обвинуваченого знає майже 10 років, відносини дуже добрі. Близько двох років тому той почав зустрічатися з ОСОБА_10 . В кінці весни ОСОБА_25 поїхав до Одеси, щоб працювати там, ОСОБА_10 збиралася переїхати з ним, вони готувалися до переїзду, ОСОБА_26 поїхав раніше. Через деякий час обвинувачений повернувся, був пригнічений, наче в депресії, через якийсь час дізналася, що вони розійшлися, але ОСОБА_26 намагався відновити стосунки, вони ще спілкувалися, але не були разом. Через деякий час зрозуміла, що все остаточно скінчено, обвинувачений був у відчаї. Одного дня, коли вона була на роботі, їй зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила, що між обвинуваченим та її батьком сталася бійка і вони викликають «швидку». Вона нічого не зрозуміла, зателефонувала чоловіку і вони приїхали. На місці була поліція та ОСОБА_25 , останній плакав. Чоловік залишився внизу з братом, а вона піднялася в квартиру, ОСОБА_10 знаходилася з поліцією. На питання, що сталося, повідомила, що ОСОБА_26 наніс батькові ножові поранення, детально не пояснювала, бо була дуже схвильована за батька. Вона з чоловіком надавали допомогу на лікування потерпілого, загалом біля 1500 доларів США, не враховуючи витрати на бензин та час.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31 травня 2025 року, ОСОБА_4 просить органи поліції вжити заходи до встановленої особи, яка 31 травня 2025 року спричинила йому множинні ножові поранення за адресою його мешкання.

За протоколом огляду місяці події, який оцінюється судом разом зі стенограмою до нього, 31 травня 2025 року з 15 год. 50 хв. до 17 год. 22 хв. слідчим поліції за наявності письмової згоди ОСОБА_9 , за участі понятих ОСОБА_27 і ОСОБА_28 оглянуто місце події - квартиру АДРЕСА_4 . Вхід квартири здійснюється через металеві двері чорного кольору. Стіни під`їзду збудовано з цегли, вкритою фарбою білого кольору. На вхідній рамці дверей в правій частині видніються сліди РБК. Праворуч дерев`яної дверної рами на цеглині видніються сліди РБК. На внутрішній частині дерев`яних дверей вхідних містяться сліди РБК. Вхід до квартири далі здійснюється через дерев`яні двері, обшиті матеріалом, схожим на шкіру. На момент огляду двері до квартири відчинено. При вході до квартири до коридору на підлозі розміщено два паперові клаптики зі слідами РБК. В кімнаті коридору порушено обстановку. На килимі, що лежить на підлозі розкидано папір та особисті речі, зокрема, на килимі мається калюжа округлої форми зі слідами РБК. Ліворуч від входу розміщено тумбу та шафу дерев`яну. Прямо від входу розміщено тумбу дерев`яну з дзеркалом. На тумбі лежить сумка тканева чорного кольору. Ліворуч по коридору подалі калюжі зі слідами РБК. На килимі лежать тканини білого кольору з слідами РБК. Праворуч від входу до коридору розміщено шафу з особистими речами. Праворуч вказаної шафи кімнату санвузла. Ліворуч кімнати санвузла розміщено прохід та кімнату кухні. В проході до кухні на підлозі з лінолеуму маються обламки скла зі слідами РБК. Вхідні двері кухні, вироблені з дерева з скляними секціями, ушкоджено в частині скляних секцій. На підлозі при вході до кімнати кухні маються сліди РБК. У проході кухні праворуч маються двері до санвузла, на дерев`яних дверях якого маються сліди РБК. На дерев`яній рамці вхідних дверей кухні маються сліди РБК В кухні праворуч від входу розміщено Г-образні шафи навесні, побутова техніка, харчові продукти та шафи. На кухонному столі дерев`яному синього кольору розміщено 7 кухонних ножів зліва направо: ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору; ніж з дерев`яною чорного та коричневого кольору; ніж з пластиковою рукояткою лезом сірого кольору та накладкою на рукоятку рожевого кольору; ніж з пластиковою рукояткою с лезом сірого кольору та накладкою на рукоятці зеленого кольору; ніж з рукояткою пластиковою з елементами білого та фіолетового кольору з лезом білого кольору (пошкоджено покриття); ніж з білою рукояткою з лезом білого кольору (пошкоджено покриття); ніж з дерев`яною рукояткою без фарбового нанесення. В кімнаті кухні мається вікно металопластикове з склопакетом. На пластиковій ділянці вікна мається слід РБК нижче ручки пластикової білого кольору. Ліворуч від входу квартири при вході до спальної кімнати поруч з тканинами маються сліди РБК, на шафі маються краплі РБК. При вході до кімнати, поруч з тканинами, на підлозі маються краплі РБК. Трохи ліворуч від тумби з дзеркалом мається вхід до спальної кімнати через двері дерев`яні з секціями склопакету. На дерев`яних частинах дверей маються сліди РБК. Підлога вказаної спальної кімнати вкрита килимом зеленого кольору. Ліворуч від входу мається ліжко з особистими речами. Кімната вкрита шпалерами зеленого кольору. На стінах розміщуються картини. Праворуч від входу мається велика шафа дерев`яна з особистими речами та побутовою технікою. Через вказану спальну кімнату здійснюється вхід до приміщення балкону в дальній лівій частині кімнати. Біля входу до балкону на килимі маються плями зі слідами РБК. Вхід до балкону здійснюється через металопластикові двері з склопакетом. Підлога балкону вкрита лінолеумом. На підлозі балкону виявлено пару кросівок білого кольору з елементами зеленого та зеленого кольору, кросівки вкриті РБК. Праворуч від входу балкону вмонтовано вікна металопластикові з склопакетом, де на підвіконні виявлено сліди РБК. Під вікном розміщено стіл дерев`яний з металевою опорою, зверху на столі маються слідки РБК. Біля металевої опори поряд з кросівками на підлозі лежить мобільний телефон у чохлі гумовому білого кольору марки «іPhone». В спальній кімнаті, в якій є прохід до балкону, на ліжку виявлено комплект одягу: шорти білі та сорочка білого кольору з елементами чорного кольору зі слідами РБК, вказана одежа вилучена до паперового конверту НПУ. В кімнати кухні зі столу вилучено 7 зазначених ножів, які обернуто у паперовий конверт та поміщено до спецпакету НПУ QYH0146993. З підлоги кухні вилучено до паперового конверту НПУ уламок скла зі слідами РБК. В коридорі на тумбі з дзеркалом вилучено до спецпакету QYH0146994 сумку чорного кольору. Тканини, що лежали на килимі зі слідами РБК в коридорі - футболка чорного кольору та футболка білого кольору поміщені до двох різних паперових конвертів НПУ. В приміщенні балкону вилучено два кросівки зі слідами РБК до двох різних паперових конвертів НПУ. Мобільний телефон марки «Apple» у чохлі білого кольору з підлоги балкону поміщено до спецпакету CRH 131925. З килима у коридорі зі слідами РБК шляхом змиву дистильованою водою на тампон-зонд вилучено змив та контрольний зразок до нього, після чого змив та контрольний зразок поміщено до паперового конверту. З внутрішньої сторони вхідних дверей, на яких міститься слід РБК, дистильованою водою здійснено змив на тампон-зонд та контрольний зразок до нього, вказане поміщено до паперового конверту. З приміщення балкону - з поверхні вікна, віконної рами та столика вилучено три сліди полімерних візерунків та поміщено до паперового конверту.

Постановою слідчого від 31 травня 2025 року речі, вилучені під час огляду місця події визнано речовими доказами.

Допитана судом у якості свідка ОСОБА_27 показала суду, що дійсно залучалася в якості понятої під час вказаного огляду місця події. Бачила в квартирі потерпілого страшний безлад, її навіть знудило. Все це тривало довго, близько години. Дивилася з порога, бачила, що відбувається. Що саме вилучили не пам`ятає, багато речей. Протокол читала.

Свідок ОСОБА_28 показала суду, що також залучалася в якості понятої під час вказаного огляду місця події. Вона стояла на порозі, бачила кров, шмаття, що точно відбувалося не пам`ятає. Давали підписувати документи, зачитували в голос, показували пакети та казали, де що лежить. Вона проживає в 164-й квартирі, навпроти. Під час події була вдома, ОСОБА_10 за допомогою не зверталася, в двері стукали, але поки відчинила, вже нікого не було.

Згідно з протоколом огляду місця події, 31 травня 2025 року в період часу з 17 год. 48 хв. до 18 год. 00 хв. слідчим поліції за участі ОСОБА_7 , було оглянуто відкриту ділянку місцевості поблизу будинку № 11 по вул. Дарицька в м. Дніпро, де на відстані близько 5 метрів від будинку (зі зворотної сторони від під`їзду № 3), напроти балкону квартири АДРЕСА_5 вказаного будинку на землі виявлено та вилучено металевий розкладний ніж у складеному стані, сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору. З ножа відібрано зразки речовини бурого кольору, а також слід папілярного візерунку на липку стрічку.

Постановою слідчого від 31 травня 2025 року вилучений ніж, слід папілярного візерунку та змив речовини бурого кольору з контрольним зразком визнано речовими доказами.

Відповідно до протоколу огляду місця події, 31 травня 2025 року в період часу з 16:40 год. до 17:15 год слідчим поліції в приміщенні МКЛ № 16 оглянуто та вилучено одяг, який видав ОСОБА_4 , а саме: чоловічі труси бордового кольору, спортивні штани чорного кольору, на яких наявні сліди рідини бурого кольору.

Постановою слідчого від 31 травня 2025 року вказані речі ОСОБА_4 визнані речовими доказами.

За протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 31 травня 2025 року, ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України о 15:35 год. 31 травня 2025 року. В межах процедури затримання було проведено особистий обшук ОСОБА_7 , у якого було вилучено штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, пару шкарпеток сірого кольору, поясну сумку чорного кольору, газовий балон з надписом «ТЕРЕН-4М».

Постановою слідчого від 31 травня 2025 року вилучені у ОСОБА_7 під час особистого обшуку речі визнано речовими доказами.

Відповідно до протоколів отримання зразків для експертизи від 31 травня 2025 року від ОСОБА_7 відібрано зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви з долонь обох рук, відбитки пальців та долонь обох рук, зразок букального епітелію, які постановою слідчого від 31 травня 2025 року визнано речовими доказами.

Згідно з протоколом отримання зразків для експертизи від 02 червня 2025 року від ОСОБА_7 відібрано зразок крові, який постановою слідчого від 02 червня 2025 року визнано речовими доказами.

За висновком судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-25/22457-Д від 09 червня 2025 року, два сліди пальців рук розмірами 26x17 мм, 25x15 мм та один слід долоні руки розміром 75x34 мм, які відкопійовані на три липкі стрічки, які вилучено при огляді місця події 31.05.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб) та залишені середнім пальцем, безіменним пальцем та долонею лівої руки, відповідно, особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Один слід пальця руки розмірами 23x18 мм, який відкопійований на одну липку стрічку, який вилучений при огляді місця події 31.05.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , придатний для ідентифікації за ним особи і залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 2803/3052-БД від 11 червня 2025 року, у результаті дослідження зразка крові ОСОБА_7 встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерелогічою системою АВ0.

Згідно з протоколом отримання зразків для експертизи від 04 червня 2025 року від ОСОБА_4 відібрано зразок крові, який постановою слідчого від 04 червня 2025 року визнано речовими доказами.

За висновком судово-імунологічної експертизи № 2836/3084-БД від 13 червня 2025 року, у результаті дослідження зразка крові ОСОБА_4 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерелогічою системою АВ0.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 2838/3086-БД від 23 червня 2025 року, на штанах сірого кольору з написом «Mind Bluwing SUCCESS», вилучених 31 травня 2025 в ході особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК ОСОБА_7 (об`єкти №№1-5) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. На парі шкарпеток сірого кольору, вилучених у ОСОБА_7 (об`єкти №№6,7) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. На поясній сумці чорного кольору з надписом «.JING ELI», вилученої у ОСОБА_7 (об`єкт №10) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. В інших слідах на сумці (об`єкти №№8,9) наявність крові не встановлено. При серологічному дослідженні слідів крові на штанах (об`єкти №№1-5), на парі шкарпеток (об`єкти №№6,7) та в одному сліді на сумці (об`єкт №10) виявлений антиген А, що не виключає можливості походження крові у зазначених об`єктах від особи (осіб) групи крові А з ізогемаглютиніпом анти-В, в тому числі, і від потерпілого ОСОБА_4 , оскільки антиген В, що характерний для крові підозрюваного ОСОБА_7 в слідах крові об`єктів №№1-7,10, не виявлений, даних про присутність його крові в вказаних слідах не отримано.

Згідно з висновком судової імунологічної експертизи № 2837/3085-БД від 26 червня 2025 року, в піднігтьовому вмісті лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкт №2), що був наданий на дослідження, наявність крові не встановлена, виявлені клітини середнього шару епідермісу. В піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкт №1), що був наданий на дослідження, наявність крові не встановлена, виявлені клітини середнього шару епідермісу. На змиві з лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкт №4), представленого на дослідження, встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені. На змиві з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкт №3), представленого на дослідження, встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені. При цитологічному дослідженні встановлено, що епітеліальні клітини в слідах в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкти №№1;2), належать особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності клітин в даних слідах виявлено антиген В ізосерологічної системи АВ0. Статева належність крові в змивах з обох рук підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкти №№3;4), не встановлена, через відсутність формених елементів крові. При визначенні групової належності крові в даних слідах антигени А та В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені, а характер слідів не дозволяє проводити дослідження на наявність ізогемаглютинінів анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, тому висловитись про групову належність крові в слідах в змивах з обох рук підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкти №№3;4) не представилось можливим. Враховуючи отримані результати досліджень, можливо висловитися, що епітеліальні клітини в слідах в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкти №№1;2) могли походити від чоловіка (чоловіків), з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0, можливо і від самого підозрюваного ОСОБА_7 , беручи до уваги його групову приналежність крові. Даних про походження клітин в слідах в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкти №№1;2) від потерпілого ОСОБА_4 не отримано, оскільки виявлений антиген В для його групи крові не є специфічним. Оскільки групова та статева належність крові в слідах в змивах з обох рук підозрюваного ОСОБА_7 (об`єкти №№3;4), не встановлена, то відповісти про її походження від нього самого, чи від будь-якої іншої особи, не представилось можливим.

За висновком судово-імунологічної експертизи № 2887/3136-БД від 19 червня 2025 року, на складному ножі (об`єкти №№2-4), наданому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. На змиві з ножа (об`єкт №1), наданому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. Статева належність крові в слідах на змиві з ножа (об`єкт №1) та на складному ножі (об`єкти №№2-4), не встановлена, через відсутність (об`єкти №№1,3,4) та недостатню кількість придатних для дослідження (об`єкт №2) формених елементів крові, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи отримані результати досліджень, можливо висловитися, що сліди крові на змиві з ножа (об`єкт №1) та на складному ножі (об`єкти №№2-4), могли походити від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, можливо і від потерпілого ОСОБА_4 , беручи до уваги його групову приналежність крові. Даних про походження слідів крові на змиві з ножа (об`єкт №1) та на складному ножі (об`єкти №№2-4) від підозрюваного ОСОБА_7 не отримано, оскільки виявлений антиген А для його групи крові не є специфічним.

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 2888/3137-БД від 23 червня 2025 року, на наданій на дослідження футболці чорного кольору, вилученій 31 травня 2025 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , (об`єкт №1) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. На марлевій серветці зі змивом (об`скт№2) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні сліду крові на футболці (об`єкт№1) та сліду крові на марлевій серветці зі змивом (об`єкт№2) виявленні антиген А та ізогемаглютинін анти-В, що вказує на походження крові у зазначених об`єктах від особи (осіб) групи крові А з ізогемаглютиніном аінти-В, в тому числі, і від потерпілого ОСОБА_4 , оскільки антиген В, що характерний для крові підозрюваного ОСОБА_29 в слідах крові об`єктів №№1,2, не виявлений, даних про присутність його крові в вказаних слідах не отримано.

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/26454-ТР від 07 липня 2025 року, на поверхнях футболки, вилученої 31.05.2025 в ході проведеного огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 , наявні чотирнадцять наскрізних пошкоджень та два пошкодження утворені внаслідок розрізу. Два наскрізні пошкодження, що розташовані на передній поверхні футболки, та одне наскрізне пошкодження, яке розташоване на спинці футболки, утворені внаслідок дії колючо-ріжучого предмету. Інші пошкодження на поверхнях футболки утворені в результаті вирізання (ймовірно при проведенні судово-медичної експертизи) та розрізання тканини інструментом типу ножиці. Колото - різані пошкодження на передній поверхні та спинці футболки утворені предметом, який має клинок з вістрям, обухом та лезом, як і у ножа, вилученого 31 травня 2025 року в ході проведеного огляду за адресою: м. Дніпро, вул. АДРЕСА_3, біля буд. 11. Вирішити запитання про утворення вищевказаних пошкоджень саме наданим ножем не надається можливим, у зв`язку з відсутністю відображення окремих ознак слідоутворюючого предмету в пошкодженнях.

За довідкою МКЛ № 16 від 31 травня 2025 року, ОСОБА_4 госпіталізований з діагнозом: множинні колото-різані поранення грудної клітини проникаючі ліворуч, гемопневмоторакс ліворуч, проникаюче поранення лівої черевної стінки, заочеревна гематома, різана рана ділянки лівого ліктьового суглобу, наскрізна рана середньої фаланги 5-го пальця лівої кисті.

На підставі ухвали слідчого судді 16 червня 2025 року в порядку тимчасового доступу до речей і документів слідчим в КНП «Міська клінічна лікарня № 16» було вилучено медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_4 .

Також, на підставі ухвали слідчого судді 02 липня 2025 року в порядку тимчасового доступу до речей і документів слідчим в Дніпропетровській обласній клінічні лікарні ім. І.І. Мечнікова було вилучено медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_4 .

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2016е/381 від 11 липня 2025 року, за даними наданої медичної документації у гр. ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді:

- різаної рани по верхньому краю лівої вушної раковини;

- 7-ми проникаючих колото-різаних поранень шиї та грудної клітини, з ранами по задній та бічній поверхні грудної клітини і шиї (в проекції 7-го ребра зліва по передньо-пахвовій лінії; в проекції 6-го міжреберного проміжку зліва по задньо-паховій лінії; в проекції 8-го ребра зліва по задньо-пахвовій лінії; над остю лівою лопатки; нижче проекції лівої лопатки; в проекції 7-го міжреберного проміжку зліва по біляхребтовій лінії та на рівні 7-го шийного хребця по хребтовій лінії), які проникають в плевральну порожнину, з переломами 5,7-го ребер зліва, переломом тіла лівої лопатки, забоєм легень, явищами лівостороннього гемопневмотораксу та підшкірної емфіземи м`яких тканин шиї та грудної клітини, травматичним ушкодженням спинного мозку на рівні 6-7-го грудних хребців, явищами пневморахісу та розвитком в посттравматичному періоді нижньої параплегії і порушення функції тазових органів;

- проникаючого колото-різаного поранення черева з раною по лівому фланку, яка переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, далі проникає в черевну порожнину з утворенням заочеревинної гематоми, з пересіченням м`язів та реберної дуги і сліпо закінчується на хребті;

- різаної рани лівого плеча (над лівим ліктьовим суглобом);

- різаної рани тильної поверхні 5-го пальця лівої кисті.

Встановлені у гр. ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: численних колото-різаних ран шиї, грудної клітини та черева, різаних ран лівої вушної раковини, лівого плеча та лівої кисті, спричиненні від неоднократної механічної дії гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) колюче- ріжучими властивостями, що діяв (діяли) у вищевказані анатомічні ділянки, яким міг бути і клинок ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями, що підтверджується характером ран та наявністю раньових каналів.

Тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівої вушної раковини, лівого плеча та 5-го пальця лівої кисті (як кожне окремо) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі пункту 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

За своїм характером встановленні у нього тілесні ушкодження у вигляді численних проникаючих поранень шиї, грудної клітини та черева (як кожне окремо) відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-й,к,о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

Враховуючи характер та локалізацію встановлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отриманні незадовго до первинного надходження на стаціонарне лікування в КНП «Міська клінічна лікарня №16» ДМР», тобто і в термін вказаний у медичній документації, а саме 31 травня 2025 року.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість встановлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 11-ти механічних дій.

Встановлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.

Встановити форму, розмір, вагу та інші особливі ознаки знаряддя злочину не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.

Спричинення численних колото-різаних та різаних ран, є не характерним для падіння з висоти власного зросту (як з наданням тілу прискорення так і без нього).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 31 травня 2025 року, свідок ОСОБА_9 в відділку поліції показала механізм спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень її батьку ОСОБА_4 . Зокрема, свідок показала, як ОСОБА_7 , долаючи спротив ОСОБА_4 потрапив до вказаної квартири, під час спілкування зі свідком дістав зі своєї сумки правою рукою ніж, яким почав хаотично наносити удари потерпілому, після чого свідок з потерпілим перемістилися до кухні. ОСОБА_9 побачила, як її батько сідає на стілець, тримаючись за лівий бік, де йшла кров. В цей час ОСОБА_7 вибив скло дверей в кухню, за допомогою фізичного впливу на неї зайшов до кухні, де між останнім та її батьком відбулася бійка, в ході якої батько схопив газовий балон та розпилив в очі ОСОБА_7 . В цей момент вона відчинила двері квартири та почала кликати на допомогу. Коли обернулася, то побачила, що ОСОБА_7 , тримаючи в руці ніж, продовжував битися з її батьком. Далі вона вийшла на балкон квартири і почала кликати на допомогу, а ОСОБА_7 підійшов до неї, вибив сітку з вікна і почав кричати: «Викликайте шкидку, поліцію, я вбив людину!». Вона попросила ОСОБА_7 , викинути ніж у вікно, бо турбувалася за своє життя і життя батька. Свідок вийшла до під`їзду, кликала на допомогу, повернулася до батька та викликала «102» і «103». Після цього ОСОБА_7 вийшов з квартири і через декілька хвилин повернувся з бригадою ШМД.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту, 10 липня 2025 року слідчим в приміщенні лікарняної палати ТОВ «Єврейський медичний центр» було проведено слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_4 , під час якого останній на статисті показав, як ОСОБА_7 наносив йому тілесні ушкодження.

За висновком додаткової судово-медичної експертизи № 2120е від 18 липня 2025 року, локалізація та характер встановлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі.

За протоколом проведення слідчого експерименту, 16 липня 2025 року слідчим в приміщенні лікарняної квартири АДРЕСА_6 було проведено слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_7 , під час якого останній показав, як вирішив зайти до вказаної квартири, тому що не вдавалося поговорити з ОСОБА_10 , а вона якраз була дома, тому він пішов до неї додому. Показав, як він присів навприсядки біля полиці з взуттям, що знаходиться ліворуч від вхідної двері, та показав місце, на триляжі, що знаходиться навпроти вхідної двері де сидів потерпілий ОСОБА_30 . Також показав місце, де стояла ОСОБА_10 між триляжем та взуттєвою полицею, біля вхідної двері. Бесіда була трошки напружена, в ході бесіди ОСОБА_30 почав казати, що він там ніхто і проявляти невеличку агресію, і згодом, через деякий час, почав його піднімати, і як би виводити, виштовхувати з квартири. В цей момент він через агресію потерпілого зі своєї сумки дістав складний туристичний ніж з сірого металу і, тримаючи його в правій руці, наніс один чи два удари по плечу та лівій руці потерпілого. Показав, як після цього ОСОБА_30 пішов на кухню з ОСОБА_10 . Не може пригадати, чи зачинялися останні на кухні. Після цього потерпілий вийшов з кухні зі сковорідкою і балоном сльозогінного газу в руках. Він в цей час стяв в коридорі обличчям в сторону кухні навпроти вхідних дверей квартири. Потерпілий спробував нанести йому удар сковорідкою, він ухилився і наніс останньому удар ножем десь по попереку. Після цього він зрозумів, що потерпілий буде бити надалі і відступив до сусідньої кімнати, а потерпілий залишився навпроти вхідних дверей у коридорі і з цієї відстані повністю випустив весь сльозогінний балон йому в обличчя. Він був залитий газом, нічого не бачив і вже ножем, який тримав в правій руці, хаотично махав наосліп, а потерпілий підійшов до нього і він декілька разів поцілив ножем в потерпілого, але куди саме сказати не може, бо нічого не бачив. В якийсь момент потерпілий впав на підлогу на спину в коридорі між вхідними дверима квартири та дверима спальної кімнати. Він в цей момент пішов на балкон подихати повітрям, відчинив вікно, протер очі, побачив, що в сусідньому вікні поверхом нижче був хлопець років 30-ти, чорнявий в синій футболці. Він попросив останнього піднятися та допомогти, бо він поранив людину. Той сказав, що не може, бо з іншого під`їзду. Він тоді попросив викликати «швидку». Після цього дістав телефон, хотів набрати «швидку», побачив, що телефон розряджений, кинув там же сумку і телефон, і пішов до потерпілого. Коли підійшов, побачив, що той при тямі, на грудях кров. Він зняв сою футболку і притиснув її до рани потерпілого, щоб той не стікав кров`ю. Поправив останньому ногу, бо та була підігнута. В цей момент ОСОБА_10 зі свого телефону набирала «швидку». Він чув, що та пояснює куди їхати «швидкій», і «швидка» не може зрозуміти, куди їм під`їхати. Тоді він взяв у неї телефон, сказав тримай, притискай добре до рани футболку щоб потерпілий не стікав кров`ю. Почув, що «швидка» десь біля будинку, сказав що зараз прийде, побіг на вулицю, зустрів біля сусіднього під`їзду «швидку», привів їх прямо до квартиру, підганяючи їх. Сказали, що потрібні м`які ноші, і він побіг донизу, спустився босим сходами до самого під`їзду, там стояла «швидка», попросив у медика м`які носилки, взяв їх, сходами назад бігом приніс ці ноші. Після цього спустився до під`їзду і побачив там працівників поліції та сказав що, він споганив людину, можете мене заарештувати. Ніж він викинув тому, що ОСОБА_10 сказала, що їй страшно через цей ніж, тому він пішов та кинув ножа з балкону, щоб та не боялась.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 2146е від 18 липня 2025 року, характер встановлених у гр. ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, не суперечить характеру на які вказує ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічної дії (дій) ножа, але оцінити дані щодо механізму та локалізацію нанесених тілесних ушкоджень (ударів) не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних (не бачив, окрім ран лівої верхньої кінцівки).

Згідно з протоколом демонстрації відеозапису, 01 червня 2025 року слідим поліції досліджено публікацію, розміщену в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 31 травня 2025 року. До публікації додано відеозапис, при перегляді якого встановлено, що особа, яка веде відеоз`йомку (ОСОБА №1), здійснює відеофіксацію чоловіка (ОСОБА №2), який стоїть у повний зріст на лоджії з навстіж відчиненим вікном у багатоповерховому будинку. Далі, на відмітці часу «00:05» зафіксований на відеозаписі чоловік (ОСОБА №2), на вигляд 30-35 років, який одягнутий у білу футболку та сірі штани починає викрикувати: «Я убил ее отца. Я убил его. Убил. Я не хотел». Далі на відмітці часу «00:45» ОСОБА №2 стоїть в повний зріст на лоджії з навстіж відчиненим вікном в сірих штанах, з голим торсом та викрикує: «Я ее очень сильно любил. Я просто ее любил. Я должен это сделать. Я не хотел, я любил». Також ОСОБА №2 викрикує нерозбірливі слова. Далі, на відеозаписі видно, що ОСОБА №2, дивлячись з лоджії багатоповерхового будинку вниз, звертається до невідомої особи та нерозбірливо щось розповідає. Далі на відмітці часу «02:11» вказаного відеозапису, чутно як ОСОБА №1, яка здійснює зйомку, вигукує до ОСОБИ №2: «Не прыгай, щас тебе помогут, не прыгай. Не надо, не прыгай. Не прыгай, тебе щас помогут, сейчас приедут люди и помогут». Далі ОСОБА №2 заходить в середину квартири. На цьому відеозапис завершується.

Вказаний відеозапис відкопійовано на оптичний носій, який постановою слідчого від 01 червня 2025 року визнано речовим доказом.

Зміст відеозапису було досліджено в судовому засіданні і ОСОБА_7 , підтвердив, що на записі зафільмований він і події відбуваються після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

За протоколом огляду речі, 08 липня 2025 року слідчим оглянуто вилучений під час огляду місця події мобільний телефон ОСОБА_7 марки «iPhone» білого кольору в білому силіконовому чохлі, всередині якого міститься сім-картка мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_1 , який містить листування обвинуваченого зі свідком ОСОБА_9 з приводу небажання останньої продовжувати спілкуватися з обвинуваченим.

Згідно з постановою слідчого від 05 червня 2025 року про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки відеозапису, 06 червня 2025 року слідчим отримано копії відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів співробітників поліції відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, які були задіяні для відпрацювання події за адресою: АДРЕСА_3 , оптичний носій з якими постановою слідчого від 06 червня 2025 року визнаний речовим доказом.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 06 червня 2025 року, слідчим досліджено зміст вказаного відеозапису та встановлено, що ліворуч знизу екрану наявний надпис, а саме: «797325 31/05.2025», при цьому час початку відео о 15:38:56, дата 31/05/2025. Відеозапис починається з того, що працівник поліції прямує до під`їду будинку. Перед під`їздом на лавці сидять чоловік віком близько 50-ти років та двоє не повнолітніх осіб. Поліцейському надали інформацію що у правопорушника з собою ножа немає та місце події знаходиться на 6 поверсі. Після чого поліцейський разом з іншими співробітниками попрямували до під`їзду до ліфту та почали підніматися на шостий поверх багатоповерхівки. На відмітці часу 15:40:55 год. співробітники поліції прибули до квартири де сталось правопорушення. В коридорі приміщення знаходились медичні співробітники, які надавали медичну допомогу потерпілому. На відмітці часу 15:44:45 год. співробітник поліції проходить на заднє подвір`я багатоповерхівки де знаходились співробітник з особою жіночої статі, яка одягнута в білу сорочку с чорними цяточками (далі - ОСОБА № 1). Поліцейський запропонував ОСОБІ № 1 розповісти про те що травилося. ОСОБА № 1 розповіла що особа чоловічої статі, ім`я якої ОСОБА № 1 не назвала, протягом тижня знаходиться біля будинку, ходить біля будинку, хотів поспілкуватися, в цей же день батько ОСОБИ №1 вже спілкувався з ним декілька раз розмовляв. Зі слів ОСОБИ №1 коли її батько пішов до автомобіля, ця особа забігла до квартири та почала розмовляти з ОСОБОЮ №1. Коли батько повернувся до квартири він почав викликати поліцію, чоловік дістав ніж та почав погрожувати ОСОБІ № 1 та її батьку що їх вб`є. Зі слів ОСОБИ № 1 все почалось в коридорі квартири, почалась бійка та вони перемістились до кухні. ОСОБА № 1 разом з батьком зачинились на кухні, чоловік вибив скло в двері на кухні, ОСОБА № 1 почала викликати поліцію та медичну допомогу. Бійка пересунулась до іншої кімнати де батьку ОСОБІ № 1 чоловік задав декілька ножових ударів після чого батько ОСОБИ № 1 впав та сказав що не відчуває ноги. На відмітці часу 16:01:18 год. поліцейський питає чи є у ОСОБИ № 1 тілесні ушкодження, ОСОБА № 1 повідомила що їй тілесні ушкодження не були нанесені. На відмітці часу 16:06:22 год. поліцейський оглядає приміщення квартири на килимі є плями бурого кольору, взуття на якому також є плями бурого кольору. На відмітці часу 16:15:52 год. при подальшому огляді приміщення на балконі було знайдено кросівки білого кольору с синіми смушками з зворотної частини кросівок, мобільний телефон на підлозі, та плями бурого кольору біля вікна.

Судом вказаний відеозапис було безпосередньо досліджено в судовому засіданні.

За постановою слідчого від 07 червня 2025 року про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки відеозапису, 07 червня 2025 року слідчим в УПП в Дніпропетровській області отримано копії відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських, які 31 травня 2025 року були задіяні для відпрацювання події за адресою: АДРЕСА_3 , флеш-накопичувач з якими постановою слідчого від 07 червня 2025 року визнаний речовим доказом.

Згідно з протоколом огляду предмету від 07 червня 2025 року, слідчим досліджено зміст вказаного відеозапису та встановлено, що ліворуч знизу наявний надпис, а саме: «473039 31/05/2025 15:31:10 48.50469 N 35. 07064 Е 0164168 18% при цьому час початку відео о 15:31:10, дата 31/05/2025. На відео видно, що працівник поліції прибувши на місце пригоди залишився з затриманою особою чоловічої статі (далі - ОСОБА №1) яка була одягнута в сірі шкарпетки та сірі штани з плямами бурого кольору на лівій штанині, поясною сумкою синього кольору, з голим торсом. Після опитування затриманого (ОСОБА №1) він повідомив що він був в стані алкогольного сп`яніння. Також під час опитування (ОСОБА №1) він повідомив що працював з дітьми з вадами здоров`я, також протягом тижня жив біля будинку та вживав алкогольні напої, хотів зустрітися зі своєю дівчиною ОСОБА_10 , в квартирі у них сталась сутичка з батьком дівчини, після чого він наніс декілька ударів ножем батьку дівчини, після чого батько побіг на кухню та взяв сковороду, дівчину він не чіпав. На відмітці часу 15:49:15 год. можна побачити як працівники швидкої допомоги разом з громадянином чоловічої статі транспортують чоловіка середньої статури, віком приблизно 60-65 років, з декількома пораненнями на грудній клітині, (далі - ОСОБА №2). На відмітці часу 16:29:10 год. під час опитування іншим працівником поліції ОСОБА №1 повідомив, що під час сутички з батьком потерпілої (ОСОБА №2) він почав виштовхувати ОСОБУ № 1 з квартири та застосував до нього газовий балончик. Після скоєного ОСОБА №1 хотів вистрибнути з вікна, але вихопив мобільний телефон з рук дівчини та почав телефонувати в швидку допомогу. На відмітці відеозапису «02:09:30» можна побачити відео запис з боді камери іншого поліцейського в період з 15:30:54 31.05.2025 року де ОСОБА №1 повідомляє про вчинене правопорушення та просить поліцейських його затримати. Також повідомляє що його дівчина разом з батьком (ОСОБА № 2) знаходиться на 6 поверсі будинку і потребують допомоги. На відмітці часу 15:31:35 поліцейський побіг до квартири де було вчинено правопорушення на 6 поверх. На відмітці часу 15:32:48 год. поліцейський побачив жінку худорлявої статури, яка має світле волосся одягнута в білу сорочку з плямою бурого кольору на ній (ОСОБА №3). Зайшовши до приміщення, побачив двох співробітників швидкої допомоги та особу яка лежала на підлозі (ОСОБА №2) якій співробітники швидкої допомоги надавали допомогу. Поліцейський спитав у ОСОБИ №3 куди ОСОБА №1 діла предмет яким було вчинено удар. ОСОБА № 3 повідомила що предмет викинули за будинок через вікно, та може показати куди приблизно цей предмет було викинуто. Також поліцейський почав допомагати працівникам медичної допомоги надавати медичну допомогу. На період часу 15:41:39 поліцейський разом з ОСОБОЮ № 3 пішли за будинок на пошук предмета. Зі слів ОСОБИ № 3 ніж був сріблястого кольору. Через певний період часу ніж був знайдений. На відмітці відеозапису 03:23:10 з бодікамери іншого поліцейського станом на 15:31:29 31.05.2025 відбувається затримання (ОСОБИ № 1). Під час спілкування ОСОБА № 1 повідомив, що до нього був застосований газовий балон. Після чого ОСОБУ № 1 посадили до службового автомобіля, після чого попрохав вивести його на вулицю, бо йому важко дихати.

Судом вказаний відеозапис було безпосередньо досліджено в судовому засіданні.

За постановою слідчого від 26 червня 2025 року про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки відеозапису, 26 червня 2025 року слідчим в УПП в Дніпропетровській області отримано копії відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських, які 30 травня 2025 року були задіяні для відпрацювання події за адресою: АДРЕСА_3 , оптичний носій з якими постановою слідчого від 26 червня 2025 року визнаний речовим доказом.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 26 червня 2025 року, слідчим досліджено зміст вказаного відеозапису та встановлено, що ліворуч знизу наявний надпис, а саме: «471404 30/05/2025 15:38:22 0177514 3%», при цьому час початку відео о 15:38:22 дата 30/05/2025. На відео видно, що працівники поліції прибувши за викликом біля будинку стоять 2 особи. Одна з них чоловічої статі, віком приблизно 28-35 років середньої статури, має світле волосся, одягнута в білу футболку, сірі штани, білі кросівки з 2 синіми смужками зі зворотної сторони кросівок та з чорною сумкою через плече (далі - ОСОБА №1). Інша особа чоловічої статі, віком приблизно 50-55 років, худорлявої статури, має сиве волосся, одягнута в футболку чорного кольору, чорного кольору штани, чорного кольору кросівки, має чорного кольору сумку через плече, та в лівій руці тримає пакет білого кольору ( далі - ОСОБА №2). Поліцейський підійшовши до ОСОБИ №1 та до ОСОБИ №2 представився, попередив що їхня розмова записується на відеозапис та спитав про конфлікт з колишньою дівчиною ОСОБИ №1. На питання „що сталося" ОСОБА №1 відповів, що він зателефонував та попросив щоб вийшла його колишня дівчина, яка з його слів скоріш за все і викликала патрульних поліцейських. ОСОБА №1 розповів що в ході однієї зі сварок з дівчиною він розбив її мобільний телефон та привіз новий. В ході перегляду відео запису, ОСОБА №2 сказав, що він є батьком дівчини до якої прийшов ОСОБА №1 та розповів, що ОСОБА №1 розійшлись з дівчиною та ОСОБА №1 зі слів ОСОБА №2 постійно «пресує її та дістає», на що ОСОБА №1 зазначає, що хоче поспілкуватися з дівчиною. На відмітці часу 15:39:27 до вище зазначених осіб підійшли 2 дівчини одна з них була віком приблизно 20-25 років, має світле волосся, одягнута в майку коричневого кольору, шорти темного кольору (Далі - ОСОБА №3). Інша дівчина віком приблизно 20-25 років, має волосся коричневого кольору, одягнута в чорну футболку з написом білого кольору по середині футболки та джинси синього кольору ( далі - ОСОБА №4) ОСОБА №3 повідомила що не бажає знаходитись біля ОСОБИ №1, тому що він заважає ОСОБІ №3 та всій її сім`ї. ОСОБА №1 хотіла поспілкуватися, але ОСОБА №3 відмовляється та не бажає з ОСОБА №1 спілкуватися. На відмітці часу 15:41:24 ОСОБА №2, ОСОБА №3, ОСОБА №4, залишають ОСОБА №1 та патрульних поліцейських. ОСОБА №1 стосовно телефона додав, що він хотів подивитись чи спілкується ОСОБА №3 з іншими особами.

Судом вказаний відеозапис було безпосередньо досліджено в судовому засіданні.

Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУПН в Дніпропетровській області на запит слідчого надано копії аудіозаписів повідомлень, здійснених впродовж 2025 року на спецлінію «102» на адресу виклику: АДРЕСА_3 , а також аудіозаписів повідомлень, здійснених упродовж 2025 року на спецлінію «102» щодо подій за участі ОСОБА_7 .

Згідно з протоколом огляду, 08 червня 2025 року слідчим оглянуто інтернет ресурс за посиланням зазначеним у протоколі (система електронного документообігу Міністерства внутрішніх справ), де міститься вищевказана відповідь Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУПН в Дніпропетровській області з додатками у виді аудіофайлів. Під час прослуховування аудіозаписів складено стенограми, зміст яких наведений у протоколі. Після прослуховування вказані аудіофайли записані на оптичний носій, який постановою слідчого від 08 червня 2025 року визнаний речовим доказом.

Зміст вказаних аудіофайлів був безпосередньо досліджений в судовому засіданні та встановлено, що:

- на файлі «748607329.1276078.mp3» зафіксовано дзвінок на лінію «102» від особи, яка представилася як ОСОБА_9 з приводу переслідування її колишнім хлопцем ОСОБА_7 , через що вона не може нормально жити;

- на файлі «748693817.1284513. mр3» зафіксовано виклик на лінію «102» від особи, яка представилася як ОСОБА_9 з приводу того, що чоловік, на якого вона заявлала, скоріше за все вбив її батька. Батько поки що живий.

- на файлі «1748116138.1236511.mp3» зафіксовано виклик на лінію «102» від особи, яка представилася ОСОБА_31 з приводу виклику поліції за адресою: АДРЕСА_3 , в двері «ломиться» неадекватний молодий чоловік ОСОБА_32 погрожує його дочці розправою;

- на файлі «1748693450.1284470.mр3» зафіксовано виклик на лінію «102», і під час виклику чутно як кричить дівчина а також голоси двох чоловіків, які нерозбірливо кричать один на одного. Чоловічий голос каже «Викликай терміново поліцію», а жіночій: «Папа, який пароль?»;

- на файлі «1748694032.1284533.шр3» зафіксовано повідомлення від диспетчера «103» з приводу виклику «швидкої» за адресою АДРЕСА_3 ножове поранення в області серця;

- на файлі «1748694123.1284549.mр3» зафіксовано виклик на лінію «102» від особи чоловічої статі з проханням швидше приїхати поліцію за адресою: АДРЕСА_3 3-й під`їзд, з приводу «поножовщіни», гість «підрізав» сусіда.

На вимогу слідчого КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» надано аудіозаписи викликів 31 травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_7 , до ОСОБА_4 , оптичний носій з якими постановою слідчого від 13 червня 2025 року визнаний речовим доказом.

Відповідно до протоколом огляду предмету, 13 червня 2025 року слідчим досліджено вмісти вказаного оптичного носія. Під час прослуховування аудіозапису з назвою «31.05.2025 - 493АВ» до нього складено стенограму:

Особа 2(чоловічий голос): Ты выживешь

Особа 1 (жіночий голос):ОСОБА_26, Всё..

Особа 2(чоловічий голос): А? Бегом в скорую звони

*не зрозуміло*

Особа 2 (чоловічий голос): ...иди сюда

Особа 1 (жіночий голос): папа

*знову не зрозумілі крики*

Оператор 103: Екстрена медична допомога.

Особа 2 (чоловічий голос):., я оставлю тебя в живых, оставлю, клянусь.

Оператор 103: Я слухаю вас

Особа 1 (жіночий голос): Алло.

Особа 2 (чоловічий голос): вызывай скорую.

Особа 1 (жіночий голос): Алло.

Оператор 103: Я слухаю, що у вас сталось?

Особа 1(жіночий голос): Быстрее пожалуйста приедьте АДРЕСА_3 Человека ранили, человека ранили.

Оператор 103: Підождіть, я вас не чую, спокойно росказуйте, що сталося?

Особа 2 (чоловічий голос): Я убил человека, вызывайте полицию, скорую, быстро.

Особа 1 (жіночий голос): Пожалуйста. Человека ранили, он умирает, пожалуйста, это мой папа, помогите пожалуйста.

Оператор 103: Чим ранили?

Особа 1 (жіночий голос): Что?

Оператор 103: Чим ранили?

Особа 1 (жіночий голос): Ножом ранили, пожалуйста. Он умирает.

Оператор 103: Яке місто?

Особа 1 (жіночий голос): Місто Дніпро. Помогите.

Оператор 103: В яке місце? Части тела куда вдарили?

Особа 1 (жіночий голос): Все возле области сердца.

Оператор 103: Так, яка вулиця?

Особа 1 (жіночий голос): АДРЕСА_3

Оператор 103: Дарницька?

Особа 1 (жіночий голос): Да

Особа 2 (чоловічий голос): Кать, он не выживет, он не выживет

Особа 1 (жіночий голос): Пожалуйста.

Оператор 103: Пожалуста, не кричи, я ж пишу виклик. Так, АДРЕСА_3, будинок?

Особа 1 (жіночий голос): НОМЕР_2 Пожалуйста....

Оператор 103: Та не кричи, квартира яка?

Особа 1 (жіночий голос): 103 набирайте... Квартира НОМЕР_3, пожалуйста, человек умирает, все в крови.

Оператор 103: Та я вже чула, під`їзд і поверх який?

Особа 1 (жіночий голос): 3 подьезд, 6 поверх, НОМЕР_3, пожалуйста, быстрее.

Оператор 103: А код, чи домофон?

Особа 1 (жіночий голос): НОМЕР_3..

Оператор 103: Скільки років йому?

Особа 2 (чоловічий голос): *нерозбірливо кричить* быстрее

Особа 1 (жіночий голос): Пожалуйста, я очень прошу быстрее.

Оператор 103: Чекайте, чекайте.. А він дихає?

Особа 1 (жіночий голос): Еле-еле. Пожалуйста, я Вас прошу быстрее.

Оператор 103: Все, виклик записаний.

Зміст вказаних аудіофайлів був безпосередньо досліджений в судовому засіданні.

За висновком судово-медичної експертизи № 1749е від 20 червня 2025 року, при огляді ОСОБА_7 у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- двох саден, які розташовані на тлі внутрішньо-шкіряних крововиливів на передній поверхні шиї з переходом праворуч та вниз до проекції правої ключиці та на 0,5см вниз від проекції яремної вирізки;

- семи внутрішньо-шкіряних крововиливів: в проекції тіла лівої лопатки, на задній поверхні правого плечового суглобу, на грудній клітині справа в проекції майже від навкологрудинної до середньо-ключичної лінії в проекції 3- 4-го міжреберного проміжку, на грудній клітині справа по середньо-ключичній лінії в проекції 5-6-го міжреберного проміжку, на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, на грудній клітині зліва по передньо-пахвовій лінії в проекції 7-го міжреберного проміжку та на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині;

- двох синців на задній поверхні правого ліктьового суглобу та на задній поверхні лівого ліктьового суглобу;

- трьох саден: на передній поверхні правого колінного суглобу у нижній третині, на передній та передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу;

- скальпованої рани на нігтьовій фаланзі 1-го пальця лівої стопи.

Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден та внутрішньо-шкіряних крововиливів, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесенні, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), частина з обмеженою контактуючою поверхнею, частина і при ударі об такий (такі), що діяв (діяли) в область тулуба та кінцівок, яким могла бути і рука, нігті, нога або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 7-ми механічних дій.

Виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (садна з підсохлим буро- червоним дном, майже на рівня оточуючої шкіри; рана вкрита буро-червоною кривавою коринкою; синці багряно-синюшного кольору, без чітких меж; тощо), можливо вказати, що термін їх спричинення становить біля 1-2-х діб до моменту огляду, тобто вони могли бути отримані в термін на який вказує обстежений та вказано слідим у постанові.

Будь-яких судово-медичних даних за різночасовий термін отримання тілесних ушкоджень не виявлено.

За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження (як кожне окремо) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння. На підставі: п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 305-к від 04 липня 2025 року, ОСОБА_7 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не виявляв і в теперішній час не виявляє будь-яких психічних розладів. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Надаючи оцінку допустимості досліджених доказів суд враховує, що стороною захисту оспорюється допустимість в якості доказу протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_8 , оскільки поняті, за твердженням захисника, до квартири не заходили, стояли біля входу. Крім того з дослідженого відеозапису вбачається, що слідчий та інші працівники поліції вільно пересувалися по квартирі, заходили у кімнати та вилучали/оглядали майно. Таким чином, за твердженням захисника, огляд квартири було проведено з явними порушеннями КПК в частині залучення понятих і безперервної фіксації.

За приписами абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, крім особливостей, встановлених статтею 615 цього Кодексу.

Зі змісту протоколу огляду місця події - житла потерпілого, та дослідженого судом відеозапису вказаної слідчої дії вбачається, що для проведення огляду житла слідчим було залучено двох незаінтересованих осіб (понятих), які під час допиту в судовому засіданні підтвердили свою фактичну участь. При цьому поняті показали, що дійсно не ходили за слідчим по усій квартирі, однак зазначили, що перебували в коридорі біля входу в квартиру, звідки їм було добре видно усі дії, які проводилися слідчим.

Суд також враховує, що з дослідженого відеозапису з нагрудних відеореєстраторів співробітників поліції відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, які були задіяні для відпрацювання події за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що працівники поліції перебували в квартирі до початку огляду місця події, як слідчої дії. Разом з тим, порівнянням вказаного відеозапису з відеозаписом огляду місця події встановлено, що працівниками поліції обстановка в квартирі порушені не була, а докази, які були зафіксовані та вилучені під час огляду місця події, наявні і на відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів.

Огляд в цілому був проведений з дотриманням вимог ст.ст. 223, 233, 237 КПК України, протокол огляду з додатками відповідають вимогам ст.ст. 104, 105, 107 КПК України і відповідні доводи захисника судом відхиляються.

Також захисник просить суд визнати недопустимим доказом протокол огляду ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_3 де було виявлено та вилучено складний ніж, з посиланням на те, що участь в огляді приймав ОСОБА_7 , який на той час вже був фактично затриманим (перебував у кайданках), однак останньому не були роз`яснені його права і не було залучено захисника.

Вказана слідча дія зі змістом протоколу та відеозаписом проводилася за участі ОСОБА_7 , який на той час перебував в кайданках, в період часу з 17 год. 48 хв. до 18 год. 00 хв., тоді як ОСОБА_7 за протоколом затримання фактично було затримано в той же день о 15 год. 35 хв.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

За витягом з ЄРДР, до реєстру відомості про кримінальне правопорушення були внесені з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, що є особливо тяжким злочином, отже участь захисника в цьому провадженні була обов`язковою з моменту набуття особою статусу підозрюваного - 15:35 год. 31 травня 2025 року.

Під час вказаного час огляду місця події ОСОБА_7 за відсутності захисника надавав пояснення щодо того, що цей ніж належить йому і саме цим ножем він наносив тілесні ушкодження батьку своєї дівчини. При цьому, ОСОБА_7 не роз`яснювалося його право на свідчити проти себе.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння … порушення права особи на захист.

Таким чином, під час вказаного огляду місця події внаслідок істотного порушення права ОСОБА_33 на захист органом досудового розслідування було отримано фактичні дані, які доводили причетність ОСОБА_7 до спричинення вилученим під час огляду місця події ножем тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , такі докази (в частині фіксації пояснень ОСОБА_7 ) з огляду на приписи ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України є недопустими.

В той же час, відсутні підстави для визнання недопустимим доказом протоколу в іншій частині: виявлення та вилучення ножа, вилучення з нього слідів речовини бурого кольору і відбитків пальців рук, оскільки місцезнаходження ножа було вказане працівникам поліції свідком ОСОБА_9 ще о 15:41 год. 31 травня 2025 року, що підтверджується відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції, тобто задовго до початку огляду місця події.

Оскільки у вказаній частині огляд місця полії був спрямований на отримання об`єктивних даних, що не залежали від волевиявлення (свідчень) ОСОБА_7 : огляд та вилучення ножа з уже відомого працівникам поліції місця, внаслідок цього не порушувалося право ОСОБА_7 на мовчання чи захист, відповідні заперечення захисника в цій частині судом відхиляються.

Допустимість інших досліджених судом доказів учасниками провадження не оспорюється і такі докази, покладені судом в обґрунтування вироку, визнаються судом належними і допустимими, оскільки отримані уповноваженими особами, з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях і судом не встановлено суттєвих процедурних недоліків, які б «зруйнували» чи звузили права обвинуваченого, або ж обмежили його в можливостях їх ефективного використання.

Надаючи оцінку сукупності досліджених доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, та одночасно оцінюючи достовірність таких доказів, суд виходить з того, що учасниками судового розгляду не оспорюються сам факт, час та місце нанесення ОСОБА_7 ножем ударів ОСОБА_4 , внаслідок чого останньому були спричинені легкі та тяжкі тілесні ушкодження.

Зазначені обставини, окрім визнання самим ОСОБА_7 та підтвердження потерпілим ОСОБА_4 , доводяться сукупністю досліджених судом:

-показами свідка ОСОБА_9 , яка вказала, що 31 травня 2025 року ОСОБА_7 , під час конфлікту з її батьком в приміщенні їх квартири за адресою: АДРЕСА_3 , наніс останньому удари ножем, після чого батько впав на підлогу та почав стікати кров`ю;

-результатами слідчих експериментів за участі свідка ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_7 , які підтвердили сам факт та механізм нанесення ОСОБА_7 ударів ножем ОСОБА_4 ;

-звукозаписами дзвінків ОСОБА_9 на лінії «102» та «103» з приводу нанесення колишнім хлопцем ударів ножем її батьку за адресою: АДРЕСА_3 ;

-оглядом місця події - квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якого були зафіксовані численні сліди крові, яка за висновками експертів могла походити від ОСОБА_4 ;

-показами свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , які підтвердили факт госпіталізації ОСОБА_4 з колото-різаними пораненнями з квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а також те, що ОСОБА_7 , підтверджував їм факт спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому;

-показами допитаних в якості свідків співробітників патрульної поліції ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , які першими приїхали на місце полії, та виявили ОСОБА_7 , який заявляв, що наніс тілесні ушкодження батьку своєї дівчини;

-огляду місця події - ділянки місцевості за будинком АДРЕСА_9 , за результатами якого в місці, вказаному ОСОБА_9 , було виявлено та вилучено складний ніж, на якому було виявлено:

?слід пальця руки, який за висновком дактилоскопічної експертизи залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

?кров людини, яка за висновком експерта може походити від ОСОБА_4 і не може походити від ОСОБА_7 ;

-відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції за 30 травня 2025 року, за яким ОСОБА_7 під час спілкування зі співробітниками патрульної поліції зазначає, що має при собі складний ніж;

-висновком судової трасологічної експертизи, за яким на поверхнях футболки, вилученої у ОСОБА_4 виявлені два наскрізні пошкодження, що розташовані на передній поверхні футболки, та одне наскрізне пошкодження, яке розташоване на спинці футболки, утворені внаслідок дії колючо-ріжучого предмету, який має клинок з вістрям, обухом та лезом, як і у ножа, вилученого 31 травня 2025 року в ході проведеного огляду за адресою: м. Дніпро, вул. АДРЕСА_3, біля буд. 11;

-вилученням під час особистого обшуку ОСОБА_7 штанів сірого кольору, пари шкарпеток сірого кольору та поясної сумки виявлено кров людини, яка за висновком експерта може походити від ОСОБА_4 і не може походити від ОСОБА_7 ;

-висновками судово медичних експертиз, якими підтверджено сам факт, час спричинення та тяжкість спричинених ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, а також те, що їх локалізація та характер, механізм їх спричинення, встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі.

Однак, сторона захисту оспорює наявність у ОСОБА_7 умислу на вбивство ОСОБА_4 .

За обвинувальним актом:

- у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_4 ;

- останній діючи умисно, прагнучи спричинити смерть потерпілому шляхом ушкодження життєво важливих органів, наніс удари лезом ножа в область лівої тулуба ОСОБА_4 ;

- намагаючись довести свій злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, до кінця, маючи на меті нанести ножем численні удари в життєво важливі частини тіла, діючи умисно, прагнучи спричинити смерть потерпілому шляхом ушкодження життєво важливих органів, наніс потерпілому ножем удари в область лівої частини тулуба;

При цьому, ОСОБА_7 обвинувачується у вчинення закінченого замаху на вбивство, оскільки дії ОСОБА_7 були зупинені свідком ОСОБА_9 , яка завадила спробі ОСОБА_7 нанести ще один удар потерпілому, внаслідок чого, останній не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

За сталою практикою ККС ВС, умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, проте замах на цей злочин можливий лише з прямим умислом.

Згідно з приписами ст. 24 КК України, умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Основна відмінність між прямим та непрямим умислом полягає у вольовому ставленні особи до наслідків: при прямому умислі особа бажає їх настання, а при непрямому - не бажає, але свідомо припускає.

За встановлених судом фактичних обставин справи, ОСОБА_7 знаряддям вчинення злочину обрав предмет з підвищеними травмуючими властивостями - ніж, яким наніс потерпілому ОСОБА_4 числення удари, зокрема і в місця розташування життєво важливих органів. За таких обставин ОСОБА_7 усвідомлював (не міг не усвідомлювати), що наслідком його дій може бути і спричинення смерті ОСОБА_4 .

Для правильної кваліфікації дій обвинуваченого в цій справі суду необхідно встановити, чи бажав ОСОБА_34 спричини смерть ОСОБА_4 чи лише свідомо допускав її настання.

Питання про умисел суду необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

З показів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 і ОСОБА_15 вбачається, що між обвинуваченим і потерпілим до 31 травня 2025 року були гарні відносини. За встановлених судом фактичних обставин справи, умисел на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень виник у ОСОБА_7 спонтанно як наслідок злості на те, що потерпілий заважав обвинуваченому, як він вважав, поговорити з ОСОБА_9 .

Заподіяне ОСОБА_7 поранення не призвело до такого стану потерпілого, яке б давало підстави вважати, що він досяг умислу на вбивство і обвинувачений усвідомлюючи, що потерпілий живий, мав реальну можливість продовжити заподіяння йому ударів ножем, в тому числі у життєво важливі органи, проте цього не зробив.

Суд зауважує, що за версією сторони обвинувачення дії ОСОБА_7 були зупинені свідком ОСОБА_9 , яка завадила спробі ОСОБА_7 нанести ще один удар потерпілому, внаслідок чого, останній не зміг довести свій злочинний умисел до кінця. В той же час з показів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 і ОСОБА_9 вбачається, що на момент припинення нанесення обвинуваченим ударів ножем потерпілому, ОСОБА_9 в квартирі була відсутня, оскільки вибігла кликати на допомогу. За показами ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , обвинувачений самостійно припинив наносити удари ножем потерпілому після того, як потерпілий впав на підлогу. При цьому, ОСОБА_7 бачив, що потерпілий притомний та доступний до спілкування.

З досліджених судом відеозаписів з мережі інтернет, нагрудного відеореєстратору співробітників патрульної поліції, звукозаписів викликів на лінії «102» та «103», показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 вбачається, що усвідомлення того, що його дії можуть потягти за собою смерть ОСОБА_4 , викликало у обвинуваченого розпач, останній всіляко намагався запобігти настанню такого наслідку: допомагав ОСОБА_9 зупиняти кровотечу у потерпілого, викликати швидку допомогу, зустрів медичних працівників та провів їх до квартири, переймався рівнем надання медичної допомоги потерпілому, після чого дочекався приїзду працівників поліції, яким одразу повідомив про те, що він причетний до спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

При цьому, твердження прокурора проте, що ОСОБА_7 намагався приховати знаряддя вчинення злочину спростовується показами свідка ОСОБА_9 , яка вказала, що ОСОБА_7 викинув ніж у вікно на її прохання, бо їй було страшно.

Сукупність наведених обставин доводить, що обвинувачений хоча свідомо і допускав, але не бажав настання смерті ОСОБА_4 . При цьому, завдаючи ударів ножем зокрема і в ділянку тулуба, об`єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, припускав, що такими ударами будуть заподіяні ножові поранення, і передбачав можливість настання наслідків у вигляді завдання будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілого, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв із неконкретизованим (невизначеним) умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки (постанова ККС ВС від 20 травня 2025 року, справа № 939/2393/21).

Окрім цього, з показів обвинуваченого вбачається, що він вважає свої дії спровокованими агресією самого потерпілого і він фактично перебував в стані необхідної оборони.

За приписами ч. 1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Як встановлено на підставі таких, що узгоджуються в цій частині між собою, показів ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та фактично були підтверджено під час допиту самим ОСОБА_7 , останній проник до квартири ОСОБА_4 протиправно, подолавши фізичний опір останнього. Намагання ОСОБА_4 виштовхнути обвинуваченого з квартири є правомірною поведінкою, а не проявом агресії, як про це стверджує ОСОБА_7 . Так само, застосування ОСОБА_4 інших предметів (сковорідки, газового балону) було способом захисту себе та доньки після того, як ОСОБА_35 ножем вже спричинив останньому тілесні ушкодження.

Суд виходить з того, що особа, яка завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо саме насильство було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її власної поведінки.

ОСОБА_7 усвідомлював (не міг не усвідомлювати) що дії потерпілого є лише правомірною реакцією на його протиправну поведінку і наведені обставини виключають наявність в діях обвинуваченого стан необхідної оборони.

Суд вважає за необхідне окремо обговорити покази потерпілого в тій частині, що ОСОБА_7 ззаду обхопив рукою шию ОСОБА_9 та приставив до її шиї ніж. В той же час, сама ОСОБА_9 і ОСОБА_7 таку обставину під час їх допиту заперечили. За наведених обставин суд покази в цій частині покази потерпілого, який через пережитий стрес міг викривлено відобразити в пам`яті перебіг подій, відхиляє. В той же час в інші частині покази потерпілого узгоджуються з іншою сукупністю доказів як в цілому, так і в деталях, та визнаються судом достовірними.

На підставі викладеного, в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, судом виключено посилання на наявність в діях ОСОБА_7 умислу на вбивство, а діяння обвинуваченого підлягають перекваліфікації згідно встановлених судом фактичних обставин в бік пом`якшення, чим не погіршується становище обвинуваченого.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, тяжким, закінченим злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості наслідків правопорушення у виді втрати функцій нижніх кінцівок, відомості про особу обвинуваченого.

Останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, має зареєстроване місце проживання, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

На обставини, що як пом`якшують, так і обтяжують покарання ОСОБА_7 , сторони не посилаються і такі обставини у межах висунутого обвинувачення судом не встановлені.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбаченого законом, не встановлені.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, оскільки тяжкість та підвищена суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, встановлені судом відомості про особу обвинуваченого, дають підстави вважати можливим ухилення від суду.

Згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення підлягає зарахуванню у строк покарання обвинуваченому з розрахунку день за день, у зв`язку з чим строк відбування покарання ОСОБА_7 слід обраховувати з 31 травня 2025 року (дня затримання в порядку ст. 208 КПК України).

На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Судом до розгляду у межах кримінального провадження було прийнято цивільний позов ОСОБА_4 , за яким останній просить суд стягнути з ОСОБА_7 на його користь відшкодування завданих злочином майнової шкоди у розмірі 820258,70 грн., та моральної шкоди у розмірі 700000 грн.

В обґрунтування позовних в частині відшкодування майнової шкоди ОСОБА_4 зазначає, що є меблярем, займається виготовленням, реставрацією та ремонтом меблів. Внаслідок непрацездатності, спричиненої отриманими від дій обвинуваченого травмами, він не зміг виконати вже отримані на виготовлення меблів замовлення, по яким на придбання матеріалів протягом квітня - травня 2025 року було витрачено 410129,35 грн. Виконання замовлення було заплановане на червень 2025 року. Внаслідок незавершеного процесу з виготовлення меблів ним не була отримана винагорода за виконану роботу у розмірі 50 відсотків від вартості замовлення, а саме 410258,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди ОСОБА_36 зазначає, що внаслідок пережитих страждань він перебуває в складному психоемоційному стані, який полягає у втраті спокою, появі страху, негативних психічних емоцій та емоційного перенапруження. Він потребує необхідного медикаментозного лікування та спостереження у відповідного фахівця, що підтверджується медичним висновком психіатра. ОСОБА_36 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі повні вимоги.

ОСОБА_7 , заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення витрат на придбання матеріалів протягом квітня - травня 2025 року у розмірі 410129,35 грн., суд виходить з того, що позивачем було надано копії заявок на отримання матеріалів для виготовлення меблів загальною вартістю 410129,35 грн. При цьому в судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що такі витрати здійснювалися за кошти замовників, і фактично вказані матеріали були використані для виготовлення меблів цим замовникам, але іншою особою.

За ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З урахуванням повідомлених ОСОБА_4 обставин, вказані 410129,35 грн. не є втратами, яких ОСОБА_4 зазнав у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витратами, які останній зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також не є доходами, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), отже не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та не підлягають стягненню з обвинуваченого на користь ОСОБА_4 .

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення не отриманої винагороди (упущеної вигоди) у розмірі 410129,35 грн., суд виходить з наступного.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) містить правовий висновок, за яким «відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року по справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18) зазначено, що «тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який має довести, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача».

З обґрунтування позовних вимог в цій частині вбачається, що розмір упущеної вигоди від не здійсненого виготовлення меблів визначається ОСОБА_4 на рівні вартості матеріалів, необхідних для такого виготовлення.

ОСОБА_4 показав суду, що не є суб`єктом господарювання і усі домовленості щодо розміру його винагороди з замовниками меблів здійснювалися в усній формі.

Будь-яких належних та допустимих доказів того, що з певними замовниками меблів була досягнута домовленість про певний, чітко визначений розмір винагороди, як і доказів того, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила потерпілого можливості отримати прибуток, суду не надано, що виключає можливість стягнення з обвинуваченого упущеної вигоди через недоведеність її розміру.

Суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилається на певний не виконаний розмір роботи, а не на певний період непрацездатності, суд за відсутності відповідних меж позовних вимог позбавлений можливості визначити розмір відшкодування на підставі ч. 2 ст. 1195 ЦК України, що не перешкоджає ОСОБА_4 звернутися до суду з відповідними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що у відповідності до ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає … у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Суд вважає доведеним поза всяким розумними сумнівом факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_4 , яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього та фізичному болю і стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Обвинувачений, як особа, яка протиправними винними діями завдала потерпілому моральну шкоду, згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України зобов`язаний відшкодувати її в повному обсязі.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує роз`яснення, викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, за якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З врахуванням значного обсягу фізичних та душевних страждань ОСОБА_4 , якій внаслідок вчинення щодо нього насильницького злочину не лише втратив здатність забезпечувати родину, а й сам потребує постійного допомоги рідних та постійного лікування, що значно обмежило його в задоволенні звичайних життєвих потреб, потягло значні вимушені зміни в життєвих стосунках його та його родини, тривалість значного погіршення стану здоров`я обвинуваченого, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розміром грошового відшкодування моральної шкоди, необхідним та достатнім за вказаних обставин є 600000 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також представник потерпілого ОСОБА_5 просить суд стягнути з ОСОБА_37 на користь потерпілого ОСОБА_38 витрати останнього на професійну правничу допомогу в розмірі 87500 грн.

На підтвердження понесених потерпілим витрат суду надані:

-копія договору про надання правової допомоги від 22 липня 2025 року, укладеного між ОСОБА_4 і Адвокатським бюро «ОЛЬГИ ГАУКЕ»;

-копія додаткової угоди № 1 від 22 липня до вказаного договору, за якою сторони визначили вартість послуг у цьому кримінальному провадженні в 90000 грн, з яких 40000 грн за вступ у справу (ознайомлення з матеріалами провадження) та написання позовної заяви, а 50000 грн. - за супровід справи на етапі судового розгляду судом першої інстанції (включаючи підготовче засідання, судовий розгляд, дебати);

-копії платіжних інструкцій на сплату ОСОБА_15 на користь АБ ОЛЬГИ ГАУКЕ оплати юридичних послуг згідно вказаного договору у розмірі 40000 грн. 23 липня 2025 року, 10000 грн. 19 серпня 2025 року, 10000 грн. 17 вересня 2025 року, 7500 грн. 10 листопада 2025 року, 5000 грн. 15 грудня 2025 року, 5000 грн. 15 січня 2026 року, 5000 грн. 09 лютого 2026 року, 5000 грн. 24 лютого 2026 року.

За приписами ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Суд враховує, що адвокатом ОСОБА_5 правова допомога ОСОБА_4 надавалася як на стадії досудового розслідування, так і судового провадження і в якості як представника потерпілого, так і представника цивільного позивача (на стадії судового провадження). При цьому, надані ОСОБА_5 розрахунки не дають суду можливість розділити відповідні витрати по видам правової допомоги.

У зв`язку з наведеним, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 частково підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 70000 грн., оскільки саме такий розмір витрат, з урахуванням складності справи, обсягу фактично наданих послуг, результату вирішення цивільного позову, є необхідним, обґрунтованим, достатнім та справедливим.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», а строк відбування покарання обраховувати з 31 травня 2025 року

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів у загальному розмірі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Речові докази,

-які зберігаються у ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області:

?слід папілярного візерунку на липкій стрічці, змив речовини бурого кольору з контрольним зразком (квитанція № 234/1994), ніж розкладний сірого кольору (квитанція № 256), чоловічі труси бордового кольору та спортивні штани чорного кольору (квитанція № 201), газовий балон з надписом «ТЕРЕН-4М» (квитанція № 203), штани сірого кольору, пару шкарпеток (квитанція № 236/1994), зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви з долонь обох рук відбитки пальців та долонь обох рук (квитанція № 255), зразок крові ОСОБА_7 (квитанція № 254), зразок крові ОСОБА_4 (квитанція № 252), витяжки на ниточках марлі після експертиз (квитанції № 250, 251), шорти білі та сорочка білого кольору з елементами чорного кольору зі слідами РБК, уламок скла зі слідами РБК, футболку білого кольору зі слідами РБК, футболку чорного кольору зі слідами РБК, (квитанція № 202), змив на марлевий тампон, 3 сліди папілярних візерунків на 3-х липких стрічках (квитанція № 235/1994), футболку чорного кольору зі слідами РБК, (квитанція № 257) - знищити як такі, що не мають ніякої цінності;

?поясну сумку чорного кольору (квитанція № 236/1994), сумку чорного кольору, пару кросівок білого кольору з елементами зеленого кольору зі слідами РБК (квитанція № 202), мобільний телефон марки «iPhone» білого кольору в білому силіконовому чохлі (квитанція № 249) повернути ОСОБА_7 ;

?7 кухонних ножів (квитанція № 202) - повернути ОСОБА_4 ;

скасувавши арешт, накладений на ці речові докази ухвалами слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 червня 2025 року (справа № 199/7607/25, провадження № 1-кс/199/584/25, № 1-кс/199/583/25, № 1-кс/199/575/25).

-диски для лазерних систем зчитування та флеш-накопичувачі з відеозаписами та аудіофайлами зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково - стягнути з ОСОБА_7 на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 600000 (шістсот тисяч) гривень.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення відшкодування моральної шкоди в іншій частині та стягнення відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - з дня вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

30.03.2026